Приповісті 4

1 Послухайте, діти, напу́чення батькового, і прислу́хайтеся, щоб навчитися розуму,

Ka caanawk, ampa thuitaekhaih lok to tahngai oh; panoekhaih tawnh hanah kahoih ah tahngai oh.

2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте,

Patukhaih kahoih kang paek o, to pongah kang patuk ih lok hae pahnawt o hmah.

3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї.

Kam pa hanah kai loe nawkta ah ka oh, kam no han loe palung ih capa, nawkta ah ka oh.

4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи!

Kam pa mah kang thuih ih loknawk hae palung thungah suem ah, kang paek ih loknawk hae pakuemh loe, hing haih ah, tiah ang patuk.

5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, —

Palunghahaih to amtuk ah loe panoekhaih to cang ah; pahnet hmah loe, ka thuih ih loknawk hae angqoi taak hmah.

6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати!

Palunghahaih to pahnawt hmah, palunghahaih mah ni nang to pakaa tih; palunghahaih to palung ah, to tih nahaeloe palunghahaih mah na toep tih.

7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

Palunghahaih loe lokpui ah oh; to pongah palunghahaih to amtuk ah; nam tuk ih hmuennawk boih thungah panoekhaih to amtuk oh.

8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш:

Palunghahaih to lokpui ah suem ah; to tih nahaeloe anih mah na qoengsak tahang tih; anih to na patawnh caeng nahaeloe, khingzahaih na hnu tih.

9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

Na lu ah tahmenhaih lumuek hoiah zaeng ueloe, lensawkhaih angraeng lumuek to angmueksak tih.

10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, —

Ka capa, ka thuih ih lok hae tahngaih loe, tapom ah; to tih nahaeloe na hinghaih saning to sawk tih.

11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе:

Palunghahaih loklam to kang patuek o moe, katoeng loklam ah kang caeh o haih.

12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся!

Na caeh o naah lam tamcaek ah na pha o mak ai; na cawnh o naah doeh nam thaek o mak ai.

13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє!

Thuitaekhaih lok hae patawn caeng ah, kangthla ah caehsak hmah; na hinghaih ah oh pongah, kahoih ah pakuem ah.

14 На сте́жку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих, —

Kasae kaminawk ih loklam ah khok takan hmah loe, kasae kaminawk ih loklam to pazui hmah.

15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, —

Caeh hmah, ayae ah; amlaem taak ah loe, angqoi taak ving ah.

16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся!

To baktih kaminawk loe kasae hmuen sah ai ah loe iip o thai ai; thoemto kaminawk loe amtimsak ai ah loe iip o thai ai.

17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють.

Nihcae loe sethaih takaw to caak o moe, athii longhaih misurtui to a naek o.

18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!

Katoeng kami ih loklam loe ni aengh baktiah oh moe, khodai khoek to aang aep aep.

19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться.

Toe kasae kami ih loklam loe khoving baktiah ving; tih mah maw nihcae to amtimsak, tito panoek o ai.

20 Мій сину, прислу́хуйся до моїх слів, до рече́й моїх ухо своє нахили́!

Ka capa, ka thuih ih loknawk hae tahngai ah; ka thuih ih loknawk bangah naa to patueng ah.

21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого!

Na mik hoi kangthla ah suem hmah, na palung thungah suem ah.

22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння.

Hae tiah patukhaih loe hnu kaminawk hanah hinghaih ah oh moe, taksa ngantuihaih ah oh.

23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя.

Palung loe hinghaih lokpui koekah oh pongah, na palung to kahoih ah khenzawn ah.

24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ.

Oep om ai lok to pakha thung hoiah tacawtsak hmah loe, angaek thaih pahni to kangthla ah suem ah.

25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють.

Na mik mah hmabang to katoeng ah khen nasoe, na hmaa to kahoih ah dan ah.

26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої:

Na caehhaih loklam to poek ah, na loklamnawk boih to caksak ah.

27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла!

Bangqoi bantang angqoi hmah; sethaih thungah caeh han ai ah ayae ah.