Від Матвія 10
1 І закли́кав Він дванадцятьо́х Своїх у́чнів, і вла́ду їм дав над нечистими ду́хами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровля́ли всіляку неду́гу та неміч всіляку.
Yeco co nob bwangka wari, la cin neci bikwan keret dor yuwa tangbeko bwir naci cukangwi ci, kane naci twam tuwirantini gwam kange nuwarangka luma ko maniyeu gwam.
2 А ймення апо́столів дванадцятьо́х отакі: перший Си́мон, що Петро́м прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведе́їв, та Іван, брат його;
La den nubo tomangebo kwob cilombo yobeu co buro ki kabou Cimon (wo ci cou tak ki Bitru) kange Andirawu kece, Yakubu bi bwe Zabadi, kange kece Yuwana.
3 Пилип і Вартоломе́й, Хома́ й ми́тник Матвій; Яків, син Алфе́їв, і Таде́й;
Filibu, kange batalamawu, Toma, kange Matiyu nii yoka dorek, Yakubu bi bwe Alfa, Kange Taddawu.
4 Си́мон Кананіт, та Юда Іскаріо́тський, що й видав Його.
Caminu Bakairawau, kange Yahuza Ickarioti wo miyem Ceu.
5 Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,
Kwobcilombo yobeu wo Yecu tomci cin yici ki nyal la ciki, “Ko yare fiye kange wo nubo yim kumtacileu, kom dore kange cinanlor nubo Camariya.
6 але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізра́їлевого.
Ko ya nyori kwame wo lo Iciraila lem meu.
7 А ходячи, проповідуйте та говоріть, що набли́зилось Царство Небесне.
La kambo kom ya kom yii fulenker kom ki Liyar kwamak bow bidom.
8 Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокаже́них, виганяйте де́монів. Ви да́рмо дістали, дармо й давайте.
Ko Twam wo nuwabo lumau, kon kungum wo bwiayameu, nako cokum ten ninga. lima nee ko yoke ko neken ki lima neek.
9 Не беріть ані золота, ані срі́бла, ані мідякі́в до своїх поясів,
Ko tur kange mwin, azurfa kaka tagulla mor cuwaye kime.
10 ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні санда́ль, ані палиці. Бо вартий робі́тник своєї поживи.
Ko ture cuwaye Yam kimembo ce, kaka kulen, kaka taa wori nii nagenne daten cari cor.
11 А як за́йдете в місто якесь чи в село, то розві́дайте, хто́ там достойний, — і там перебудьте, аж поки не ви́йдете.
Ki cinan loro kaka mwan loro ka doweri, ko do nii datenne more ce, ko cer locona nyim de ko dob fiye co.
12 А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: „Мир дому цьому́!“
Kambo ko do mor luweri, ko ma yarume.
13 І коли буде достойний той дім, — нехай зі́йде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас ве́рнеться.
No luweu da tendi kom dob fur neret kumeu ayirati, no ci datenbori fur neret kumero ayilau kumen.
14 А як хто вас не прийме, і ваших слів не послу́хає, то, вихо́дячи з дому чи з міста того́, обтрусіть порох із ніг своїх.
Nubo wo yo kombo kaka cuwa tu nuwa ker kimereu, Kambo kom cerum luwe nen kaka cinan lor cero ri kom fugom kwerdo nakume keu nen.
15 Поправді кажу́ вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому́!
Bi lenke miyi komti Biten codoma kange Gomara atin fiya jire duwe ki kakuk bolanger kange cinan loro co.
16 Оце посилаю Я вас, як овець між вовки́. Будьте ж мудрі, як змі́ї, і невинні, як голу́бки.
To min Tomkom na kwame mor ngece ngece, ko yilam kiyiilam na nacuwe tini ri la ko wii re na nagum fe?
17 Стережіться ж людей, бо вони на суди́ видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичува́ти вас бу́дуть.
Ki yi ki bati kange nubo, ciyan neken kob kan nob yimnom dila ciya tin malliki kom mor bikur wabeb cer.
18 І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на сві́дчення їм і пога́нам.
Ciyan bou ki kom kabum nob bolangeb kanage liya, ker mir na warkan cinen kange nubo yim kuntacileu.
19 А коли видава́тимуть вас, не журі́ться, я́к або що́ говорити: тієї години буде вам да́не, що́ маєте ви говорити,
Kambo ci neken komeri kom kwom de ki kambo kange dikero ko tok tiye, wori atin nekom di diker ko tok tiyeu ka kwama co.
20 бо не ви промовля́тимете, але Дух Отця вашого в вас промовля́тиме.
wori kebo kom ko tok ker tiye, dila yuma tangbe te kume a tok kerti kumene.
21 І видасть на смерть брата брат, а батько — дитину. І „діти повстануть супроти батьків“, і їх повбивають.
