Псалми 132

1 Пісня проча́н.

Пісня сходження. Згадай, Господи, Давида й усі смирення його,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

коли він присягнув Господеві, дав обітницю Могутньому [Богові] Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

«Не увійду в шатро свого дому, не ляжу на постіль мого ложа,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

не дам сну очам моїм і повікам моїм дрімання,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

аж поки не знайду місця для Господа, помешкання для Могутнього Якового [Бога]».

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

Ось ми чули про нього в Ефраті, знайшли його на полях Яара.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

Підійдімо ж до Його помешкання, вклонімося біля Його підніжжя.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

Повстань, Господи, [прийди] до місця Свого спокою, Ти й ковчег могутності Твоєї.

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

Священники Твої нехай зодягнуться правдою і вірні Твої нехай радісно співають.

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

Заради Давида, слуги Свого, не відвертай обличчя від Твого помазанця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

Істинно присягався Господь Давидові, не зречеться Він цього: «[Нащадка] від плоду утроби твоєї посаджу на свій престол.

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

Якщо дотримуватися будуть сини твої Завіту Мого й одкровень Моїх, яких Я навчу їх, то й сини їхні повік-віків на престолі твоїм сидітимуть».

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

Адже обрав Господь Сіон, уподобав мешкати на ньому:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

«Це місце спочинку Мого на віки вічні, тут мешкати буду, бо Я вподобав його.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

Щедро благословлю його їжею, бідняків його насичу хлібом.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

Священників його зодягну спасінням, а вірні його будуть радісно співати.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

Там Я дам розростися рогові Давидовому, встановлю світильника Моєму помазанцеві.

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Ворогів його зодягну соромом, а на ньому сяятиме вінок його».