Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Unapoketi kula pamoja na mtawala, angalia kwa uangalifu kilichopo mbele yako,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
na kama ni mtu unayependa kula chakula sana weka kisu kooni.
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
Usitamani vinono vyake maana ni chakula cha uongo.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Usifanye kazi sana ili kupata mali; uwe na busara ya kutosha ili ujue wakati wa kuacha.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Je utaruhusu macho yako yaangaze juu yake? Itaondoka, maana itawaa mabawa kama tai na kuruka angani.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Usile chakula cha yule mwenye jicho baya- na usiwe na shauku ya vinono vyake,
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
maana ni mtu mwenye kuhesabu gharama ya chakula. “Kula na kunywa!” anakuambia, lakini moyo wake haupo pamoja nawe.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Utatapika kiasi kidogo ulichokula na utakuwa umepoteza sifa zako njema.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Usiongee katika usikivu wa mpumbavu, maana atadharau hekima ya maneno yako.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Usihamishe jiwe la mpaka wa kale au kunyang'anya mashamba ya yatima,
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
maana Mkombozi wao ni imara na atatetea kesi yao dhidi yako.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Elekeza moyo wako katika mafundisho na masikio yako kwenye maneno ya maarifa.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Usizuie kuadilisha mtoto, maana ukimchapa kwa fimbo, hatakufa.
Ni wewe unayepaswa kumchapa kwa fimbo na kuikoa nafsi yake kuzimu. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mwanangu, kama moyo wako una busara, basi moyo wangu utafurahi pia;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
sehemu zangu ndani kabisa zitafurahi sana midomo yako inaponena haki.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Usiruhusu moyo wako kuwahusudu wenye dhambi, lakini endelea kumcha Yehova siku zote.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
Hakika tumaini lako halitaondolewa na siku zako za hapo baadaye.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Sikia- wewe! - mwanangu, na uwe mwenye busara na uelekeze moyo wako katika njia.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Usishirikiane pamoja na walevi, au pamoja na walaji wa nyama walafi,
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
maana mlevi na mlafi wanakuwa masikini na usingizi utawavika kwa matambara.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Msikilize baba yako ambaye alikuzaa na usimdharau mama yako wakati akiwa mzee.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Inunue kweli, lakini usiiuze; nunua hekima, nidhamu, na ufahamu.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
Baba yake mwenye haki atafurahia sana, na yule amzaaye mtoto mwenye busara atamfurahia.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Mfurahishe baba yako na mama yako na yule aliyekuzaa afurahie.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
Mwanangu, nipe moyo wako na macho yako yachunguze njia zangu.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
Maana malaya ni shimo refu, na mke wa mume mwingine ni kisima chembamba.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Anavizia kama mnyang'anyi na huongeza idadi ya wadanganyifu miongoni mwa wanadamu.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
Nani mwenye taabu? Nani mwenye huzuni? Nani mwenye mapigano? Nani mwenye malalamiko? Nani mwenye majeraha bila sababu? Nani mwenye macho mekundu?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Ni wale ambao huzengea kwenye mvinyo, wale wanaojaribu kuchanganya mvinyo.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Usiutazame mvinyo ukiwa mwekundu, wakati unametameta kwenye kikombe na kutelemka kwa uraini.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
Mwisho wake unauma kama nyoka na sumu yake kama kifutu.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Macho yako yataona vitu vigeni na moyo wako utatamka vitu vya ukaidi.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
Utakuwa kama anayelala kwenye bahari au anayelala juu ya mlingoti. “
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
Wamenipiga,” utasema, “lakini sikuumia. Wamenichapa, lakini sikuwa na hisia. Nitaamka lini? Nitatafuta kinywaji kingine.”
