Приповісті 21

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

Chuny ruoth ni e lwet Jehova Nyasaye, ochike mana kaka kuonde ma pi luwo kendo kaka ohero owuon.

2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

Yore duto mag dhano nenorene ni nikare, to Jehova Nyasaye ema pimo chuny.

3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

Timo gima kare kod mowinjore ema Jehova Nyasaye oyiego moloyo misango.

4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

Wangʼ teko, chuny mar sunga kod taya mar jo-mahundu, gin richo!

5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

Chenro mag ngʼat matiyo matek kelo ohala to chutho e kaka rikni kelo chan.

6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

Mwandu moyudi gi lep mariambo en mana tho malal piyo kendo en obeto mar tho.

7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

Timbe mahundu mar joricho biro terogi mabor magilal; nimar gidagi timo gima kare.

8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

Yor ngʼat ma jaketho ogondore, to kit ngʼat makare oriere tir.

9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

Ber dak e kona mar wi ot moloyo dak gi dhako maralep.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

Ngʼat ma timbene richo ohero richo; jabute ok yud ngʼwono kuome.

11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

Ka okum ngʼat ma jaro ji, to joma ngʼeyogi tin yudo rieko, ka ngʼat mariek opuonji, to oyudo ngʼeyo.

12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

Ngʼat Makare ongʼeyo od ngʼat ma timbene richo kendo otero ngʼat marach e kethruok.

13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

Ka ngʼato odino ite ne ywak mar jachan, en owuon bende obiro ywak to ok nodwoke.

14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

Mich mochiw lingʼ-lingʼ kweyo mirima to asoya mopandi ei law jiwo mirima maduongʼ.

15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

Ka adiera onenore, to joma timbegi nikare bedo mamor to joma timbegi richo to yudo bwok.

16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

Ngʼat moweyo yor winjo wach dhiyo kar yweyo mar oganda mar joma otho.

17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

Ngʼat mohero budho biro bedo jachan; ngʼat mohero divai kod moo ok nyal bedo ja-mwandu.

18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

Jomaricho bedo resruok mar joma kare; to jogo ma ok jo-adiera ne joma oriere tir.

19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

Ber dak e thim motwo moloyo dak gi dhako ma jadhawo kendo ma ja-mirima.

20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

Od ngʼat mariek opongʼ kod chiemo gi moo moyier, to ngʼat mofuwo chamo gik moko duto ma en-go.

21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

Ngʼatno maluwo tim makare kod hera yudo ngima, mwandu gi luor.

22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

Ngʼat mariek kawo dala ngʼat maratego kendo omuko dhorangeye matek magiketoe genogi.

23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

Ngʼatno marito dhoge kod lewe ritore kuom masiche.

24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

Ngʼat ma jasunga kendo jawuorre “Jajaro” e nyinge; otingʼore malo ka osungore malich.

25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

Dwaro mar jasamuoyo biro bedo thone owuon; nikech lwetene odagi tich.

26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

Odiechiengʼ duto odwaro mangʼeny, to ngʼat makare chiwo maonge giko.

27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

Misango mar jaricho ok ber, onyalo bedo marach maromo nade ka ochiwe gi paro marach!

28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

Janeno ma ja-miriambo biro lal; to ngʼat mawinje ibiro tieko chutho.

29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

Ngʼat ma jaricho wangʼe tek to ngʼat moriere tir tiyo gi paro e yorene.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

Onge rieko, onge neno matut, onge chenro manyalo loyo Jehova Nyasaye.

31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!

Inyalo yiko faras ne ndalo mar lweny; to loyo lweny en mar Jehova Nyasaye.