Об'явлення 18
1 Після цього побачив я іншого ангола, що схо́див із неба, і що вла́ду велику він мав. І земля освітилась від слави його.
Depois vi outro anjo, que tinha grande autoridade, descer do céu. A terra ficou brilhante, [pois ]ele brilhava intensamente.
2 І він гучним голосом кликнув, говорячи: „Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею де́монів, і схо́вищем усякому ду́хові нечистому, і схо́вищем усіх пта́хів нечистих та нена́видних,
Ele gritou com voz forte: “[Deus está para ]destruir completamente [DOU] as grandes [cidades representadas por ]Babilônia. Consequentemente, todo tipo [de ]Espírito maligno [DOU] morará ali, e todo [tipo de ]pássaros imundos e detestáveis [DOU] habitarão ali.
3 бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі наро́ди! І зе́мні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розко́ші його!“
[Deus destruirá ]aquela cidade porque [os governantes dela persuadiram ]as pessoas de [MTY] todas as nações a se comportarem de uma forma muito imoral e [idólatra com os habitantes daquela cidade ][MET], [justamente como ]uma prostituta seduz os homens a beberem vinho forte e cometerem fornicação com ela. Os governantes da terra também agiram de forma imoral [e idólatra ]com os habitantes [MTY] daquela cidade. Os negociantes da terra se enriqueceram [porque os habitantes da Babilônia ]desejaram sobremaneira o luxo [do mundo]”.
4 І почув я інший голос із неба, який говорив: „Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільника́ми гріхів його, і щоб не потра́пили в кара́ння його.
Ouvi [Cristo ]falar do céu. Ele disse: “Meu povo, fuja [daquela cidade], para não pecar como pecam os habitantes [daquela cidade. Se vocês pecarem como eles], vou castigá-los da mesmíssima forma.
5 Гріхи бо його досягли́ аж до неба, і Бог згадав про неправди його.
[É como se os ]pecados deles fossem acumulados {se acumulassem}, chegando até o céu, e Deus se lembrasse deles [DOU], [portanto agora Ele precisa castigá-los ][MTY]”.
6 Відплатіть ви йому, як і він вам платив, і вдвоє подвойте йому за вчинки його! Удвоє налийте до чаші, що нею він вам наливав!
[A voz gritou aos anjos designados por Deus para castigarem a Babilônia]: “Paguem aos habitantes daquela cidade da mesma forma como eles prejudicaram [as demais pessoas]. De fato, façam com que eles sofram duas vezes mais [o sofrimento que causaram às outras pessoas ][DOU, MET].
7 Скільки він сла́вив себе та розкошува́в, стільки му́ки та смутку завдайте йому! Бо в серці своєму гово́рить: „Сиджу́, як цариця, і я не вдова, і бачити смутку не бу́ду!“
À medida que eles se honraram e viveram de forma indulgente/segundo seu próprio beneplácito/querer, atormentem-nos e façam com que se aflijam! Pois eles pensam no seu interior: „Reinamos como rainhas! Não somos viúvas e nunca lamentaremos [como lamenta uma viúva]!‟
8 Через це одного дня при́йдуть кари його, смерть, і плач, і голод, і спа́лений буде огнем, бо міцни́й Господь, Бог, що судить його!“
Portanto, em um só dia, virá sobre eles a calamidade. [Os habitantes da cidade ]morrerão, outros prantearão por eles e terão fome [porque não haverá comida]. E a cidade deles será consumido pelo fogo {O fogo consumirá a [cidade deles]}. O Senhor Deus pode castigar [assim ]a Babilônia, pois Ele é poderoso”.
9 І будуть плакати та голосити за ним царі земні, що з ним розпусту чинили та розкошува́ли, коли побачать дим пожежі його.
Os reis da terra que se comportaram imoralmente [com a Babilônia ]e viveram de forma indulgente com os habitantes daquela cidade chorarão e prantearão [DOU] o destino deles quando virem a fumaça do fogo que está consumindo a cidade.
10 Вони через страх його мук стоятимуть зда́лека та говоритимуть: „Горе, горе, о місто велике, Вавилоне, місто могутнє, бо суд твій прийшов однієї години!“
Eles se distanciarão [da Babilônia, ]pois têm medo [de sofrerem o mesmo destino que os habitantes da Babilônia ]estão sofrendo. Eles dirão: “Coisas terríveis acontecerão às grandes e poderosas cidades [representadas por ]Babilônia! [Deus ]vai castigá-las de repente e rapidamente [MTY]!
11 І земні купці́ будуть плакати та голосити за ним, бо ніхто не купує вже їхнього вантажу́, —
Os comerciantes da terra chorarão e prantearão [DOU] [a Babilônia, ]pois nunca mais ninguém comprará as coisas que eles têm [para vender à Babilônia. ]
12 вантажу́ золота, і срі́бла, і камі́ння дорогоцінного, і пе́рел, і віссо́ну, і порфі́ри, і шовку, і кармази́ну, і всякого дерева запашно́го, і всякого по́суду з слоно́вої кости, і всякого по́суду з дорогоцінного дерева, і мідяного, і залізного, і мармуро́вого,
[Eles vendem adornos ]de ouro, de prata, de pedras preciosas e de pérolas. Vendem [tecidos caros feitos de ]linho fino e seda, [tecidos caros tingidos de ]púrpura e escarlate. [Vendem ]todo tipo de madeira [preciosa, ]toda espécie de ítens [feitos ]de marfim, de madeira cara, de bronze, de ferro e de mármore. Vendem canela, especiarias, perfumes, incenso, vinho, azeite, farinha fina e grãos de trigo. Vendem gado, ovelhas, cavalos e carruagens. Vendem até seres humanos, [SYN, DOU] tornados escravos.
