Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
When he had come down from the mountain, great multitudes followed him.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
And behold, there came a leper and worshiped him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
And Jesus put forth [his] hand, and touched him, saying, I will; be thou clean. And immediately his leprosy was cleansed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Jesus saith to him, See thou tell no man; but go, show thyself to the priest, and offer the gift that Moses commanded, for a testimony to them.
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
And when Jesus had entered into Capernaum, there came to him a centurion, beseeching him,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
And saying, Lord, my servant lieth at home sick with the palsy, grievously tormented.
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
And Jesus saith to him, I will come and heal him.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
The centurion answered and said, Lord, I am not worthy that thou shouldst come under my roof: but speak the word only, and my servant will be healed.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
For I am a man under authority, having soldiers under me: and I say to this [man], Go, and he goeth; and to another, Come, and he cometh; and to my servant, Do this, and he doeth [it].
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
When Jesus heard [it], he marveled, and said to them that followed, Verily I say to you, I have not found so great faith, no, not in Israel.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
And I say to you, that many shall come from the east and the west, and shall sit down with Abraham, and Isaac, and Jacob in the kingdom of heaven.
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
But the children of the kingdom shall be cast out into utter darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
And Jesus said to the centurion, Depart; and as thou hast believed, so be it done to thee. And his servant was healed in the same hour.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
And when Jesus had come into Peter's house, he saw his wife's mother laid, and sick with a fever.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
And he touched her hand, and the fever left her: and she arose, and ministered to them.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
When the evening was come, they brought to him many that were possessed with demons: and he cast out the spirits with [his] word, and healed all that were sick;
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
That it might be fulfilled which was spoken by Isaiah the prophet, saying, He himself took our infirmities, and bore [our] sicknesses.
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
Now when Jesus saw great multitudes about him, he gave commandment to depart to the other side.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
And a certain scribe came, and said to him, Master, I will follow thee whithersoever thou goest.
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
And Jesus saith to him, The foxes have holes, and the birds of the air [have] nests; but the Son of man hath not where to lay [his] head.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
And another of his disciples said to him, Lord, suffer me first to go and bury my father.
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
But Jesus said to him, Follow me; and let the dead bury their dead.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
And when he had entered into a boat, his disciples followed him.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
And behold, there arose a great tempest in the sea, insomuch that the boat was covered with the waves: but he was asleep.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
And his disciples came to [him], and awoke him, saying, Lord, save us: we perish.
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
And he saith to them, Why are ye fearful, O ye of little faith? Then he arose, and rebuked the winds and the sea; and there was a great calm.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
But the men marveled, saying, What manner of man is this, that even the winds and the sea obey him!
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
And when he had come to the other side, into the country of the Gergesenes, there met him two possessed with demons, coming out of the tombs, exceeding fierce, so that no man might pass by that way.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
And behold, they cried out, saying, What have we [to do] with thee, Jesus, [thou] Son of God? art thou come hither to torment us before the time?
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
And there was a good way off from them a herd of many swine, feeding.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
So the demons besought him, saying, If thou expellest us, suffer us to go away into the herd of swine.
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
And he said to them, Go. And when they had come out, they went into the herd of swine: and behold, the whole herd of swine ran violently down a steep place into the sea, and perished in the waters.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
And they that kept them, fled, and went into the city, and told every thing; and what had befallen to the possessed with demons.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And behold, the whole city came out to meet Jesus: and when they saw him, they besought him that he would depart out of their borders.
