Псалми 49
1 Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Слухайте це, всі наро́ди, візьміть до ушей, усі ме́шканці все́світу,
For the end, a Psalm for the sons of Core. Hear these words, all ye nations, hearken, all ye that dwell upon the earth:
2 і лю́дські сини й сини му́жів, ра́зом багатий та вбогий,
both the sons of mean men, and sons of [great] men; the rich and poor [man] together.
3 — мої уста казатимуть мудрість, думка ж се́рця мого — розумність,
My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall bring [forth] understanding.
4 нахилю́ своє ухо до при́казки, розв'яжу́ свою за́гадку лі́рою!
I will incline mine ear to a parable: I will open my riddle on the harp.
5 Чому маю боятись у день лихолі́ття, як стане круг мене неправда моїх ошука́нців,
Wherefore should I fear in the evil day? the iniquity of my heel shall compass me.
6 які на бага́тство своє покладають надію, і своїми доста́тками хва́ляться?
They that trust in their strength, and boast themselves in the multitude of their wealth—
7 Але жодна люди́на не ви́купить брата, не дасть його ви́купу Богові, —
A brother does not redeem, shall a man redeem? he shall not give to God a ransom for himself,
8 бо ви́куп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, —
or the price of the redemption of his soul, though he labour for ever,
9 щоб міг він ще жити навіки й не бачити гро́бу!
and live to the end, [so] that he should not see corruption.
10 Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та не́ук, і лиша́ють для інших багатство своє.
When he shall see wise men dying, the fool and the senseless one shall perish together; and they shall leave their wealth to strangers.
11 Вони ду́мають, ніби доми́ їхні навіки, місця́ їхнього заме́шкання — з роду до роду, імена́ми своїми звуть землі,
And their sepulchres are their houses for ever, [even] their tabernacles to all generations: they have called their lands after their own names.
12 та не зостається в пошані люди́на, — подібна худобі, що гине!
And man being in honour, understands not: he is compared to the senseless cattle, and is like to them.
13 Така їхня дорога — глупо́та для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. (Се́ла)
This their way is an offence to them: yet afterwards men will commend their sayings. (Pause)
14 Вони зі́йдуть в шеол, — і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від ра́ння; подоба їхня знищиться, шео́л буде мешканням для них. (Sheol h7585)
They have laid [them] as sheep in Hades; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning, and their help shall fail in Hades from their glory. (Sheol h7585)
But God shall deliver my soul from the power of Hades, when he shall receive me. (Pause) (Sheol h7585)
16 Не лякайся, коли багатіє люди́на, коли збі́льшується слава дому її, —
Fear not when a man is enriched, and when the glory of his house is increased.
17 бо, вмираючи, не забере вона всьо́го, її слава не пі́де за нею!
For he shall take nothing when he dies; neither shall his glory descend with him.
18 Хоч вона свою душу за життя свого хва́лить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, —
For his soul shall be blessed in his life: he shall give thanks to thee when thou dost well to him.
19 вона при́йде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки!
[Yet] he shall go in to the generation of his fathers; he shall never see light.
20 Люди́на в пошані, але нерозумна, — подібна худобі, що гине!
Man that is in honour, understands not: he is compared to the senseless cattle, and is like them.
