Приповісті 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

Kik nyiego maki gi joricho bende kik iyie chunyi gomb bedo e chokruok margi;

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

nimar chunjegi chano timo mamono to dhogi wacho mana gik makelo chandruok.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

Rieko ema igerogo ot, to kuom winjo ogurore mosiko;

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

kuom ngʼeyo, utene maiye ipongʼo gi gik moko ma ok yudo yot kod mwandu mabeyo.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

Ngʼat mariek nigi teko maduongʼ; to ngʼat man-gi ngʼeyo medo teko;

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

nimar dhiyo e lweny dwaro ni ongʼadni rieko, to bedo gi loch dwaro jongʼad rieko mangʼeny.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

Rieko bor moyombo ngʼat mofuwo; e kar bura mar alap oonge gi gima onyalo wacho.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

Ngʼat machano gima rach biro ngʼere kaka ja-andhoga.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

Andhoga mar fuwo en richo, to ji mon kod ja-jar ji.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

Ka tekri orumo mipodho e kinde mar lweny, to mano kaka tekri tin!

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

Res jogo mitero kar tho; mak jogo mawuotho ka tangni dhiyo kar yengʼo.

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

Ka iwacho niya, “Ne ok wangʼeyo gimoro kuom wachni,” donge ngʼatno mapimo chuny dhano ongʼeyo wachno? Donge ngʼat morito kendo ngʼiyo ngimani ongʼeyogo? To donge obiro chulo ngʼato ka ngʼato mowinjore gi timbene?

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

Wuoda, cham mor kich, nimar ober; mor kich moa e pedni mar kich nigi ndhandhu mamit.

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

Ngʼe bende ne rieko mit ni chunyi; ka iyude, nitie geno mar ndalo mabiro kuomi, to genoni ok nongʼad oko.

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

Kik ibut ka ngʼat marach mondo iketh od ngʼat makare, kik iyak dalane,

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

kata bedni ngʼat makare ogore piny nyadibiriyo, pod obiro chungo kendo; to joricho igoyo piny gi masira.

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

Kik ibed mamor gi masiche mag jasiki, ka ochwanyore, kik iyie chunyi bed mamor;

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

nimar Jehova Nyasaye biro neno kendo golo mirimbe oko kuome.

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Kik ibed maluor nikech joricho kata kik nyiego maki kod joma timbegi richo,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

nimar jaricho onge gi geno mar ndalo mabiro, kendo taya mar ngʼat marach ibiro nego.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

Wuoda, luor Jehova Nyasaye kod ruoth morito piny, kendo kik iriwri gi joma kwede,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

nimar ji ariyogo biro kelonegi chandruok apoya nono, to en ngʼa ma dingʼe ni en chandruok manade ma ginyalo kelo?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

Magi bende gin weche mag jomariek: Luoro wangʼ kuom ngʼado bura ok ber:

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

Ngʼatno mowachone jaketho niya, “In kare ionge ketho” ji biro kwongʼe to piny kwede.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

To nobed maber gi jogo makumo joma oketho, kendo gweth mogundho nobed kodgi.

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Dwoko maratiro nyiso ni mano osiepni mar adier.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

Tiek tijeni ma oko kendo ik puothegi; bangʼ mano, eka iger odi.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

Kik ibed janeno e wach jabuti kaonge gima omiyo, kata tiyo gi dhogi mondo iriambi.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

Kik iwach niya, “Abiro timone mana kaka osetimona; abiro chulo ngʼatno mana kaka notimona.”

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

Nakadho but puoth jasamuoyo, kakadho but puoth olemb mzabibu mar ngʼat maonge gi rieko;

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

kudho notwi kuonde duto, puodho duto noim gi buya, to ohinga mar kidi nomukore.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

Naketo chunya nono gino mane aneno to napuonjora kuom gino mane aneno.

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

Nindo matin, ayula wangʼ matin, kwakruok matin kiyweyo,

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

to dhier biro monji ka janjore kendo chan ka jalweny momanore.