Приповісті 16

1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.

Mipango ya moyo ni ya mtu, bali Yehova hutoa jawabu kutoka kwenye ulimi wake.

2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Njia zote za mtu ni safi kwenye macho yake mwenyewe, bali Yehova huipima mioyo.

3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.

Kabidhi kwa Yehova kazi zako zote na mipango yako itafanikiwa.

4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.

Yehova alifanya kila kitu kwa kusudi lake, hata waovu kwa ajili ya siku ya taabu.

5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!

Yehova anamchukia kila mtu mwenye moyo wa majivuno, ingawa wanasimama imara, hawakosi kupata adhabu.

6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.

Kwa agano la uaminifu na udhamini uovu husafishwa na kwa kumcha Yehova watu hujitenga na ubaya.

7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.

Njia za mtu zinapompendeza Yehova, huwafanya hata adui zake huyo mtu wawe na amani naye.

8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.

Bora kitu kidogo pamoja na haki, kuliko mapato makubwa pamoja na udhalimu.

9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.

Katika moyo wake mtu hunuia njia yake, bali Yehova huziongoza hatua zake.

10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.

Mshauri yupo katika midimo ya mfalme, katika hukumu kinywa chake hakisemi kwa udanganyifu.

11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.

Vipimo vya kweli hutoka kwa Yehova; uzito wote kwenye gunia ni kazi yake.

12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.

Wafalme wanapofanya mambo maovu, hicho ni kitu cha kudharauliwa, kwa maana utawala huimarishwa kwa kutenda haki.

13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Mfalme hufurahia midomo ambayo husema haki na anampenda mwenye kusema waziwazi.

14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.

Hasira ya mfalme ni mjumbe wa mauti lakini mtu mwenye busara atajaribu kutuliza hasira yake.

15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.

Katika nuru ya uso wa mfalme ni uzima na fadhila yake ni kama wingu linaloleta mvua ya masika.

16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!

Ni bora kiasi gani kupata hekima kuliko dhahabu. Kuchagua kupata ufahamu ni zaidi kuliko fedha.

17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.

Njia kuu ya watu waadilifu hujitenga na ubaya; mwenye kuyahifadhi maisha yake huilinda njia yake.

18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.

Kiburi hutangulia kabla ya uharibifu na moyo wa kujivuna kabla ya maangamizi.

19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.

Ni bora kunyenyekea miongoni mwa watu masikini kuliko kugawana ngawira pamoja watu wenye kiburi.

20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.

Mwenye kutafakari yaliyofundishwa hupata kilicho chema na wenye kumtumaini Yehova watafurahi.

21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.

Mwenye hekima moyoni anaitwa ufuhamu na utamu wa hotuba huongeza uwezo wa kufundisha.

22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.

Ufahamu ni chemchemi ya uzima kwake ambaye nayo, bali adhabu ya wapumbavu ni upumbavu wao.

23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.

Moyo wa mtu mwenye hekima hutoa busara katika kinywa chake na huongeza ushawishi katika midomo yake.

24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Maneno yenye kufaa ni sega la asali -matamu kwenye nafsi na huponya mifupa.

25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.

Kuna njia ambayo huonekana sawa kwa mtu, bali mwisho wake ni njia ya mauti.

26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.

Hamu ya kibarua humfanyia kazi; njaa yake humsihi kuendelea.

27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.

Mtu duni huchimba madhara na usemi wake ni kama moto unaounguza.

28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.

Mtu mkaidi huchochea mafarakano na umbeya huwafarakanisha marafiki.

29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

Mtu wa vurugu humdanganya jirani yake na kumwongoza kwenye mapito ambayo si mema.

30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

Yule anayekonyeza kwa jicho anapanga njama za mambo ya ukaidi; wenye kuandama midomo yao watapitisha mabaya.

31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.

Mvi ni taji ya utukufu; hupatikana kwa kuishi katika njia ya haki.

32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.

Ni bora kukawia kuwa na hasira kuliko kuwa shujaa na mwenye kutawala roho yake ni imara zaidi kuliko yule anayeuteka mji.

33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.

Kura hurushwa kwenye mkunjo, bali maamuzi hutoka kwa Yehova.