До Тита 1
1 Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,
Paul, a servant of God, and an apostle of Jesus Christ, according to the faith of God's elect, and the acknowledging of the truth which is according to godliness;
In hope of eternal life, which God, who cannot lie, promised before the world began; (aiōnios g166)
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —
But hath in due times manifested his word through preaching, which is committed to me according to the commandment of God our Savior;
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
To Titus, [my] own son after the common faith: Grace, mercy, [and] peace, from God the Father, and the Lord Jesus Christ our Savior.
5 Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —
For this cause I left thee in Crete, that thou shouldst set in order the things that are wanting, and ordain elders in every city, as I had appointed thee:
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.
If any is blameless, the husband of one wife, having faithful children, not accused of riot, or disorderly.
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,
For a bishop must be blameless, as the steward of God; not self-willed, not soon angry, not given to wine, no striker, not given to filthy lucre;
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,
But a lover of hospitality, a lover of good men, sober, just, holy, temperate;
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
Holding fast the faithful word as he hath been taught, that he may be able by sound doctrine both to exhort and to convince the gainsayers.
10 Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —
For there are many disorderly and vain talkers and deceivers, specially they of the circumcision:
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.
Whose mouths must be stopped, who subvert whole houses, teaching things which they ought not, for the sake of sordid gain.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!
One of themselves, [even] a prophet of their own, said, The Cretians [are] always liars, evil beasts, slow bellies.
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,
This testimony is true: wherefore rebuke them sharply, that they may be sound in the faith;
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.
Not giving heed to Jewish fables, and commandments of men that turn from the truth.
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.
To the pure all things [are] pure: but to them that are defiled and unbelieving [is] nothing pure; but even their mind and conscience is defiled.
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
They profess that they know God; but in works they deny [him], being abominable, and disobedient, and to every good work reprobate.