Kece atin ne ken kece nai twalum, dila Tee ceu bibwe ce. Bibeyo atin kwinag Teb cebo nen tien ci doki ci twallagum cii.
22 І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто ви́терпить аж до кінця, той буде спасе́ний.
Nubo duce an ko kom ker denen miir. Dila wo mwirom yaken ciko di ka ri ni cou atin fulo ka.
23 А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу́ вам, — не всти́гнете ви обійти́ міст Ізраїлевих, як при́йде Син Лю́дський.
No ci nekom dotange cinar lor wori koom cuaken cinan loro bdomeu, la miyi km bilenke ti, mani kom kentange cinan loro Iciraila ti wiyak nangimde bibwe nifire n bou.
24 Учень не більший за вчителя, а раб — понад пана свого́.
Ni bwanka duwi bo la nii merrang cinen tiyeu kaka canga dor Teeluwe ce.
25 Дово́лі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб — як госпо́дар його. Коли Вельзеву́лом назвали господаря дому, — скільки ж більше назвуть так домашніх його!
Dong dong ni bwanka a ylam a nii merang a ceko, kange caga na teluwe ce. Ta no cin cou Tee luweu Ba'al zabuba ri, la an bwira dendo wo ciya com numo loceu ti cike.
26 Але́ не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не ви́явиться.
Nyori, ko cua cire, wori yurke mani wo mnaiya tok tiye, kange dikero mni wo yurangum yurangeri mani a coku ti yanglang.
27 Що́ кажу Я вам по́темки, — говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте — проповідуйте те на даха́х.
Di kero mayi kom kumta cileu ko toki ki Kakkuk kange dikero mwi nuwa bi luma mor tuwe meu, toki ki dir dor lor.
28 І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі́ вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапасти́ти в геєнні. (Geenna g1067)
Cuwa re nubo wo twallum bwiyo ri la mani a twal dume tiyeu. Na wori cwa ni wo a twallum bwiyo ti kange dume mor kira kwama. (Geenna g1067)
29 Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде́ без волі Отця вашого.
Kebo bilibe yob ci miyeti dor wina? Duwal kange ce man o a yarti bilineri kebo ymka Teku mek.
30 А вам і волосся все на голові пораховано.
La yiri duwe kumeu kiyem kiye.
31 Отож, не лякайтесь, — бо вартніші ви за багатьох горобців.
Ko cuwa re tai km la bilibetini yroka.
32 Отже, кожного, хто Мене ви́знає перед людьми́, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
La nyori gwam niwo ne warke me nuwe nuberi matin na warke ce ken kabum temim wo dii kwamau.
33 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
Niwo ko neka warke dor miir kabum nuberi mo ken man neka warke dor ceer ka Tee mii wo dii kwama.
34 Не ду́майте, що Я прийшов, щоб мир на землю прине́сти, — Я не мир прине́сти прийшов, а меча.
Ko kware komki min yau ri nami bou ki fuwor neret dor bitinr. I yau bo nabi bou ki fuwor neret, dila kulen.
35 Я ж прийшов „порізни́ти чоловіка з батьком його, дочку́ з її матір'ю, і невістку з свекру́хою її“.
Min bou na mi dok nii kiye kange tece, kange Kiye biber bubiyak kange nece kange bifire bwe bubiya kiye kange fer e nawiyeu.
36 І: „вороги́ чоловікові — домашні його!“
Nii kiye niu atin yilam co wo mor luwe ceu.
37 Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
Co wwo cui tece kaka nece laye re ri daten bo na mii wo ciu bwe kaka bwe bubiyaceu, layere da ten bo na mii.
38 І хто не ві́зьме свого хреста, і не пі́де за Мною слідом, той Мене недостойний.
Co wo tu bo kwoblom bwatiye ce na bwang men teneri daten bo mii.
39 Хто душу свою́ зберігає, той погубить її, хто ж за Ме́не погубить душу свою́, — той зна́йде її.
Nii wo cui ti naci fulo dume ceri, an lem dume ceu. la wii dume ceu kermireri an fiyam co.
40 Хто вас приймає — приймає Мене, хто ж приймає Мене, — приймає Того, Хто послав Мене.
Wo yokomeri yo mo, dila nii wo yo yerri, yo co wo tomou yereu.
41 Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагоро́ду проро́чу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагоро́ду пра́ведничу.
Wo yo nii tomange ki den nii tomangeri an yo cuner nii tomangero, la co wo yo nii cak cakke ki den nii cak-cakke ri atin yo cuner niiwo cak-cakeu.
42 І хто напо́їть, як у́чня, кого з мали́х цих бодай ку́хлем водиці холодної, поправді кажу́ вам, — той не згубить нагоро́ди своєї“.
wo ne win more bi duwartini buru kwel mwenge yibe nano ki den ni bwangkake ri, bilenke mi yi komti mani a le cuner cero ti”.
