Від Матвія 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.
Now as he came down from the mountain, great multitudes followed Him.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“
And behold a leper came and worshipped Him, saying, Lord, if thou wilt, thou canst cleanse me:
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
and Jesus stretched out his hand, and touched him, saying, I will; be thou cleansed: and immediately his leprosy was cleansed.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво “.
And Jesus saith unto him, See thou tell no one; but go, shew thyself to the priest, and offer the gift which Moses commanded, for a testimony to them.
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,
And when Jesus was entered into Capernaum, there came unto Him a centurion beseeching Him, and saying, Lord,
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.
my servant lieth in my house ill of the palsy, grievously afflicted:
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.
and Jesus saith unto him, I will come and heal him.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!
But the centurion answering said, Lord, I am not worthy that Thou shouldst come under my roof, but speak the word, and my servant will be healed:
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.
for I also am a man under the authority of others, yet have soldiers under me; and I say to one, go, and he goeth; and to another, come, and he cometh; and to my servant, do this, and he doth it.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!
And when Jesus heard it He marvelled, and said to them that followed Him, Verily, I say unto you, I have not found so great faith even in Israel:
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
but I tell you, that many shall come from the east and from the west, and shall sit down with Abraham, and Isaac, and Jacob, in the kingdom of heaven;
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!
and the children of the kingdom shall be cast out into the outer darkness; where there will be weeping and gnashing of teeth.
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“І тієї ж години одужав слуга його.
And Jesus said to the centurion, Go, and be it unto thee as thou hast believed. And his servant was healed in that very hour.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
And when Jesus came to Peter's house. He saw his wife's mother lying ill of a fever:
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!
and He did but touch her hand, and the fever left her; and she rose up and waited on them.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,
And when it was evening they brought to him many demoniacs: and he cast out the evil spirits with a word, and healed all that were ill: that it might be fulfilled,
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.
which was spoken by Esaias the prophet, saying, He took our infirmities himself, and bore our diseases.
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.
But when Jesus saw great multitudes about Him, he gave orders for departing to the other side of the lake.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“
And a certain scribe came to Him, and said, Master, I will follow Thee whithersoever Thou goest:
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.
and Jesus saith unto him, The foxes have holes, and the fowls of heaven their nests; but the Son of man hath not where to lay his head.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.
But another of his disciples, whom he ordered to follow Him, said unto Him, Lord, permit me first to go and bury my father:
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“
but Jesus said unto him; Do thou follow me, and let the dead bury their dead.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.
And when He was entered into the ship, his disciples followed Him:
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.
and behold a great tempest rose on the sea, so that the vessel was even covered by the waves; but He was asleep.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“
And His disciples came to Him, and awoke Him, saying, Lord save us, for we are perishing: and He saith unto them,
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.
Why are ye so frighted, O ye of little faith? Then He rose up and rebuked the winds and the sea, and there was a great calm.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
And the men wondered, saying, What an amazing person is this, that even the winds and the sea obey Him!
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.
And when He was come to the other side, into the country of the Gergesenes, there met Him two demoniacs coming out from the tombs, exceeding fierce, so that no one could pass by that way:
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“
and they cried out, saying, What have we to do with Thee, Jesus thou Son of God? Art Thou come hither to torment us before the time?
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.
Now there was at some distance from them a large herd of swine seeding: and the devils besought Him,
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.
saying, If Thou cast us out, permit us to go away into the herd of swine:
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.
and He said unto them, Go: and they came out and went away into the herd of swine; and lo, all the herd of swine ran furiously down a precipice into the sea,
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.
and perished in the waters. And they that were feeding them fled, and went away into the city, and related all these things, as also concerning the demoniacs.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!
And behold, all the city came out to meet Jesus; and when they saw Him, they intreated Him to depart from their coasts.
