Ісая 1
1 Виді́ння Іса́ї, Амо́сового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів.
Judah siangpahrang, Uzziah, Jotham, Ahaz hoi Hezekiah cae mah prae uk o nathuem ah, Amos capa Isaiah mah Jerusalem hoi Judah kawng pongah hmuen hnusakhaih to hnuk.
2 Послухайте ви, небеса́, і ти, зе́мле, почуй, бо гово́рить Госпо́дь: Синів Собі ви́ховав й ви́кохав Я, а вони зняли́ бунт проти Мене!
Aw vannawk tahngai oh! Aw long nang, tahngai ah! Angraeng mah, Caanawk to ka pacah moe, ka qoengsak tahang, toe nihcae mah kai laisaep o thuih.
3 Віл знає свого власника́, а осел — ясла пана свого, — а Ізраїль не знає Мене́, не зверта́є уваги наро́д Мій на Ме́не.
Maitaw tae mah tawnkung to panoek, laa hrang mah doeh pacahkung ih lok maat; toe Israel mah loe kai to na panoek ai, kai ih kaminawk loe khopoek o ai, tiah thuih.
4 О люду ти грішний, наро́де тяжко́ї провини, лиходійське насі́ння, сини-шкідники́, — ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого поне́хтували, — обернулись наза́д!
Aw kasae acaeng, zaehaih hoiah koi kami, kahoih ai hmuen sak koeh caanawk, kamro caa ah ni a oh o boeh! Nihcae mah Angraeng to caeh o taak, Israel Ciimcai kami to palungphui o sak moe, hnuk angqoi o taak ving boeh.
5 У що́ будете биті ще, коли неслухня́ними далі ви бу́дете? Хвора ваша вся голова, і все серце боля́ще.
Tipongah nihcae to nganbawh kana ka paek aep loe? Tikhoe kanung aep ah na laisaep o loe? Na lu loe ahmaa caak boih boeh moe, na palung doeh thazok boih boeh.
6 Від підо́шви ноги й аж до голови́ нема ці́лого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі пора́зи неви́чавлені, і не позав'я́зувані, і оливою не порозм'я́кшувані.
Na khokpadae hoi na lu khoek to cuemhaih ahmuen roe om ai; ahmaa caakhaih, athii kaduk hoi ahnai cing ah ni oh boeh; ahnai loe pasae ai, zaeng doeh zaeng ai, tasi doeh nok ai.
7 Земля ваша спусто́шена, огнем спа́лені ваші міста́, поле ваше, — на ваших оча́х поїдають чужи́нці його, — з того всьо́го пустиня, немов з руйнува́ння чужи́нців!
Na prae loe pongsut boeh, na vangpuinawk doeh hmai hoiah thlaek o boih boeh; na lawknawk doeh na mikhnuk ah prae kalah kaminawk mah caak o boih boeh, prae kalah kaminawk mah paro o moe, kami doeh angqai krang boeh.
8 І позоста́лась Сіо́нська дочка́, мов курі́нь в винограднику, мов шатро́ на ночлі́г в огірко́вому полі, як місто обло́жене.
Zion canu loe misur takha thung ih buk baktih, payae thaih patithaih takha thung ih buk baktih, takui khoep ih vangpui baktiah oh sut boeh.
9 Коли б був Господь Савао́т не лишив нам останку мало́го, ми були б як Содо́м, до Гомо́рри ми стали б подібні.
Misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah anghmat kaminawk to pathlung ai nahaeloe, Sodom baktiah ni a om o ueloe, Gomorrah hoiah anghmong o tih boeh.
10 Послухайте сло́ва Господнього, содо́мські князі́, почуйте Зако́н Бога нашого, наро́де гомо́рський, —
Nangcae Sodom ukkungnawk, Angraeng ih lok to tahngai oh; nangcae Gomorrah kaminawk, kaicae Sithaw patukhaih lok to tahngai oh!
