Об'явлення 21
1 І бачив я небо нове́ й нову́ землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було́.
І бачив я нове небо й нову землю, перве бо небо і перва земля перейшла, а моря вже більше не було.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Нови́й Єрусали́м, що схо́див із неба від Бога, що був пригото́ваний, як неві́ста, прикра́шена для чоловіка свого.
А я Йоан бачив город той сьвятий, новий Єрусалим, що сходив від Бога з неба, приготований, як невіста украшена чоловікові своєму.
3 I почув я гучний голос із престолу, який кли́кав: „Оце́ оселя Бога з людьми́, і Він житиме з ними! Вони бу́дуть наро́дом Його, і Сам Бог буде з ними“,
І чув я голос великий з неба, що глаголав: Ось, оселя Божа з людьми, і, дому вати ме з ними; а вони будуть Його люде, і сам Бог буде з ними, Бог їх.
4 „і Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре́“, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не бу́де, бо перше минулося!“
І обітре Бог усяку сльозу з очей їх; і смерти більш не буде; анї смутку, анї крику, анї труду не буде вже; перве бо минуло.
5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: „Ось нове́ все творю́!“І говорить: „Напиши, що слова́ ці правдиві та вірні!“
І рече Сидячий на престолї: Ось, усе нове роблю. І рече мснї: Напиши; сї бо слова правдиві і вірні.
6 І сказав Він мені: „Сталося! Я Альфа й Оме́га, Поча́ток і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джере́ла живої води.
І рече менї: Стало ся! Я АльФа і Омега, почин і конець. Я дам жадному з жерела води життя дармо.
7 Переможець наслідить усе, і Я бу́ду Богом для нього, а він Мені буде за сина!
Хто побідйть, наслїдить усе, і я буду йому Бог, а він буде менї син.
9 І прийшов до мене один із семи анголі́в, що мають сім чаш, напо́внених сімома́ останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: „Ходи, покажу́ я тобі невісту, жону Агнця“.
І приступив до мене один із семи ангелів, що мають сїм чаш, повні семи пораз останніх, і говорив зо мною, глаголючи: Ходи, покажу тобі невісту, жену Агнця.
10 І заніс мене духом на го́ру велику й високу, і місто велике мені показав, — святий Єрусали́м, що сходив із неба від Бога.
І понїс мене духом на гору велику, і високу, і показав менї город великий, сьвятий Єрусалим, що сходив з неба від Бога,
11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя я́списа, що блищить, як кришта́ль.
і мав славу Божу; а сьвітло Його подібне до найдорощого каменя наче до каменя ясписового, як хришталь блискучого,
12 Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять анголів та ймення написані, а вони — імення дванадцятьо́х племе́н синів Ізраїля.
а мав він мур великий і високий, мав дванайцять воріт, а на воротах дванайцять ангелів, та й імена написані, котрі були дванайцять роди синів Ізраїлевих.
13 Від схо́ду три брами, і від пі́вночі три брами, і від півдня три брами, і від захо́ду три брами.
Від сходу троє воріт, від півночі троє воріт, від полудня троє воріт, від заходу троє воріт.
14 І міськи́й мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апо́столів Агнця.
А мур города мав дванайцять підвалин, а на них імена дванайцяти апостолів Агнця.
15 А той, хто зо мною говорив, мав міру, — золоту трости́ну, щоб змі́ряти місто, і брами його і його мур.
А той, хто говорив зо мною, мав золоту тростину, щоб змірити город і ворота його, і мур його.
16 А місто чотирикутне, а довжина́ його така, як і ширина́. І він зміряв місто трости́ною на дванадцять тисяч стадій; довжина́, і ширина́, і вишина́ його рівні.
А город той четверокутний, а довжина його стілька, скілька ширина. І змірив город тростиною на дванайцять тисяч стадий; довжина, і ширина і вишина його однакі.
17 І зміряв він мура його на сто сорок чотири лі́кті міри лю́дської, яка й міра ангола.
І змірив мур його на сто сорок чотири локот міри чоловічої, котра була ангелська (міра).
18 Його мур був збудо́ваний з я́спису, а місто було — щире золото, подібне до чистого скла.
А була будівля муру його ясписова, а город - золото чисте, подібне до чистого шкла.
19 Підвалини муру місько́го прикра́шені були всяким дорогоцінним камі́нням. Перша підва́лина — я́спис, друга — сапфі́р, третя — халкидо́н, четверта — смара́гд,
А підвалини муру городського всяким дорогим каміннєм украшені. Перва підвалина яспис, друга сафир, третя халькидон, четверта смарагд,
20 п'ята — сардо́нікс, шоста — са́рдій, сьома — хризолі́т, восьма — бери́л, дев'ята — топа́з, десята — хрисопра́с, одинадцята — яки́нт, дванадцята — амети́ст.
пята сардоних, шеста сард, сема хризолит, восьма бериль, девята топаз, десята хризопрас, одинайцята гиякинт, дванадцята аметист.
21 А дванадцять брам — то дванадцять перли́н, і кожна брама зокре́ма була́ з однієї перли́ни. А вулиці міста — щире золото, прозо́рі, як скло.
А дванайцять воріть то дванайцять перед. А кожні ворота з однієї перли. А вулиця города - то золото чисте, як шкло просяйне.
22 А храму не бачив я в ньому, бо Госпо́дь, Бог Вседержи́тель — то йому храм і Агнець.
А храму не бачив я в ньому; бо Господь Бог Вседержитель - його храм, і Агнець.
23 І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, — слава бо Божа його освітила, а світильник для нього — А́гнець.
І не потрібує город той сонця, анї місяця, щоб сьвітили в ньому, бо слава Божа осьвітила його, а сьвітильник його - Агнець.
24 І наро́ди ходитимуть у світлі його, а зе́мні царі принесу́ть свою славу до нього.
А народи, що будуть спасені, ходити муть у сьвітлї його; а царі земні принесуть славу і честь свою до нього.
25 А брами його зачиня́тись не бу́дуть удень, бо там но́чі не бу́де.
А ворота його не будуть зачинятись днями; ночі бо не буде там
26 І принесу́ть до нього славу й честь наро́дів.
І принесуть славу і честь народів до него
27 І не вві́йде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидо́ту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця“.
І не ввійде до него нїщо погане, анї хто робить гидоту та лож, тільки ті, що написані в книзі життя Агнцевій.
