Об'явлення 22
1 І показав він мені чисту ріку́ живої води, ясну́, мов кришта́ль, що випливала з престолу Бога й Агнця.
І показав менї чисту ріку води життя, ясну як хришталь, що виходила з престола Божого і Агнцевого.
2 Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки́ — дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця прино́сячи плід свій. А листя дерев — на вздоро́влення наро́дів.
А посеред улицї його, та й по сей і по той бік ріки - дерево життя, що родить овощі дванайцять (раз), і що місяця свій овощ дає, а листє з дерева на сцїленнє поган.
3 І жодного прокля́ття більше не бу́де. І бу́де в ньому престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,
І вже більш не буде жодного проклону; а престол Бога і Агнця буде в ньому, і слуги Його служити муть Йому
4 і побачать лице Його, а Ймення Його — на їхніх чо́лах.
І побачять лице Його, а імя Його на чолах їх.
5 А но́чі вже більше не бу́де, і не бу́де потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки́. (aiōn g165)
І ночі не буде там; і не потрібувати муть сьвічника і сьвітла сонця, бо Господь Бог осьвічує їх; і царювати муть по вічні віки. (aiōn g165)
6 І сказав він до мене: „Це вірні й правдиві слова, — а Госпо́дь, Бог ду́хів пророчих, послав Свого а́нгола, щоб він показав своїм рабам, що́ незаба́ром статися мусить.
І рече менї: Сї слова вірні і правдиві; і Господь, Бог сьвятих пророків, післав ангела свого, показати слугам своїм, що мав незабаром бути.
7 Ото, незаба́ром прихо́джу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!“
Ось прийду незабаром. Блаженний, хто хоронить слова пророцтва книги сієї.
8 І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.
А я Йоан, що бачив се і чув; і коли чув я, і бачив, упав я поклонитись перед ногами ангела, що менї се показував.
9 І сказав він до мене: „Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!“
І каже менї: нї, глянь, я бо слуга-товариш твій, і братів твоїх пророків, і тих, що хоронять слова книги сієї: Богу поклони ся.
10 І сказав він до мене: „Не запеча́туй слів пророцтва цієї книги. Час бо близьки́й!
І глаголе менї: Не печатай слів пророцтва книги сієї; час бо близько.
11 Неправедний — хай чинить неправедні́сть ще, і поганий — хай ще опога́нюється. А праведний — хай ще чинить праведність, а святий — нехай ще освячується!
Хто з'обіжає, нехай ще з'обіжає, і хто поганий, нехай ще опоганюєть ся; і хто праведний, нехай ще оправдуєть ся, і хто сьвятий, нехай ще осьвячуєть ся.
12 Ото, незаба́ром прихо́джу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з діла́ми його.
І ось, я прийду хутко, і заплата моя зо мною, щоб віддати кожному, яко ж буде дїло його.
13 Я Альфа й Оме́га, Перший і Останній, Поча́ток і Кінець.
Я АльФа і Омега, почин і конець, Первий і Останнїй.
14 Блаженні, хто випере ша́ти свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти бра́мами в місто!
Блаженні, що творять заповіді Його, щоб мали власть до дерева життя, і увійшли ворітьми в город.
15 А поза ним будуть пси, і чарівники́, і розпу́сники, і душогуби, і ідоля́ни, і кожен, хто любить та чинить неправду.
А на дворі будуть пси, і чарівники, і перелюбника, і душогубці, і ідолські служителї, і кожен, хто любить і робить лож.
16 Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засві́дчити вам це у Церква́х. Я корінь і рід Дави́дів, зоря ясна́ і досві́тня!
Я Ісус післав ангела мого, сьвідкувати вам усе по церквах. Я - корінь і рід Давидів, зоря ясна і рання.
17 А Дух і неві́ста говорять: „Прийди!“А хто чує, хай каже: „Прийди!“І хто пра́гне, хай при́йде, і хто хоче, хай воду життя бере да́рмо!“
А Дух і невіста глаголють: Прийди! і хто чув, нехай каже: Прийди! Хто жадний, нехай прийде, а хто хоче, нехай приймає воду життя дармо.
18 Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, та накладе́ на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.
Сьвідкую ж також кожному, хто слухає словес пророцтва книги сієї: коли хто долежить до сього, доложить йому Бог і пораз, що написані в книзі сїй.
19 А коли хто що віді́йме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.
Коли ж хто уйме від словес книги пророцтва сього, уйме Бог часть його з книги життя, і з города сьвятого, та й з того, що написано в книзі сїй.
20 Той, Хто свідку́є, говорить оце: „Так, — незаба́ром прийду́!“Амінь. Прийди, Господи Ісусе!
Сей, що про се сьвідкує, глаголе: Так, прийду хутко! Амінь. О, прийди, Господи Ісусе!
21 Благода́ть Господа нашого Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
