Приповісті 25

1 І оце Соломо́нові при́повісті, що зібрали люди Єзекі́ї, Юдиного царя.

Magi e ngeche mamoko mag Solomon, mane jo-Hezekia ruodh Juda ondiko.

2 Слава Божа — щоб справу схова́ти, а слава царів — щоб розві́дати справу.

Wamiyo Nyasaye duongʼ kuom gik ma opando; to lero tiend weche en duongʼ ni ruodhi.

3 Небо висо́кістю, і земля глибино́ю, і серце царі́в — недосліди́мі.

Mana kaka polo bor kendo piny tut, e kaka chuny ruodhi ngʼeyo tek.

4 Як відкинути жу́жель від срі́бла, то золотаре́ві виходить посу́дина, —

Ka ogol chilo kuom fedha, to jatheth koro nigi gimoro mar theth;

5 коли віддалити безбожного з-перед обличчя царе́вого, то справедливістю міцно поста́виться трон його.

ka ogol ngʼat marach e nyim ruoth, eka kom ruodhe ibiro guro motegno e tim makare.

6 Перед царем не пиша́йся, а на місці великих не стій,

Kik imiri duongʼ iwuon e nyim ruoth, kata bedo kar jomadongo,

7 бо ліпше, як скажуть тобі: „Ходи вище сюди!“аніж тебе зни́зити перед шляхе́тним, що бачили очі твої.

nimar ber moloyo owachni niya, “Bi ka,” moloyo ka igoli e nyim jomadongo.

8 Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?

Gima wangʼi oseneno kik ikel mapiyo kirikni e nyim od bura; nimar ibiro timo angʼo achien ka jabuti oketi e wichkuot?

9 Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємни́ці іншого,

Ka iloso wach manie kindi gi jabuti, to kik idhi ihul wach malingʼ-lingʼ mar ngʼato;

10 щоб тебе не обра́зив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмо́ва твоя́.

nono to ngʼat moro mowinji biro keti e wichkuot; mi huma mari marach ok nogiki.

11 Золоті яблука на срібнім таре́лі — це слово, прока́зане ча́су свого́.

Wach mowach e kinde mowinjore, chalo gi olemo mar dhahabu moketie tawo molos gi fedha.

12 Золотая сере́жка й оздоба зо щи́рого золота — це мудрий карта́ч для уважного уха.

Mana kaka tere mar dhahabu kata tigo mar dhahabu maber e kaka siem mar ngʼat mariek mokwerogo ngʼat machiko ite.

13 Немов снігова́ прохоло́да в день жнив — посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживля́є.

Mana kaka ngʼich mar pe e kinde mar keyo, e kaka jaote ma ja-adiera chalo ne ngʼat moore, omoro chuny ruodhe.

14 Хмари та вітер, а немає дощу це люди́на, що чва́ниться да́ром, та його не дає.

Kaka boche polo gi yamo maonge koth, e kaka ngʼat mawuorore gi mich ma ok dochiw.

15 Воло́дар зм'я́кшується терпели́вістю, а м'яке́нький язик ломить кістку.

Horuok mos nyalo loko chuny ruoth, to lep mamuol nyalo toyo chogo.

16 Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки до́сить тобі, щоб ним не переси́титися та не звернути.

Ka iyudo mor kich, to cham mana moromo, mathoth ahinya, nyalo miyo ingʼogi.

17 Здержуй но́гу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переси́тивсь, і не зненави́дів тебе.

Kik iter tiendi pile e od jabuti, dhiyo kuno pile, biro miyo ochayi.

18 Молот, і меч, і гостра стріла́ — люди́на, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий.

Mana kaka arungu kata ligangla; kata asere mabith, e kaka ngʼatno machiwo neno ma ok adiera kuom ngʼat ma gidakgo machiegni.

19 Гнилий зуб та кульга́ва нога — це наді́я на зрадли́вого радника в день твого у́тиску.

Mana kaka lak marach kata tielo mongʼol e kaka keto geno kuom jogo ma ok jo-adiera e kinde mag chandruok.

20 Що здіймати одежу холодного дня, що лити о́цет на со́ду, — це — співати пісні серцю засмученому.

Mana ka ngʼat ma lonyo law midongʼ duk e ndalo ngʼich, kata kaka olo chumbi e adhola, e kaka ngʼat ma wero wende ne chuny mool.

21 Якщо голодує твій ворог — нагодуй його хлібом, а як спра́гнений він — водою напі́й ти його,

Ka jasiki odenyo, to miye chiemo ocham; ka riyo oloye, miye pi omodhi.

22 бо цим пригорта́єш ти жар на його го́лову, і Господь надолу́жить тобі!

Ka itimo kamano, ibiro choko chuk mach maliel e wiye, kendo Jehova Nyasaye biro miyi pok.

23 Вітер північний народжує дощ, а таємний язик — сердите обличчя.

Kaka yamb nyandwat kelo koth, e kaka lep mafuongʼo wach kelo miero.

24 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

Ber dak e kona mar wi ot moloyo dak gi dhako maralep.

25 Добра звістка з далекого кра́ю — це холодна водиця на спра́гнену душу.

Mana kaka pi mangʼich chalo ne chuny mool, e kaka wach maber moa e piny mabor chalo.

26 Джерело́ скаламу́чене чи зіпсутий поті́к — це праведний, що схиляється перед безбожним.

Mana kaka soko motimo chwodho kata aora moduwore chalo e kaka ngʼat makare machiwo thuolo ne jaricho.

27 Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — не слава.

Ok ber chamo mor kich mathoth, kata ok en gima longʼo mondo ngʼato odwar luor monego miye owuon.

28 Люди́на, що стри́му немає для духу свого, — це зруйно́ване місто без му́ру.

Mana kaka dala maduongʼ ma ohingane omukore mogore piny e kaka ngʼatno ma ok nyal ritore owuon.