Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Judge not, that ye be not judged:
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
for with what judgment ye judge, ye shall be judged; and with what measure ye mete, it shall be measured back again to you.
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
And why dost thou look at the splinter in thy brother's eye, but takest no notice of the beam in thine own eye?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
Or how wilt thou say to thy brother, Let me take the chaff out of thine eye, and behold, there is a beam in thine own eye?
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
Thou hypocrite, first get the beam out of thine own eye; and then thou wilt see how to take the splinter out of thy brother's eye.
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Give not that which is holy unto dogs, nor cast your pearls before swine; least they trample them under their feet, and turn and tear you.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Ask, and it shall be given you; seek, and ye shall find; knock, and it shall be opened unto you:
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
for every one, that asketh, receiveth; and he, that seeketh, findeth; and to him, that knocketh, it shall be opened.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Is there any man among you, who, if his son ask him for bread, will give him a stone?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
or if he ask for a fish, will he give him a serpent?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
If ye then, who are evil, know how to give good gifts to your children, how much more will your heavenly Father give good things to them that ask Him?
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
All things therefore whatsoever ye would have men do to you, do ye also in like manner unto them: for this is the doctrine of the law and the prophets.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Enter ye in at the strait gate; for wide is the gate, and broad is the way, that leadeth to destruction, and many there be who go in thereat:
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
whereas the gate is narrow, and the way troublesome, which leadeth into life, and few there be that find it.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
And beware of false prophets, who come to you in sheeps clothing, but inwardly they are ravenous wolves.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
Ye will know them by their fruits: do men gather grapes of thorns, or figs of thistles?
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
so every good tree yieldeth good fruit, but a corrupt tree produces bad fruit:
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
a good tree cannot produce evil fruit, nor can a corrupt tree bear good fruit:
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
and every tree that bringeth not forth good fruit is cut down and cast into the fire.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
So then by their fruits ye will know them.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Not every one that saith unto me, Lord, Lord, shall enter into the kingdom of heaven; but he that doth the will of my Father, who is in heaven:
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
many will say to me in that day, Lord, Lord, have we not prophesied in thy name, and in thy name have cast out devils, and in thy name have wrought many miracles? and I will then declare unto them,
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
I never owned you, depart from me, ye workers of iniquity.
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
Whoever therefore heareth these words of mine, and performeth them, I will compare him to a prudent man, who built his house on a rock:
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
and the rain fell upon it, and the floods came, and the winds blew, and beat upon that house, and it fell not; for it was founded upon a rock.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
And whoever heareth these words of mine, and performeth them not, shall be likened to a foolish man, who built his house upon the sand:
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
and the rain fell upon it, and the floods came, and the winds blew, and beat upon that house, and it fell, and the fall thereof was great.
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
And when Jesus had ended these discourses, the people were amazed at his doctrine:
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
for he taught them as one who had authority, and not as the scribes.
