Числа 35

1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:

耶和华在摩押平原—约旦河边、耶利哥对面晓谕摩西说：

2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.

“你吩咐以色列人，要从所得为业的地中把些城给利未人居住，也要把这城四围的郊野给利未人。

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

这城邑要归他们居住，城邑的郊野可以牧养他们的牛羊和各样的牲畜，又可以安置他们的财物。

4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.

你们给利未人的郊野，要从城根起，四围往外量一千肘。

5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.

另外东量二千肘，南量二千肘，西量二千肘，北量二千肘，为边界，城在当中；这要归他们作城邑的郊野。

6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.

你们给利未人的城邑，其中当有六座逃城，使误杀人的可以逃到那里。此外还要给他们四十二座城。

7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.

你们要给利未人的城，共有四十八座，连城带郊野都要给他们。

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.

以色列人所得的地业从中要把些城邑给 利未 人；人多的就多给，人少的就少给；各支派要按所承受为业之地把城邑给利未人。”

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

耶和华晓谕摩西说：

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,

“你吩咐以色列人说：你们过约旦河，进了迦南地，

11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

就要分出几座城，为你们作逃城，使误杀人的可以逃到那里。

12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

这些城可以作逃避报仇人的城，使误杀人的不至于死，等他站在会众面前听审判。

13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.

你们所分出来的城，要作六座逃城。

14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.

在约旦河东要分出三座城，在迦南地也要分出三座城，都作逃城。

15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.

这六座城要给以色列人和他们中间的外人，并寄居的，作为逃城，使误杀人的都可以逃到那里。

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

“倘若人用铁器打人，以致打死，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

若用可以打死人的石头打死了人，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

若用可以打死人的木器打死了人，他就是故杀人的；故杀人的必被治死。

19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

报血仇的必亲自杀那故杀人的，一遇见就杀他。

20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

人若因怨恨把人推倒，或是埋伏往人身上扔物，以致于死，

21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

或是因仇恨用手打人，以致于死，那打人的必被治死。他是故杀人的；报血仇的一遇见就杀他。

22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,

“倘若人没有仇恨，忽然将人推倒，或是没有埋伏把物扔在人身上，

23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

或是没有看见的时候用可以打死人的石头扔在人身上，以致于死，本来与他无仇，也无意害他。

24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.

会众就要照典章，在打死人的和报血仇的中间审判。

25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.

会众要救这误杀人的脱离报血仇人的手，也要使他归入逃城。他要住在其中，直等到受圣膏的大祭司死了。

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,

但误杀人的，无论什么时候，若出了逃城的境外，

27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!

报血仇的在逃城境外遇见他，将他杀了，报血仇的就没有流血之罪。

28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.

因为误杀人的该住在逃城里，等到大祭司死了。大祭司死了以后，误杀人的才可以回到他所得为业之地。

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

这在你们一切的住处，要作你们世世代代的律例典章。

30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.

“无论谁故杀人，要凭几个见证人的口把那故杀人的杀了，只是不可凭一个见证的口叫人死。

31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

故杀人、犯死罪的，你们不可收赎价代替他的命；他必被治死。

32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.

那逃到逃城的人，你们不可为他收赎价，使他在大祭司未死以先再来住在本地。

33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

这样，你们就不污秽所住之地，因为血是污秽地的；若有在地上流人血的，非流那杀人者的血，那地就不得洁净。

34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

你们不可玷污所住之地，就是我住在其中之地，因为我—耶和华住在以色列人中间。”