До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб слухали вла́ди верховної та кори́лися їй, і до всякого доброго ді́ла готові були́,
Put them in mind to be subject to principalities and powers, to obey magistrates, to be ready to every good work,
2 щоб не зневажали ніко́го, щоб були́ не сварли́ві, а тихі, виявляючи повну ла́гідність усім лю́дям.
To speak evil of no man, to be no brawlers, [but] gentle, showing all meekness to all men.
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного.
For we ourselves also were sometimes foolish, disobedient, deceived, serving divers lusts and pleasures, living in malice and envy, hateful, [and] hating one another.
4 А коли з'явилась благодать та люди́нолюбство Спасителя, нашого Бога,
But when the kindness and love of God our Savior towards man appeared,
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були́, а з Своєї милости через обмиття відро́дження й обно́влення Духом Святим,
Not by works of righteousness which we have done, but according to his mercy he saved us, by the washing of regeneration, and renewing of the Holy Spirit;
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого,
Which he shed on us abundantly, through Jesus Christ our Savior;
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоє́мцями за надією на вічне життя. (aiōnios g166)
That being justified by his grace, we should be made heirs according to the hope of eternal life. (aiōnios g166)
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевня́в, щоб ті, хто ввірував у Бога, дба́ли про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й кори́сне!
[This is] a faithful saying, and these things I will that thou affirm constantly, that they who have believed in God may be careful to maintain good works. These things are good and profitable to men.
9 Вистерігайсь нерозумних змага́нь, і родоводів, і спорів, і супере́чок про Зако́н, — бо вони некори́сні й марні́.
But avoid foolish questions, and genealogies, and contentions, and strivings about the law; for they are unprofitable and vain.
10 Люди́ни єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся,
A man that is a heretic, after the first and second admonition, reject;
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив.
Knowing that he who is such, is subverted, and sinneth, being condemned by himself.
12 Як пришлю я до тебе Арте́ма або Тихи́ка, поква́пся прибути до мене в Нікопо́ль, бо думаю там перези́мувати.
When I shall send Artemas to thee, or Tychicus, be diligent to come to me to Nicopolis: for I have determined there to winter.
13 Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го.
Bring Zenas the lawyer and Apollos on their journey diligently, that nothing may be wanting to them.
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були́.
And let ours also learn to maintain good works for necessary uses, that they may not be unfruitful.
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благода́ть з вами всіма́! Амі́нь.
All that are with me salute thee. Greet them that love us in the faith. Grace [be] with you all. Amen.
