Пісня над піснями 6

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

Aw nongpatanawk boih thungah kranghoih koek nang, na tlangai loe naah maw caeh ving boeh? Anih to kang pakrong pae o thai hanah, na tlangai loe nabangah maw loklam amkhraeng ving boeh?

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

Ka tlangai loe hmuihoih iihkhun ohhaih ahmuen ah, takha thungah tuu to toep moe, lili pawknawk tamuet hanah, angmah ih takha thungah caeh tathuk boeh.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

Kai loe ka tlangai ih ni, ka tlangai doeh kai ih ni; anih loe lili pawknawk salakah tuu to pacah.

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

Aw ka tlangai, nang loe Tirzah baktiah, krang na hoih, Jerusalem baktiah palung han akap moe, thacak pazawkhaih kahni sin misatuh kami ih mikhmai baktiah zitthoh.

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

Kai khae hoiah na mik to paqoi ving ah, nihcae mah kai ang pazawk o boeh; na sam loe Gilead mae nui ih maeh baktiah oh.

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

Na haanawk loe tui amhluk pacoengah angzo, caa kak maeto doeh om ai, caa hnetto kasah boih tuu baktiah oh.

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

Na lupataeh taeng ih naalaking loe pomegranat buhmaeh thingthai ahap baktiah oh.

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

Siangpahrang loe zu qui tarukto, zula qui tazetto pacoengah, tangla cuem kroeklaek ai tawn cadoeh!

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

Kai ih pahuu, maeto khue ka tawnh ih coek koi om ai kami, nang loe amno mah maeto khue tawnh ih kami, nang cunkung mah palung koek ih canu ah na oh. Tanglanawk mah nang ang hnuk o naah, tahamhoihaih kami, tiah ang kawk o; ue, siangpahrang zunawk hoi zulanawk mah doeh nang to ang pakoeh o.

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

Khrah baktih kamdueng, ni baktiah ka-aang, thacak pazawkhaih kahni sin misatuh kami baktiah zitthoh moe, akhawnbang khodai baktiah aang kami loe mi aa?

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

Kai loe azawn ih thingthainawk to khet hanah, misurkung tadok tacawt boeh maw, pomegranat buhmaeh kung tadok tacawt boeh maw, tiah khet hanah, takha thungah ka caeh tathuk.

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

To kawng to ka panoek ai naah, ka hinghaih mah, Amminadib ih hrang lakoknawk baktiah ang sak.

13 „Верни́ся, вернись, Суламі́тко! Вернися, вернися, — нехай ми на тебе нади́вимось!“„Чого вам дивитися на Суламітку, немов би на та́нець військо́вий?“

Aw Shulam kami, amlaem let ah, amlaem let ah; nang kang danh o thai hanah, amlaem let ah, amlaem let ah. Tangla ih lok Tipongah misatuh kami abu kamkhueng hnetto ohhaih ahmuen ah hnawhaih khet baktih toengah, Shulam kami to na khet o han loe?