Від Матвія 7
1 Не судіть, щоб і вас не судили;
Kom mare warka, na cii makumende Warka.
2 бо яким судо́м судити бу́дете, таким же осу́дять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам.
Ki Warkako kom ki wardeu, ciya warmwen ki kwele mwa cuwa, ki kwele cu ciya cuwamwen cuko
3 І чого́ в оці брата свого́ ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Ye bwi muto cukkum bwatiye ti nure kemwe dila mutobo we mweu nure mwe?
4 Або як ти скажеш до брата свого́: „Давай вийму я за́скалку з ока твого́“, коли он колода у вла́сному оці?
Kaka ca manyi mwayi kemweti Berin cok mwe be dikoro nuwe mwe, wendi cuktom bwatiyeu wo nuwemwe?
5 Лицеміре, — вийми перше коло́ду із вла́сного ока, а по́тім побачиш, я́к вийняти за́скалку з ока брата твого.
Mwo nii bwir teri cokum cuktum bwatiyeu nuwe mwe, na yimde mwatin dolum mwan tom yor, kambo mwa cukom cuktum watiye ti nuwe kum mwe
6 Не давайте святого псам, і не розсипайте пе́рел своїх перед свиньми́, щоб вони не потопта́ли їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматува́ли й вас...
Kom nere bicurle dikerowo wucak wucakkeu. la ki kom merde bilerinin cari bwayilenner kumer kebo nyo ri ciya fuawrumci.
7 Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Kii ni ciya necom do mwatin fiya kwabi tak, an womwen.
8 бо кожен, хто просить — оде́ржує, хто шукає — знахо́дить, а хто стукає — відчинять йому́.
Ca niwo keneri atin yo, wo kwaberi atin wom ci nen.
9 Чи ж то серед вас є люди́на, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він?
Kakaa weni more kume, bibwece a kenco Tilitari la a ne co ta tiye?
10 Або коли риби проситиме, то подасть йому га́дину?
Kakaa no kenco jinge tiri a ne co na cuwetiye?
11 Тож як ви, бувши злі, потра́пите добрі дари́ своїм дітям давати, — скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра́ тим, хто проситиме в Нього!
Nyori ca no kom bwirembo, ko yumum kambo kane bibiyo lokume lumako tiye, kambo Tee kume diyeu a ne kom dikero kentiye.
12 Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Зако́н і Пророки.
Na woro di gwamra dikero kom ci ti nubo amakume neu, kom macinen ken.
13 Увіходьте тісни́ми ворітьми, бо просто́рі воро́та й широка дорога, що веде до погибелі, — і нею багато-хто ходять.
Kom doken nure wo dwaldwaleu, wori nure buareu kuya in nurewo bwaibo doka nob dokabo moreceu ci kila kabo.
14 Бо тісні́ ті ворота, і вузька́ та дорога, що веде до життя́, — і мало таких, що знахо́дять її!
Di la nureu yaken dumeu kwati kabo, nureu na wo bwai doka nub fiya kaceco kila bou.
15 Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
Kom nyimi ki nob tomangeb dukumeb cuer kobe burombo bokumentiki curen kwamereu, bilinke cin nyece-nyece burombo kuyamtiye.
16 По їхніх плода́х ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на терни́ні збирають, або фіґи — із будякі́в?
Ka tin nyumom ci kibi tuttuice nubo cok mwembo twiber ko bwi cuike kakaa nying bwi cilannge ka.
17 Так ото родить добрі плоди́ кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі.
Nyo kwarub Tini yoken kitu bi tuttuie ken tiyo bwirko ki tuttuice bwir.
18 Не може роди́ть добре дерево пло́ду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити.
Tiyo yoryoreu mani tu bi tuttwi bwirti, yo tak tiyo bwir mani tu bi tuttwiy ken.
19 Усяке ж дерево, що доброго пло́ду не родить, — зру́бується та в огонь укидається.
Tano tiyowo mani ne bituttuti kentiyeri laciya tom ciya merken mor kire.
20 Ото ж бо, — по їхніх плода́х ви пізна́єте їх!
La nyori kin duku bibiyem bowo anyomcitiye.
21 Не кожен, хто каже до Ме́не: „Господи, Господи!“увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі.
Kebo nubo wuyak yiye tiki Tee, Tee adokenti o kwama dila niwo bwanteng ker tee mire dii kwama.
22 Багато-хто скажуть Мені того дня: „Господи, Господи, хіба ми не Ім'я́м Твоїм пророкува́ли, хіба не Ім'я́м Твоїм де́монів ми виганяли, або не Ім'я́м Твоїм чуда великі творили?“
Ki ka koko wo ducce an yi ki Tee, tee nyori nyamabo ker dukkumer kiden mwer nya cobo niya kiden mwer. nya mabo nangen do durbitineu ducce kiden mwera?
23 І їм оголошу́ Я тоді: „Я ніко́ли не знав вас. Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!“
La man yici ma yomkombo ko dubomye, kom nob make bwira kerer.
24 Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені.
La naweu Manang cemen cukotakeu, can dang kengco na ni nyomka wuro mu kuceu bangereu.
25 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся, і на дім отой кинулась, — та не впав, бо на камені був він засно́ваний.
La mwembo cuweri yuwako kunou kwa luweu dila yarbo wori ci muco dor bangek.
26 А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, — подібний до чоловіка того необа́чного, що свій дім збудував на піску́.
Di la niwo nuwa kermirori mabo nange cike, ciya dan co kannge kulenii wo mu loceu dorbi ti nere.
27 І ли́нула злива, і розлили́ся річки́, і буря зняла́ся й на дім отой кинулась, — і він упав. І велика була та руїна його!“
Mwembo cuire mwem wurmamkako bou dila yuwa ko kwenu kwa luwe yalam bukti.
28 І ото, як Ісус закінчи́в ці слова, то наро́д дивувався з науки Його.
La kambo Yecu dim tokka keti ceri mwerkan kako nyimang merang ka ceko.
29 Бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники їхні.
wori meran ci nen ti ki bi kwan liyarer, kebona mulangkab.
