Приповісті 12

1 Хто любить навча́ння, той любить пізна́ння, а хто до́кір нена́видить, той нерозумний.

Ngʼat mohero puonj mar rieko ohero ngʼeyo, to ngʼat ma ok winj puonj ofuwo.

2 Добрий від Господа має вподо́бання, а люди́ну злих замірів осудить Господь.

Ngʼat maber yudo pwoch kuom Jehova Nyasaye, to Jehova Nyasaye kwero ngʼat ma timbene richo.

3 Не зміцни́ться люди́на безбожністю, корінь же праведних не захита́ється.

Ngʼato ok nyal gerore motegno kuom richo, to ngʼat makare ok nyal pudhi.

4 Жінка чесно́тна — корона для чолові́ка свого́, а засоро́млююча — мов та гниль в його ко́стях.

Dhako ma kite longʼo en osimbo mar chwore, to dhako ma timbene richo chalo gi nyamuoda manie choke.

5 Думки пра́ведних — право, підступні заміри безбожних — омана.

Chenro mar ngʼat makare nikare, to puonj mar joricho en wuondruok.

6 Безбожних слова — чатува́ння на кров, а уста невинних урятовують їх.

Weche mag joricho opondo karito chwero remo, to wach mar joma kare resogi.

7 Переверну́ти безбожних — і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

Joricho osewiti kendo gilal nono, to od ngʼat makare osiko ogurore motegno.

8 Хвалять люди́ну за розум її, а кривосердий стає на пого́рду.

Ngʼato ipako kaluwore gi riekone, to jogo man-gi paro mobam ichayo.

9 Ліпше про́стий, але роботя́щий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позба́влений.

Ber bedo dhano adhana, to in gi jatich, moloyo wuondori ni in ngʼato, to ionge chiemo.

10 Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

Ngʼat makare chiwo kony ne gik ma jambe dwaro, to timbe mag ngʼwono mag ngʼat marach gin mana gero.

11 Хто оброблює землю свою, той хлібом наси́чується, хто ж за марни́цею го́ниться, той позба́влений розуму.

Ngʼat matiyo e puothe biro bedo gi chiemo mogundho, to ngʼat mabayo abaya onge gi rieko.

12 Безбожний жадає ловити у сі́тку лихи́х, а в праведних корень прино́сить плоди́.

Joricho dwaro gik moyaki mag jogo mamono, to tiend joma kare kelo mwandu.

13 Пастка злого — в гріху́ його уст, а праведний з у́тиску ви́йде.

Ngʼat marach imako mana gi wuoyone maricho, to ngʼat makare tony ne chandruok.

14 Люди́на насичується добром з плоду уст, і зро́блене рук чоловіка до нього впаде́.

Weche mabeyo mawuok e dho ngʼato miyo obedo gi gik mabeyo, adiera, tich mar lwete kelone konyruok.

15 Дорога безу́мця пряма́ в його о́чах, а мудрий послухає ради.

Yor ngʼat mofuwo nenorene ni nikare, to ngʼat makare chiko ite ne puonj.

16 Нерозумного гнів пізнається відра́зу, розумний же мо́вчки ховає знева́гу.

Ngʼat mofuwo nyiso mirimbe mapiyo, to ngʼat mariek mwonyo ayany.

17 Хто правду говорить, той вия́влює праведність, а сві́док брехливий — оману.

Janeno ma ja-adiera chiwo neno mobidhore, to janeno ma hango wach wacho miriambo.

18 Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.

Weche mag muomruok chwoyo chuny mana kaka ligangla, to lew ngʼat mariek kelo ngima.

19 Уста правдиві стоя́тимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю.

Dhok ma ja-adiera osiko manyaka chiengʼ, to lep mariambo bedo mana kuom kinde machwok.

20 В серці тих, хто зло о́ре, — омана, а радість у тих, хто дора́джує мир.

Wuond ni e chuny jogo machano timo marach, to mor en mar jogo mohero kwe.

21 Жодна кривда не тра́питься праведному, а безбожні напо́вняться лихом.

Onge gima rach manyalo biro ni ngʼat makare; to joricho ni kod thagruok mathoth.

22 Уста брехливі — оги́да у Господа, а чи́нячі правду — Його уподо́ба.

Jehova Nyasaye mon kod dhok mariambo, to omor gi jogo ma jo-adiera.

23 Прихо́вує мудра люди́на знання́, а серце безумних глупо́ту викликує.

Ngʼat mariek orito ngʼeyone e iye, to chuny joma ofuwo wuoyo ma ok opimo.

24 Роботя́ща рука панува́тиме, а лінива дани́ною стане.

Tich matek miyo ngʼato bedo gi duongʼ, to nyawo gikone en tich mar misumba.

25 Ту́га на серці люди́ни чавить її, добре ж слово її весели́ть.

Chuny maparore miyo ngʼato bedo mool, to wach mamuol jiwe.

26 Праведний ви́відає свою путь, а дорога безбожних зведе́ їх сами́х.

Ngʼat makare dak gi osiepene e yo mowinjore, to yor ngʼat marach terogi kama rach.

27 Не буде леда́чий пекти свого по́лову, а люди́на трудя́ща набуде має́ток цінни́й.

Jasamuoyo ok nyal yudo dwarone, to jakinda maratego ongʼeyo ber gige.

28 В путі пра́ведности є життя, і на стежці її нема смерти.

Yo makare nitie gi ngima, e yorno nitie ngima mochwere.