Приповісті 10

1 Син мудрий — потіха для батька, а син нерозумний — то смуток для неньки його.

Ngeche mag Solomon: Wuowi mariek kelo mor ni wuon mare, to wuowi mofuwo miyo min mare chuny lit.

2 Не поможуть неправедні скарби, а справедливість від смерти визво́лює.

Mwandu moyudi e yo marach onge gi ohala; to tim makare reso ji e tho.

3 Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.

Jehova Nyasaye ok we ngʼat makare obed gi kech, to oketho gombo mar joricho.

4 Ледача рука до убо́зтва веде, рука ж роботя́ща збагачує.

Lwedo manyap miyo ngʼato bedo jachan, to lwedo ma jakinda kelo mwandu.

5 Хто літом збирає — син мудрий, хто ж дрімає в жнива́ — син безпутній.

Ngʼat makayo cham e kinde oro en wuowi mariek, to ngʼat ma nindo kinde keyo en wuowi makwodo wich.

6 Благослове́нства на голову праведного, а уста безбожним прикриє наси́льство.

Gweth sidho kondo mar loch ewi ngʼat makare, to timbe mahundu opongʼ e dho ngʼat marach.

7 Пам'ять про праведного — на благослове́ння, а йме́ння безбожних загине.

Paro miparogo ngʼat makare nobed gweth, to nying ngʼat marach nolal.

8 Заповіді мудросердий приймає, але́ дурногу́бий впаде́.

Ngʼat mariek e chunye rwako chike, to ngʼat mofuwo ma wachne ngʼeny dhi e kethruok.

9 Хто в невинності ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги свої, буде ви́явлений.

Ngʼat mobidhore wuotho kaonge luoro, to ngʼatno maluwo yore mobam ibiro yudo mapiyo.

10 Хто оком моргає, той смуток дає, але дурногу́бий впаде́.

Ngʼat madiemo wangʼe giwuond kelo kuyo, to ngʼat mofuwo ma wachne ngʼeny dhi e kethruok.

11 Уста праведного — то джерело життя, а уста безбожним прикриє насильство.

Dho ngʼat makare en soko mar ngima, to timbe mahundu opongʼo dho ngʼat marach.

12 Нена́висть побуджує сва́рки, а любов покриває всі ви́ни.

Sigu kelo miero, to hera umo maricho duto.

13 В устах розумного мудрість знахо́диться, а різка — на спину безтя́много.

Rieko iyudo e dho jogo mongʼeyo tiend wach, to luth en mar ngʼe ngʼatno maonge gi rieko mar ngʼado bura.

14 Прихо́вують мудрі знання́, а уста нерозумного — близькі́ до загибелі.

Joma riek okano ngʼeyo, to dho joma ofuwo kelo kethruok.

15 Маєток багатого — місто тверди́нне його, поги́біль убогих — їхні зли́дні.

Mwandu mar jomoko e ohinga mochiel motegno ma gigengʼorego, to dhier e kethruok mar jochan.

16 Дорібок праведного — на життя, прибу́ток безбожного — в гріх.

Pok joma kare kelonegi ngima, to mwandu ma joricho yudo kelonegi kum.

17 Хто напу́чування стереже́ — той на сте́жці життя, а хто нехту́є карта́ння, той блу́дить.

Ngʼat mawinjo weche mirieyego wuotho e yo madhiyo e ngima, to ngʼat motamore kethone tero ji mamoko e yor lal.

18 Хто нена́висть ховає, в того губи брехли́ві, а хто на́клепи ширить, той дурнове́рхий.

Ngʼatno mapando sigu manie chunye, dhoge nigi miriambo, to ngʼatno ma jakwoth ofuwo.

19 Не бракує гріха в многомо́вності, а хто стримує губи свої, той розумний.

Ka weche ngʼeny, to richo ok nyal bare ma ok obetie, to ngʼat marito lewe oriek.

20 Язик праведного — то добі́рне срібло́, а розум безбожних — мізе́рний.

Lew ngʼat makare en fedha mowal, to chuny ngʼat marach nigi ohala matin.

21 Пасу́ть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з неро́зуму.

Dho ngʼat makare konyo ji mangʼeny, to ngʼat mofuwo tho nikech rem mar ngʼeyo ngʼado bura.

22 Благослове́ння Господнє — воно збагачає, і сму́тку воно не прино́сить з собою.

Gweth mar Jehova Nyasaye kelo mwandu, kendo ok omed chandruok kuome.

23 Нешляхе́тне робити — заба́ва неві́гласа, а мудрість — люди́ні розумній.

Ngʼat mofuwo yudo mor e timbe maricho, to ngʼat man-gi winjo bedo mamor kuom rieko.

24 Чого нечести́вий боїться, те при́йде на нього, а пра́гнення праведних спо́вняться.

Gima ngʼat marach oluoro biro loye; to gima ngʼat makare dwaro ibiro miye.

25 Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.

Ka auka mager ofuto, to joricho otieko; to joma kare chungo motegno nyaka chiengʼ.

26 Як о́цет зубам, і як дим для оче́й, так лінивий для тих, хто його посилає.

Mana kaka kong awayo machamo lak kendo ka iro malungo wenge, e kaka jasamuoyo ni jogo moore.

27 Страх Господній примножує днів, а ро́ки безбожних вкоро́тяться.

Luoro Jehova Nyasaye miyo idak amingʼa, to higni mar ngʼat marach ingʼado bedo machwok.

28 Сподіва́ння для праведних — радість, а наді́я безбожних загине.

Geno mar joma kare en mor, to geno mar joricho nolal nono.

29 Дорога Господня — тверди́ня неви́нним, а заги́біль — злочинцям.

Yor Jehova Nyasaye e kar pondo ni joma kare, to en kethruok ni jogo matimo richo.

30 Повік праведний не захита́ється, а безбожники не поживуть на землі.

Joma kare ok nopudh ngangʼ, to joricho ok nodongʼ e piny.

31 Уста праведного дають мудрість, а лукавий язик буде втятий.

Dho joma kare kelo rieko, to lep mar richo nongʼad oko.

32 Уста праведного уподо́бання знають, а уста безбожних — лука́вство.

Lew joma kare ongʼeyo gima owinjore, to dho joricho wacho mana gik mochido.