11 на́що Мені многота́ ваших же́ртов? говорить Господь. Наси́тився Я цілопа́леннями баранів і жиром ситих теля́т, а крови биків та овець і козлів не жада́ю!
Angraeng mah, pop parai ah nang paek o ih angbawnhaih hmuennawk loe kai hanah atho timaw oh? tiah thuih; hmai angbawnhaih ah sak ih tuu taenawk hoi kathawk parai moithawk hoiah zok kam hah boeh; kai loe maitaw taenawk, to tih ai boeh loe tuucaanawk, to tih ai boeh loe maehnawk ih athii pongah anghoehaih ka tawn ai.
12 Як прихо́дите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топта́ли подві́р'я Мої?
Ka hmaa ah nang zoh o moe, ka imthung ih longhma to cawh hanah nang zoh o naah, hae baktih hmuennawk sin hanah mi mah maw ang hnik o?
13 Не прино́сьте ви більше марно́тного да́ру, ваше кадило — оги́да для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скли́кання зборів, — не можу знести́ Я марно́ти цієї!
Tidoeh avang ai hmuenpaekhaih to sin o hmah! Hmuihoih doeh ka panuet boeh; khrah kangthanawk, Sabbath hoi kaminawk amkhuenghaih doeh ka panuet boeh; kaciim amkhuenghaih ahmuen ah sethaih hoiah na sak o ih hmuen to ka pauep thai ai boeh.
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свя́та — ненави́дить душа Моя їх: вони стали Мені тягаре́м, — Я зму́чений зно́сити їх.
Nangcae ih khrah kangtha hoi na sak o ih poihnawk doeh ka hinghaih mah hnukma boeh; to baktih hmuennawk loe kai han raihaih ah ni oh, pauep loiah kang pho sut boeh.
15 Коли ж руки свої простяга́єте, Я мру́жу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примно́жуєте, Я не слухаю вас, — ваші руки напо́внені кро́в'ю.
Lawkthuih han ban na payangh o naah doeh, mik kang tamuep o taak ving han; ue, pop parai ah lawk na thuih o cadoeh, kang tahngai pae o mak ai; nangcae ih ban loe athii hoiah koi.
16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учи́нків із-перед оче́й Моїх, перестаньте чинити лихе́!
Nangmacae hoi nangmacae to tui hoi amsae oh loe, ciimcai ah om oh; na sak o ih kasae hmuennawk to ka hmaa hoi va oh! Hmuen kasae sakhaih to toengh oh,
17 Навчіться чинити добро, правосу́ддя жадайте, карайте грабі́жника, дайте суд сироті, за вдову заступа́йтесь!
kahoih hmuen to sak amtuk oh! Toenghaih to pakrong oh loe, pacaekthlaek ih kaminawk to loih o sak ah; ampa tawn ai kaminawk to angdoe o haih ah loe, lamhmainawk to abom oh.
18 Прийдіть, і бу́демо правува́тися, — говорить Госпо́дь: коли ваші гріхи будуть як кармази́н, — стануть білі, мов сніг; якщо бу́дуть червоні, немов багряни́ця, — то стануть мов вовна вони!
Vaihi angzo oh, nawnto kho poek o noek si, tiah Angraeng mah thuih; na zae o haih loe thim ding cadoeh, dantui baktiah anglung tih; kathim car ah om cadoeh, tuumui baktiah om tih.
19 Як захочете ви та послухаєтесь, то бу́дете до́бра землі спожива́ти.
Lok tahngaih na koeh o nahaeloe, prae thung ih kahoih koek hmuen to na caa o tih;
20 А коли ви відмо́витеся й неслухня́ними бу́дете, — меч пожере́ вас, бо уста Господні сказали оце!
toe nang maak o moe, lok na aek o nahaeloe, sumsen hoiah na dueh o tih; Angraeng ih pakhaa mah thuih boeh.
