Приповісті 24

1 Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,

Usiwe na husuda kwa wenye ubaya, wala usitamani kuambatana nao,

2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.

kwa sababu mioyo yao inapanga njama za vurugu na midomo ya huongea juu ya madhara.

3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.

Kwa hekima nyumba hujengwa na kwa ufahamu huimarishwa.

4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.

Kwa maarifa vyumba hujazwa vitu vyote vya thamani na utajiri wa kupendeza.

5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.

Shujaa wa hekima ni imara, na mtu wa maarifa huongeza nguvu zake;

6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.

maana kwa uongozi wa busara unaweza kufanya vita na kwa washauri wengi kuna ushindi.

7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.

Hekima ipo juu sana kwa mpumbavu; hafumbui kinywa chake kwenye mlango.

8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.

Kuna yule mwenye kupanga kufanya mabaya- watu wanamwita bwana wa njama.

9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.

Mipango ya mpumbavu ni dhambi na watu humchukia mwenye dhihaka.

10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.

Kama utakuwa dhaifu na mwenye kuogopa siku ya taabu, basi nguvu zako ni haba.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?

Waokoe wanaochukuliwa kwenda kwenye mauti na uwashikilie wale wanaopepesuka kwenda kwa mchinjaji.

12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.

Kama utasema, “Tazama, hatujui chochote juu ya hili,” je yule anayepima mioyo hajui unachosema? Na yule anayelinda maisha yako, je hajui? Je Mungu hatampa kila mmoja kile anachostahili?

13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —

Mwanangu, kula asali kwa kuwa ni nzuri, kwa sababu matone ya sega la asali ni matamu unapoonja.

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!

Hekima ndiyo ilivyo katika nafsi yako - kama utaitafuta, tumaini lako halitabatilika na kutakuwa na tumaini.

15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,

Usisubiri kwa kuvizia kama waovu ambao hushambulia nyumba ya mwenye haki. Usiiharibu nyumba yake!

16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!

Maana mwenye haki huanguka mara saba na kuinuka tena, lakini waovu huangushwa kwa maafa.

17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,

Usisherekee wakati adui yako anapoanguka na wala moyo wako usifurahi anapojikwaa,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

au Yehova ataona na kutoridhika na kuondoa ghadhabu juu yake.

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

Usifadhaike kwa sababu ya watenda mabaya, na wala usiwahusudu watu waovu,

20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.

maana mtu mbaya hana matumaini na taa ya watu waovu itazimika.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,

Mwanangu; mche Yehova, na umwogope mfalme, usishirikiane na watu wenye kuasi dhidi yao,

22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?

maana kwa ghafula msiba wao utakuja na ni nani ajuaye ukubwa wa uharibifu utakao kuja kutoka kwa hao wote?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.

Haya ni maneno ya wenye busara pia. Upendeleo katika kuhukumu kesi kwa sheria si vizuri.

24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.

Anayemwambia mwenye hatia, “Wewe upo sawa,” atalaaniwa na watu na mataifa yatamchukia.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!

Bali wenye kuwakemea waovu watakuwa na furaha na zawadi za wema zitakuja kwao.

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

Anayetoa jibu la kweli hutoa busu kwenye midomo.

27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.

Andaa kazi yako ya nje, na tayarisha kila kitu kwa ajili yako mwenyewe shambani; baada ya hapo, jenga nyumba yako.

28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.

Usitoe ushahidi dhidi ya jirani yako bila sababu na usidanganye kwa midomo yako.

29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“

Usiseme, “Mimi nitamtendea kile alichonitendea; nitalipiza kwa kile alichofanya.”

30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —

Nilikwenda jirani na shamba la mtu mvivu, nikapita kwenye shamba la mzabibu la mtu asiye na akili.

31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.

Miiba imeota kila sehemu, ardhi ilikuwa imefunikwa kwa upupu, na ukuta wake wa mawe ulikuwa umebomoka.

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:

Kisha nikaliona na kufikiria juu yake; nikatazama na kupokea mafundisho.

33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —

Kulala kidogo, kusinzia kidogo, kupumzika kwa kukunja mikono kidogo-

34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

na umasikini huja kwa kutembea juu yako, na mahitaji yako kama askari mwenye silaha.