13 і кори́ці, і шафра́ну, і па́хощів, і мирри, і лива́ну, і вина, і оливи, і тонко́ї муки́, і пшениці, і товару, і овець, і ко́ней, і возів, і рабів, і душ лю́дських.
14 І плоди́ пожадли́вости душі твоєї відійшли від тебе, і все сите та світле пропало для тебе, — і вже їх ти не зна́йдеш!
[Os comerciantes dirão: ]“As coisas boas que vocês habitantes da Babilônia tanto desejavam não existem mais”! Vocês perderam todo o luxo e todas as [coisas ]suntuosas [DOU]! Nunca mais [LIT] se encontram tais coisas!”
15 Купці цими реча́ми, що вони збагати́лися з нього, від стра́ху мук його стануть здалека, і бу́дуть плакати та голосити,
Estes comerciantes [que venderam ]esses objetos e se tornaram ricos, [fornecendo-os ]à sua cidade, ficarão agora longe da cidade, pois têm medo [de sofrer como ]estão sofrendo os habitantes [da Babilônia. ]Eles chorarão e lamentarão [DOU].
16 і казати: „Горе, горе, місто велике, зодягнене в віссо́н і порфіру та в кармази́н, і прикрашене золотом і дорогоцінним камі́нням та пе́рлами,
Eles dirão: “Aconteceram coisas terríveis à grande cidade! [Ela era como uma rainha ][MET] vestida de [roupas de ][MTY] linho fino e tecidos caros, tingidos de púrpura e escarlata, e que foi enfeitada {que se enfeitava} de ouro, pedras preciosas e pérolas.
17 бо за одну годину згинуло таке велике багатство“. І кожен стерни́к, і кожен, хто пливає на кораблях, і моряки, і всі, хто працює на морі, — стали здалека,
Mas de repente e rapidamente [MTY], esses objetos caros foram destruídos {[Deus ]destruiu esses objetos caros}”. Todo capitão de navio, todos aqueles que viajam de navio, todos os marinheiros e todos os outros que ganham a vida [em viagens ]marítimas se distanciarão [da cidade. ]
18 і, бачивши дим від пожежі його, кричали й казали: „Котре до великого міста подібне?“
Eles gritarão ao ver a fumaça do fogo que está devorando a cidade e dirão: “Nenhuma [outra ]cidade jamais/Será que qualquer outra cidade [RHQ] foi tão grande!”
19 І вони поси́пали по́рохом го́лови свої, і закричали, пла́чучи та голо́сячи, і ка́жучи: „Горе, горе, місто велике, що в ньому з його дорогоцінностей збагати́лися всі, хто має кораблі на морі, бо за одну годину воно спорожні́ло!
Eles jogarão poeira na cabeça [em sinal de mágoa, ]bradarão, chorarão e prantearão [DOU], dizendo: “Aconteceram coisas terríveis à grande cidade, a cidade por meio da qual todos os donos de navios para [viagens ]marítimas ficaram ricos, [carregando ]suas mercadorias caras! Aquela cidade foi destruído de repente e rapidamente {[Deus ]destruiu [a Babilônia ]de repente e rapidamente!} [MTY]”.
20 Радій з цього, небо, і святі апо́столи та пророки, бо Бог виконав суд ваш над ним!“
[Então ]alguém falou do [céu, dizendo: ]“Vocês [que moram no ]céu, alegrem-se por causa [daquilo que aconteceu ]à Babilônia! Vocês que são povo de Deus, [inclusive ]os apóstolos e profetas, alegrem-se, [pois ]Deus castigou merecidamente [os habitantes da Babilônia ]por [terem pecado ]contra vocês!”
21 І один сильний ангол узяв великого каменя, як жо́рно, і кинув до моря, говорячи: „З таким розго́ном буде кинений Вавило́н, місто велике, — і вже він не зна́йдеться!
Um poderoso anjo levantou uma pedra, do tamanho de uma pedra de moinho, e a jogou no mar. Então ele disse: “Ó, grande cidade de Babilônia, sua cidade será destruída para que ela desapareça da mesma maneira que a pedra desapareceu no mar! [Consequentemente, ]você não existirá nunca mais [LIT].
22 І голос гуслярі́в, і співакі́в, і сопі́льників, і сурмачі́в уже не буде чутий в тобі! І вже не зна́йдеться в тобі жодного мистця́ й ніякого мисте́цтва, і шум жо́рен уже не буде чутий в тобі!
Na sua cidade nunca mais se ouvirá o som dos harpistas, cantores, flautistas e trombeteiros. Já não haverá artesãos de nenhuma indústria na sua [cidade]. Na sua [cidade ]nunca mais se ouvirá o barulho daqueles que [moem grãos ][MTY] [ao ]moinho.
23 І світло свічника́ вже не буде світити в тобі, і голос молодого й молодої вже не буде чутий в тобі. Бо купці твої були зе́мні вельможі, бо твоїм ворожби́тством були зведені всі наро́ди!
Nunca mais brilhará a luz das lâmpadas na sua [cidade. ]Na sua [cidade ]não se ouvirá mais as vozes [felizes ]de noivos e noivas. [Deus destruirá sua cidade], pois seus comerciantes foram os homens mais mentirosos do mundo. Você os persuadiu a enganar [os habitantes de ][MTY] todas as nações.
24 Бо в нім зна́йдена кров пророків, і святих, і побитих усіх на землі“.
Você é também [responsável por ter matado e derramado ][MTY] o sangue dos profetas e [outros ]membros do povo de Deus. De fato, você é culpada da morte de todos aqueles que foram mortos {que [outras ]pessoas mataram} na terra!”
