Від Матвія 9
1 І, сівши до чо́вна, Він перепли́нув, і до міста Свого прибув.
And he entered into a boat, and passed over, and came into his own city.
2 І ото, прине́сли до Нього розсла́бленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розсла́бленому: „Будь бадьо́рий, сину! Прощаються тобі гріхи твої́!“
And behold, they brought to him a man sick with the palsy, lying on a bed: and Jesus, seeing their faith, said to the sick of the palsy, Son, be of good cheer; thy sins are forgiven thee.
3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: „Він богозневажає“.
And behold, certain of the scribes said within themselves, This [man] blasphemeth.
4 Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
And Jesus, knowing their thoughts, said, Why think ye evil in your hearts?
5 Що́ легше, — сказати: „Прощаються тобі гріхи“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?
For which is easier, to say, Thy sins are forgiven thee; or to say, Arise, and walk?
6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має вла́ду Син Лю́дський, — тож каже Вій розсла́бленому: „Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
But that ye may know that the Son of man hath power on earth to forgive sins, (then saith he to the sick with the palsy, ) Arise, take up thy bed, and go to thy house.
7 Той устав і пішов у свій дім.
And he arose, and departed to his house.
8 А на́товп, побачивши це, налякався, — і славив Бога, що лю́дям Він дав таку вла́ду!
But when the multitude saw [it], they marveled, and glorified God, who had given such power to men.
9 А коли Ісус звідти прохо́див, побачив чоловіка, на йме́ння Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: „Іди за Мною!“Той устав, і пішов услід за Ним.
And as Jesus was passing from thence, he saw a man named Matthew, sitting at the receipt of custom: and he saith to him, Follow me. And he arose, and followed him.
10 І сталось, як Ісус сиді́в при столі́ у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його у́чнями.
And it came to pass, as Jesus sat at table in the house, behold, many publicans and sinners came and sat down with him and his disciples.
11 Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Вчитель ваш їсть із ми́тниками та із грішниками?“
And when the Pharisees saw [it], they said to his disciples, Why eateth your Master with publicans and sinners?
12 А Він це почув та й сказав: „Лікаря не потребу́ють здорові, а слабі!
But when Jesus heard [that], he said to them, They that are in health need not a physician, but they that are sick.
13 Ідіть же, і навчіться, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покая́ння“.
But go ye and learn what [that] meaneth, I will have mercy, and not sacrifice: for I am not come to call the righteous, but sinners to repentance.
14 Тоді приступили до Нього Іванові у́чні та й кажуть: „Чому́ по́стимо ми й фарисеї, а учні Твої не по́стять?“
Then came to him the disciples of John, saying, Why do we and the Pharisees fast often, but thy disciples fast not?
15 Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
And Jesus said to them, Can the children of the bride-chamber mourn, as long as the bridegroom is with them? but the days will come, when the bridegroom shall be taken from them, and then they will fast.
16 До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирово́го, — бо збіжи́ться воно, і дірка стане ще гірша.
No man putteth a piece of new cloth to an old garment: for that which is put in to fill it up, taketh from the garment, and the rent is made worse.
17 І не вливають вина молодого в старі бурдюки́, а то бурдюки́ розірву́ться, і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюкі́в, — і одне й друге збере́жене бу́де“.
Neither do men put new wine into old bottles: else the bottles break, and the wine runneth out, and the bottles perish: but they put new wine into new bottles, and both are preserved.
18 Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старши́х, уклонився Йому та й говорить: „Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, — і вона оживе“.
While he was speaking these things to them, behold, there came a certain ruler, and worshiped him, saying, My daughter is even now dead: but come and lay thy hand upon her, and she will live.
19 I підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також у́чні Його́.
And Jesus arose, and followed him, and [so did] his disciples.
20 І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровоте́чу була́, приступила зза́ду, і доторкнулась до кра́ю одежі Його.
(And behold, a woman who was diseased with an issue of blood twelve years, came behind [him], and touched the hem of his garment.
21 Бо вона говорила про себе: „Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю“.
For she said within herself, If I may but touch his garment, I shall be whole.
22 Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: „Будь бадьо́рою, до́чко, — твоя віра спасла тебе!“І одужала жінка з тієї години.
But Jesus turned himself about, and when he saw her, he said, Daughter, be of good comfort; thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.)
23 А Ісус, як прибув до госпо́ди старшо́го, і вздрів дударів та юрбу́ голосі́льників,
And when Jesus came into the ruler's house, and saw the minstrels and the people making a noise,
24 то сказав: „Відійдіть, бо не вмерло дівча́, але спить“. І насміхалися з Нього.
He said to them, Give place: for the maid is not dead, but sleepeth. And they derided him.
25 А коли наро́д випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, — і дівчина вста́ла!
But when the people were put forth, he went in, and took her by the hand, and the maid arose.
26 І вістка про це розійшлася по всій тій країні.
And the fame of this went abroad into all that land.
27 Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: „Змилуйсь над нами, Сину Давидів!“
And when Jesus departed thence, two blind men followed him, crying, and saying, [Thou] son of David, have mercy on us.
28 І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: „Чи ж вірите ви, що Я мо́жу вчинити оце?“Говорять до Нього вони: „Так, Господи“.
And when he had come into the house, the blind men came to him: and Jesus saith to them, Believe ye that I am able to do this? They said to him, Yes, Lord.
29 Тоді Він доторкнувся до їхніх оче́й і сказав: „Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!“
Then he touched their eyes, saying, According to your faith, be it to you.
30 І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суво́ро, гово́рячи: „Глядіть, — щоб ніхто не дові́давсь про це!“
And their eyes were opened; and Jesus strictly charged them, saying, See [that] no man know [it].
31 А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.
But they, when they had departed, spread abroad his fame in all that country.
32 Коли ж ті вихо́дили, то ось привели́ до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.
As thy went out, behold, they brought to him a dumb man possessed with a demon.
33 І як де́мон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався наро́д і казав: „Ніко́ли таке не траплялося серед Ізраїля!“
And when the demon was cast out, the dumb spoke: and the multitudes marveled, saying, It was never so seen in Israel.
34 Фарисеї ж казали: „Виганяє Він де́монів силою князя де́монів“.
But the Pharisees said, He casteth out demons, through the prince of the demons.
35 І обхо́див Ісус всі міста́ та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Єва́нгелію Царства проповідуючи, і вздоро́влюючи всяку неду́гу та не́міч усяку.
And Jesus went about all the cities and villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing every sickness, and every disease among the people.
36 А як бачив людей, змилосе́рджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпоро́шені, „як ті вівці, що не мають пастуха“.
But when he saw the multitudes, he was moved with compassion on them, because they fainted, and were scattered abroad, as sheep having no shepherd.
37 Тоді Він казав Своїм учням: „Жни́во справді велике, та робі́тників мало;
Then saith he to his disciples, The harvest truly [is] plentiful, but the laborers [are] few.
38 тож благайте Госпо́даря жни́ва, щоб на жни́во Своє Він робі́тників вислав“.
Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he will send forth laborers into his harvest.
