Приповісті 7
1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
Wuoda, rit wechena kendo ipand chikena e chunyi.
2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
Rit chikena to ibiro bedo mangima; rit puonjna mana kaka dirit tong wangʼi.
3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
Twegi e lith lweti kendo ndikgi e chunyi maiye.
4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“а розум назви: „ Мій дові́рений!“
Wach ne rieko niya, “In e nyaminwa,” to luong ngʼeyo tiend wach ni watni;
5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
ginimi itangʼ ni dhako ma jachode, inibed mabor gi dhako mabayo kaachiel, kod wechene malombo ji.
6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
Ka nangʼicho oko gie dirisa mar oda,
7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
ne aneno e dier joma ngʼeyogi tin, ne afwenyo e dier yawuowi matindo, rawera maonge gi rieko.
8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
Ne owuotho e wangʼ yo makadho but od dhakono, kowuotho kochiko od dhakono,
9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
ka piny ngʼiringʼiri, ka piny dwaro yuso, e kindeno ma mudho mako piny.
10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
Eka apoya nono dhakono nowuok mondo oromne, korwakore kaka ochot mopongʼ gi paro marach.
11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
En dhako ma wangʼe tek kendo maonge wichkuot, tiendene susni ma ok obed e ot;
12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
sani onene e yo, to bangʼ sa matin en kuonde chokruok, kendo e kuonde mopondo duto oyudore.
13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
Omiyo nokwake mi onyodhe, gi wangʼ matek, nowachone niya:
14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
“An gi misango mar lalruok e oda, kawuononi asechopo singruok maga.
15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
Omiyo ne abiro mondo arom kodi, asemanyi to koro aseyudi!
16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
Asepedho kitandana gi suke mokikokiko moa Misri.
17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
Asekiro moo e kitandana, gin modhi mangʼeny mangʼwe ngʼar gi mane-mane kod obala ndago.
18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
Bi, wadhi wayud mor mar hera nyaka piny ru, mondo wabed mamor ka wawinjo maber e hera!
19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
Chwora ok nitiere dala; osedhiyo e wuoth mabor.
20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
Nokawo mifukone mopongʼ gi pesa, kendo ok obi duogo dala nyaka bangʼ ndalo mogwarore.”
21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
Kamano, dhakono nowuonde gi weche mamit; mi nohoye kendo odhi kode.
22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
Gikanyono noluwe kodhi kode mana ka rwadh bwoch mitero kar yengʼo, kata ka mwanda madonjo e obeto
23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка ...
nyaka asere chwowe mahob chunye, kata ka winyo madhiyo e obadho ma ochikne, ka ok ongʼeyo ni ngimane ni e tho!
24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
Koro un yawuota winjauru, chikuru itu ne gima awacho.
25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
Kik uyie mondo chunyu odhi e yorene, kata bayo e yorene.
26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
Oseketho ngima ji mangʼeny, kendo osemiyo ji mathoth mak kwanre otho.
