Псалми 102

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

困苦人发昏的时候，在耶和华面前吐露苦情的祷告。 耶和华啊，求你听我的祷告， 容我的呼求达到你面前！

2 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

我在急难的日子，求你向我侧耳； 不要向我掩面！ 我呼求的日子，求你快快应允我！

3 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

因为，我的年日如烟云消灭； 我的骨头如火把烧着。

4 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

我的心被伤，如草枯干， 甚至我忘记吃饭。

5 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

因我唉哼的声音， 我的肉紧贴骨头。

6 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

我如同旷野的鹈鹕； 我好像荒场的鸮鸟。

7 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

我警醒不睡； 我像房顶上孤单的麻雀。

8 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

我的仇敌终日辱骂我； 向我猖狂的人指着我赌咒。

9 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

我吃过炉灰，如同吃饭； 我所喝的与眼泪搀杂。

10 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

这都因你的恼恨和忿怒； 你把我拾起来，又把我摔下去。

11 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

我的年日如日影偏斜； 我也如草枯干。

12 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

惟你—耶和华必存到永远； 你可记念的名也存到万代。

13 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

你必起来怜恤锡安， 因现在是可怜她的时候， 日期已经到了。

14 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

你的仆人原来喜悦她的石头， 可怜她的尘土。

15 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

列国要敬畏耶和华的名； 世上诸王都敬畏你的荣耀。

16 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

因为耶和华建造了锡安， 在他荣耀里显现。

17 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

他垂听穷人的祷告， 并不藐视他们的祈求。

18 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

这必为后代的人记下， 将来受造的民要赞美耶和华。

19 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

因为，他从至高的圣所垂看； 耶和华从天向地观察，

20 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

要垂听被囚之人的叹息， 要释放将要死的人，

21 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

使人在锡安传扬耶和华的名， 在耶路撒冷传扬赞美他的话，

22 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

就是在万民和列国 聚会事奉耶和华的时候。

23 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

他使我的力量中道衰弱， 使我的年日短少。

24 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

我说：我的 神啊， 不要使我中年去世。 你的年数世世无穷！

25 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

你起初立了地的根基； 天也是你手所造的。

26 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

天地都要灭没，你却要长存； 天地都要如外衣渐渐旧了。 你要将天地如里衣更换， 天地就都改变了。

27 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

惟有你永不改变； 你的年数没有穷尽。

28 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

你仆人的子孙要长存； 他们的后裔要坚立在你面前。