21 Як стало розпу́сницею вірне місто: було повне воно правосу́ддя, справедливість у нім пробува́ла, тепер же — розбійники!
Oep kaom vangpui loe kawbangmaw tangzat zaw kami ah oh ving? Toenghaih hoiah kakoi, katoeng kaminawk to vangpui thungah oh o; toe vaihi loe kami hum kami ah oh o lat boeh!
22 Срі́бло твоє стало жу́желицею, твоє питво водою розпу́щене.
Na phoisa loe aek mah caak boih boeh moe, na misurtui doeh tui hoiah angbaeh boeh;
23 Князі́ твої впе́рті і дру́зі злоді́ям вони, хабара́ вони люблять усі та женуться за да́чкою, не судять вони сироти́, удо́вина справа до них не дохо́дить.
nang ukkungnawk loe laisaep thaih kami ah oh o moe, kamqunawk hoi amyok o boeh; ukkung angraengnawk loe tangqumta hoi paek ih bokhaih hmuen to koeh o moe, tangqum paekhaih to amtoemh o; nihcae mah ampa tawn ai kaminawk to angdoe o haih ai moe, lamhmainawk abomhaih tok doeh sah o ai.
24 Тому́ то говорить Госпо́дь, Господь Савао́т, Си́льний Ізра́їлів: О, буду Я ті́шитися над Своїми супроти́вниками, і помщу́сь на Своїх ворога́х!
To pongah misatuh kaminawk ih Angraeng, Thacak Israel Sithaw mah, Ah, ka misanawk nuiah lu ka lak han boeh, ka misanawk pongah dawnrai ka tonghaih hoihkhang tih boeh, tiah thuih.
25 І на тебе Я руку Свою оберну́, і твою жу́желицю немов лу́гом ви́топлю, і все твоє о́ливо повідкида́ю!
Na nuiah ban ka phok moe, panuet thok aeknawk to kang pasaeh pae han, sum aek baktiah na qong ukhaih to kang ciimsak bang han.
26 І верну́ твоїх су́ддів, як перше було́, і твоїх радників, як напоча́тку. По цьо́му тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!
Nang lokcaek kaminawk loe kaom hmaloe hmuen baktiah ka ohsak moe, nang han kahoih poekhaih paek kaminawk to tangsuek nathuem ih baktiah ka ohsak let han; to pacoengah loe nang to, Toenghaih vangpui, oepthok vangpui, tiah na kawk o tih boeh.
27 Правосу́ддям Сіон буде ви́куплений, а той, хто наве́рнеться в нім, — справедли́вістю.
Zion loe toenghaih hoiah ka krang moe, vangpui thungah kaom dawnpakhuem kaminawk doeh toenghaih hoiah ka krang han.
28 А зни́щення грішників та винуватців відбу́деться ра́зом, і ті, що покинули Го́спода, будуть пони́щені.
Toe zaehaih sak koeh kaminawk hoi zae kaminawk loe nawnto amro o hmaek tih, Angraeng pahnawt kaminawk loe amro o boih tih.
29 І бу́дете ви посоро́млені за ті дуби́, що їх пожада́ли, і застида́єтеся за садки́, які ви́брали ви.
Nangcae loe na koeh o ih oak thing pongah azathaih na tongh o ueloe, na qoih o ih takhanawk pongah mikhmai na sae o tih.
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всиха́є йому́, і як сад, що не має води.
Nangcae loe aqam kangmuen oak thing baktiah na om o ueloe, tui kaom ai takha baktiah na om o tih.
31 I ста́неться сильний костри́цею, його ж ді́ло — за і́скру, і вони обоє попа́ляться ра́зом, — і не бу́де ніко́го, хто б те погаси́в!
Thacak kami loe khawkqui baktiah om ueloe, anih ih toksah kami doeh kangqong hmai baktiah om tih; nihnik loe hmai mah kang hmaek tih, mi mah doeh paduek thai mak ai.
