Приповісті 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

Ber bedo jachan ma wuodhe ok nyal cha, moloyo ngʼat mofuwo ma lewe timo richo.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

Ok ber bedo gi gombo maonge gi ngʼeyo, kata bedo ka irikni kae to ibayo yo.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

Fuwo mar ngʼato owuon ketho ngimane; to bende chunye bedo mager gi Jehova Nyasaye.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

Mwandu kelo osiepe mangʼeny, to osiep ngʼat ma jachan ringe.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

Janeno ma ja-miriambo ok notony ma ok okum, to ngʼatno malando miriambo ok nobed thuolo.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

Ji mangʼeny temo mondo oyud pwoch kuom ruoth, to ngʼato ka ngʼato bedo osiep ngʼat machiwo mich.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

Ngʼat ma jachan wedene duto kwede, osiepene to noringe maromo nadi! Kata bed notemo sayogi onge kama doyudgie.

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

Ngʼatno moyudo rieko ohero chunye owuon, to ngʼat mohero winjo wach dhi maber.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

Janeno ma ja-miriambo ok notony ma ok okume, to ngʼatno malando miriambo biro lal nono.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

Ok en gima owinjore mondo ngʼat mofuwo odagi e ber, to en gima rach machalo nadi ka misumba ema omi loch kuom yawuot ruoth!

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

Ngʼat mariek iye ok wangʼ piyo; oyudo duongʼ kuom weyo wach ma ok odewo ketho.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

Gero mar ruoth chalo gi sibuor maruto, to ka omor kodi to ochalo gi tho manie wi lum.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

Wuowi mofuwo kelone wuon mare masira, to dhako maralep chalo gi kodh ajiki.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

Ute kod mwandu gin girkeni miyudo kuom jonywol, to dhako mariek aa kuom Jehova Nyasaye.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

Samuoyo kelo nindo matut, to ngʼat ma ja-mifwadhi bedo gi kech.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

Ngʼatno morito chike Jehova Nyasaye kendo timo gik mopuonje biro dak amingʼa, to ngʼat mochayo chikene biro tho.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

Ngʼat manyiso ngʼwono ne jochan, holo mana Jehova Nyasaye, obiro gwedhe kuom gik mosetimo.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

Kum wuodi, nikech mano e kama geno nitie; kik ibed e winjruok kuom gima nyalo kelone tho.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

Ngʼat ma ja-mirima nyaka yud kum, kendo ka ikonye, to chuno ni nyaka itim kamano kendo.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

Chik iti ka ingʼadoni rieko kendo rwak puonj, to giko ni inibed mariek.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

Dhano nigi chenro mangʼeny e chunye, to dwaro mar Jehova Nyasaye ema timore.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

Gima dhano dwaro en hera ma ok rum, ber bedo jachan moloyo bedo ja-miriambo.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

Luoro Jehova Nyasaye tero ji e ngima; eka ngʼato yweyo kodhil, ma ok omule gi chandruok.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

Jasamuoyo luto lwete malal ei tawo; kendo ok onyal gole oko moduoge e dhoge!

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

Chwad jasunga mondo joma ngʼeyogi tin opuonjre; kwer ngʼat man-gi rieko, to obiro medo fwenyo tiend weche.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

Ngʼat mamayo wuon mare kendo riembo min mare en wuowi makelo wichkuot kod dwanyruok.

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

Kidagi chiko iti ne puonj in wuoda, to ibiro bayo mabor kuom weche mag ngʼeyo.

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

Janeno ma ja-jar ji ochayo adiera, to dho ngʼat ma timbene richo golo mana richo.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Kum oket mana ne jo-achaya, to chwat ne ngʼe joma ofuwo.