Псалми 118
1 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.
2 Нехай скаже Ізраїль, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже Ізраїль: «Бо навіки Його милосердя!»
3 Нехай скаже дім Ааро́нів, бо навіки Його милосердя!
Нехай скаже дім Ааронів: «Бо навіки Його милосердя!»
4 Нехай скажуть ті, хто бої́ться Господа, бо навіки Його милосердя!
Нехай скажуть ті, що бояться Господа: «Бо навіки Його милосердя!»
5 У тісно́ті я кли́кав до Господа, — і просто́ром озвався до мене Госпо́дь!
Із тісноти покликав я Господа – Господь відповів мені, [вивів мене] на просторе місце.
6 Зо мною Господь — не боюся ніко́го, що зро́бить люди́на мені?
Господь зі мною – не боятимуся! Що зробить мені людина?
7 Господь серед тих, що мені помагають, — і побачу загибіль своїх ненави́сників.
Господь зі мною, щоб допомагати мені – буду дивитися [переможно] на моїх ненависників.
8 Краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на люди́ну,
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на людину.
9 краще вдаватись до Господа, ніж наді́ятися на вельмо́жних!
Краще захисту шукати в Господа, ніж надіятися на шляхетних [мужів].
10 Всі наро́ди мене оточи́ли, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Усі народи оточили мене, та іменем Господнім я знищив їх.
11 Оточи́ли мене й обступили мене, — я ж Господнім Ім'я́м їх понищив!
Оточили мене, обступили з усіх боків, та іменем Господнім я знищив їх.
12 Оточили мене немов бджо́ли, та погасли вони, як терно́вий огонь, — я бо Господнім Ім'я́м їх понищив!
Оточили мене, як бджоли, та згасли, немов вогонь у терені: іменем Господнім я знищив їх.
13 Дошкульно попхну́в ти мене на паді́ння, — та Господь спас мене́!
Ти штовхнув мене, [вороже], так сильно, щоб я впав, та Господь допоміг мені.
14 Господь моя сила та пісня, і став Він спасі́нням мені!
Сила моя і пісня моя – Господь; Він став моїм спасінням.
15 Голос співу й спасі́ння в наметах між пра́ведників: „Госпо́дня прави́ця виконує чу́да!
Голос радості й перемоги в наметах праведників: правиця Господня діє могутньо!
16 Правиця Господня підно́ситься, прави́ця Господня вико́нує чу́да!“
Правиця Господня піднята вгору, правиця Господня діє могутньо!
17 Не помру́, але жи́тиму, і буду звіщати про чи́ни Господні!
Не помру, але буду жити й розповідати про діяння Господа.
18 Покара́ти мене — покарав був Госпо́дь, та смерти мені не завдав.
Господь покарав мене тяжко, та не віддав мене на смерть.
19 Відчиніте мені брами правди, — я ними ввійду́, буду сла́вити Господа!
Відчиніть мені брами правди, я увійду до них, прославлю Господа.
20 „Це брама Господня, — праведники в неї вхо́дять“.
Це брама Господня, у яку входять праведні.
21 Я буду хвалити Тебе, бо озвався до мене, і став Ти спасі́нням мені!
Прославлю Тебе, бо Ти відповів мені й став моїм спасінням.
22 Камінь, що його будівни́чі відки́нули, той нарі́жним став каменем, —
Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем!
23 від Господа ста́лося це, і дивне воно в очах наших!
Від Господа це було, як дивно це в очах наших!
24 Це день, що його́ створи́в Господь, — радіймо та тішмося в нім!
Цей день створив Господь: веселімося й радіймо сьогодні!
25 Про́симо, Господи, — спаси! Про́симо, Господи, — пощасти́!
О Господи, врятуй же, о Господи, даруй нам успіх!
26 Благословен, хто гряде́ у Господнє Ім'я́! Благословляємо вас із Господнього дому!
Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа! Благословляємо вас із дому Господнього!
27 Господь — Бог, і зася́яв Він нам. Прив'яжі́те святковую жертву шнура́ми аж до нарі́жників же́ртівника!
Бог – це Господь, і Він осяяв нас. В’яжіть мотузками жертву святкову, ведіть до рогів жертовника.
28 Ти мій Бог, і я бу́ду Тебе прославля́ти, мій Боже, я буду Тебе велича́ти!
Ти – мій Бог, і я прославлю Тебе. Боже мій, я величатиму Тебе.
29 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя.
