Приповісті 16

1 Заміри серця належать люди́ні, та від Господа — відповідь язика.

Chuny dhano chano gik modwaro timo, to dwoko margi aa kuom Jehova Nyasaye.

2 Всі дороги люди́ни чисті в очах її, та зважує душі Господь.

Yore duto mag dhano nenorene ni longʼo, to Jehova Nyasaye ema ongʼeyo mopondo mag chuny.

3 Поклади свої чи́ни на Господа, і будуть поста́влені міцно думки́ твої.

Ket gimoro amora mitimo e lwet Jehova Nyasaye, to chenrogi biro dhi maber.

4 Все Господь учинив ради ці́лей Своїх, — і безбожного на днину зла.

Gik moko duto ma Jehova Nyasaye timo oseketo gikogi, kendo giko mar joricho en tho.

5 Оги́да для Господа всякий бундю́чний, — ручу́ся: не буде такий без вини!

Jehova Nyasaye odagi ji duto man-gi sunga e chunygi. Ngʼe ma malongʼo: Ok ginitony ni kum.

6 Провина вику́плюється через милість та правду, і страх Господній відво́дить від злого.

Nikech hera kod adiera ema omiyo richo otimne misango, kuom luoro Jehova Nyasaye miyo ngʼato kwedo richo.

7 Як дороги люди́ни Господь уподо́бає, то й її ворогів Він зами́рює з нею.

Ka yore ngʼato moro Jehova Nyasaye, to omiyo kata wasike dak kode gi kwe.

8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибу́тки з безпра́в'я.

Ber bedo gi matin kod tim makare, moloyo mangʼeny kod tim ma ok kare.

9 Розум люди́ни обдумує путь її, але кроки її наставля́є Госпо́дь.

E chuny dhano ochano yore, to Jehova Nyasaye ema telone ondamo mage.

10 Виріша́льне слово в царя на губа́х, тому в су́ді уста́ його не спроневі́ряться.

Ruoth wuoyo kaka chik mar Nyasaye dwaro, to dhoge ok onego ndhog bura makare.

11 Вага й ша́льки правдиві — від Господа, все каміння ваго́ве в торби́нці — то ді́ло Його.

Rapim mopogore opogore makare aa kuom Jehova Nyasaye, to gik mipimogo manie mifuke gin meke moloso.

12 Чинити безбожне — оги́да царям, бо трон змі́цнюється справедливістю.

Ruodhi mon gi timbe maricho, nikech kom mar loch obedo mana kuom tim makare.

13 Уподо́ба царя́м — губи пра́ведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

Ruodhi ohero joma wacho adiera kendo gigeno ngʼat mawacho adiera.

14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра люди́на злагі́днить його́.

Mirimb ruoth en jaote mar tho, to ngʼat mariek biro hoye.

15 У світлі царсько́го обличчя — життя, а його уподо́ба — мов хмара доще́ва весною.

Ka wangʼ ruoth nenore mamor to nitiere ngima, ngʼwonone chalo gi rumbi mag koth e ndalo chwiri.

16 Набува́ння премудрости — як же це ліпше від золота, набува́ння ж розуму — добірні́ше від срі́бла!

To ber maromo nade yudo rieko moloyo dhahabu, yiero ngʼeyo tiend wach moloyo fedha!

17 Путь справедливих — ухиля́тись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоро́нює.

Yor ngʼat moriere tir kwedore gi richo; ngʼat manono yorene orito ngimane!

18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упа́дком — бундю́чність.

Sunga kelo masira, chuny mar ngʼayi kelo chwanyruok.

19 Ліпше бути покі́рливим із ла́гідними, ніж здо́бич ділити з бундю́чними.

Ber bedo gi chuny mobolore e dier jochan, moloyo pogo gik moyaki gi josunga.

20 Хто вважає на слово, той зна́йде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.

Ngʼato angʼata mawinjo puonj dhi maber, to ojahawi ngʼatno moketo genone kuom Jehova Nyasaye.

21 Мудросердого кличуть „розумний“, а со́лодощ уст прибавляє науки.

Ngʼat man-gi paro en ngʼat mariek, kendo weche mowacho gin mana puonj.

22 Розум — джерело життя власнико́ві його, а карта́ння безумних — глупо́та.

Winjo wach en soko mar ngima ne jogo man kode, to fuwo kelo kum ne joma ofuwo.

23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навча́ння.

Ngʼat mariek rito weche mawuok e dhoge, kendo wechene mowinjore kelo puonj makare.

24 Приємні слова́ — щільнико́вий то мед, солодкий душі й лік на кості.

Weche mag mor chalo gi mor kich gimit ne chuny kendo gikelo ngima ni choke.

25 Буває, дорога люди́ні здається просто́ю, та кінець її — стежка до смерти.

Nitie yo manenore ne dhano ni nikare, to gikone otero mana ngʼato e tho.

26 Люди́на трудя́ща працює для себе, бо до того примушує рот її.

Miluma ma jatich nigo miyo otiyo matek, kendo kech makaye miyo omedo tiyo matek.

27 Нікчемна люди́на копає лихе, а на у́стах її — як палю́чий огонь.

Ngʼat marach chano timo timbe maricho, to wechene chalo mach mager.

28 Лукава людина сварки́ розсіває, а обмо́вник розді́лює дру́зів.

Ngʼat ma timbene richo kelo mana miero, to jakwoth pogo osiepe moherore.

29 Насильник підмо́влює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.

Ngʼat ma ja-mahundu wuondo jabute mi otere e yorno ma ok ber.

30 Хто прижму́рює очі свої, той круті́йства виду́мує, хто губами знаки подає, той виконує зло.

Tangʼ gi ngʼat ma buonjo kodi nikech onyalo bet ni ochano timoni marach, ngʼatno maluwo dhoge ochomo timbe maricho.

31 Сиви́зна — то пишна корона, знахо́дять її на дорозі праведности.

Lwar en osimbo mar duongʼ to iyude gi ngʼat man-gi ngima makare.

32 Ліпший від силача́, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойо́вника міста.

Ngʼat ma terore mos ber moloyo jalweny, ngʼat makweyo mirimbe ber moloyo ngʼat mamonjo dala maduongʼ.

33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його ви́рок — від Господа.

Igoyo ombulu mondo ongʼe gima ditim, to kuom ngʼado weche duto Jehova Nyasaye ema tieko.