До филип'ян 2
1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,
If there be therefore any consolation in the Messiah, if any comfort of love, if any fellowship of the Spirit, if any bowels and mercies,
2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!
Fulfil ye my joy, that ye be likeminded, having the same love, being of one accord, of one mind.
3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Let nothing be done through strife or vainglory; but in lowliness of mind let each esteem other better than themselves.
4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
Look not every man on his own things, but every man also on the things of others.
5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!
Let this mind be in you, which was also in the Messiah Yahushua:
6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,
Who, being in the form of Elohim, thought it not robbery to be equal with YHWH:
7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,
But made himself of no reputation, and took upon him the form of a servant, and was made in the likeness of men:
8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.
And being found in fashion as a man, he humbled himself, and became obedient unto death, even the death of the cross.
9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,
Wherefore YHWH also hath highly exalted him, and given him a name which is above every name:
10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,
That at the name of Yahushua every knee should bow, of things in heaven, and things in earth, and things under the earth;
11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!
And that every tongue should confess that Yahushua the Messiah is Master, to the glory of YHWH the Father.
12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
Wherefore, my beloved, as ye have always obeyed, not as in my presence only, but now much more in my absence, work out your own salvation with fear and trembling.
13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.
For it is YHWH which worketh in you both to will and to do of his good pleasure.
14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,
Do all things without murmurings and disputings:
15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,
That ye may be blameless and harmless, the sons of YHWH, without rebuke, in the midst of a crooked and perverse nation, among whom ye shine as lights in the world;
16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.
Holding forth the word of life; that I may rejoice in the day of the Messiah, that I have not run in vain, neither laboured in vain.
17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Yea, and if I be offered upon the sacrifice and service of your faith, I joy, and rejoice with you all.
18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!
For the same cause also do ye joy, and rejoice with me.
19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.
But I trust in the Master Yahushua to send Timotheus shortly unto you, that I also may be of good comfort, when I know your state.
20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.
For I have no man likeminded, who will naturally care for your state.
21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
For all seek their own, not the things which are Yahushua the Messiah's.
22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.
But ye know the proof of him, that, as a son with the father, he hath served with me in the glad tidings.
23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.
Him therefore I hope to send presently, so soon as I shall see how it will go with me.
24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.
But I trust in YHWH that I also myself shall come shortly.
25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,
Yet I supposed it necessary to send to you Epaphroditus, my brother, and companion in labour, and fellowsoldier, but your messenger, and he that ministered to my wants.
26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.
For he longed after you all, and was full of heaviness, because that ye had heard that he had been sick.
27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.
For indeed he was sick nigh unto death: but YHWH had mercy on him; and not on him only, but on me also, lest I should have sorrow upon sorrow.
28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
I sent him therefore the more carefully, that, when ye see him again, ye may rejoice, and that I may be the less sorrowful.
29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,
Receive him therefore in the Master with all gladness; and hold such in reputation:
30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.
Because for the work of the Messiah he was nigh unto death, not regarding his life, to supply your lack of service toward me.
