Псалми 50
1 Псалом Асафів.
A Psalm for Asaph. The God of gods, the Lord, has spoken, and called the earth from the rising of the sun to the going down [thereof].
2 Із Сіону, корони краси́, Бог явився в промі́нні!
Out of Sion [comes] the excellence of his beauty.
3 Прихо́дить наш Бог, — і не буде мовчати: палю́чий огонь перед Ним, а круг Нього все бу́риться сильно!
God, our God, shall come manifestly, and shall not keep silence: a fire shall be kindled before him, and round about him there shall be a very great tempest.
4 Він покличе згори́ небеса́, і землю — наро́д Свій судити:
He shall summon the heaven above, and the earth, that he may judge his people.
5 „Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною“.
Assemble ye his saints to him, those that have engaged in a covenant with him upon sacrifices.
6 І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. (Се́ла)
And the heavens shall declare his righteousness: for God is judge. (Pause)
7 „Слухай же ти, Мій наро́де, бо буду ось Я говорити, Ізра́їлеві, і буду сві́дчить на тебе: Бог, Бог твій Я!
Hear, my people, and I will speak to thee, O Israel: and I will testify to thee: I am God, thy God.
8 Я бу́ду карта́ти тебе не за жертви твої, — бо все передо Мною твої цілопа́лення,
I will not reprove thee on account of thy sacrifices; for thy whole-burnt-offerings are before me continually.
9 не візьму́ Я бичка з твого дому, ні козлів із коша́р твоїх,
I will take no bullocks out of thine house, nor he-goats out of thy flocks.
10 бо належить Мені вся лісна́ звірина́ та худоба із тисячі гір,
For all the wild beasts of the thicket are mine, the cattle on the mountains, and oxen.
11 Я знаю все пта́ство гірське́, і звір польови́й при Мені!
I know all the birds of the sky; and the beauty of the field is mine.
12 Якби був Я голодний, тобі б не сказав, — бо Моя вся вселе́нна й усе, що на ній!
If I should be hungry, I will not tell thee: for the world is mine, and the fullness of it.
13 Чи Я м'ясо бичкі́в спожива́ю, і чи п'ю кров козлів?
Will I eat the flesh of bulls, or drink the blood of goats?
14 Принось Богові в жертву подя́ку, і виконуй свої обітниці Всеви́шньому,
Offer to God the sacrifice of praise; and pay thy vows to the Most High.
15 і до Мене поклич в день недолі, — Я тебе порятую, ти ж просла́виш Мене!“
And call upon me in the day of affliction; and I will deliver thee, and thou shalt glorify me. (Pause)
16 А до грішника Бог промовляє: „Чого́ про устави Мої розповідаєш, і чого́ заповіта Мого на уста́х своїх но́сиш?
But to the sinner God has said, Why dost thou declare my ordinances, and take up my covenant in thy mouth?
17 Ти ж науку знена́видів, і поза себе слова́ Мої ви́кинув.
Whereas thou hast hated instruction, and hast cast my words behind [thee].
18 Як ти злодія бачив, то бі́гав із ним, і з перелюбниками накладав.
If thou sawest a thief, thou rannest along with him, and hast cast in thy lot with adulterers.
19 Свої уста пускаєш на зло, і язик твій ома́ну плете́.
Thy mouth has multiplied wickedness, and thy tongue has framed deceit.
20 Ти сидиш, проти брата свого нагово́рюєш, поголо́ски пускаєш про сина своєї матері.
Thou didst sit and speak against thy brother, and didst scandalize thy mother's son.
21 Оце ти робив, Я ж мовчав, і ти ду́мав, що Я такий са́мий, як ти. Тому буду картати тебе, і ви́ложу все перед очі твої!
These things thou didst, and I kept silence: thou thoughtest wickedly that I should be like thee, [but] I will reprove thee, and set [thine offences] before thee.
22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не схопи́в, — бо не буде кому рятува́ти!
Now consider these things, ye that forget God, lest he rend [you], and there is no deliverer.
23 Хто жертву подяки прино́сить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважа́є, Боже спасі́ння йому покажу́!“
The sacrifice of praise will glorify me: and that is the way wherein I will shew to him the salvation of God.
