Від Матвія 6
1 Стережіться виставляти свою ми́лостиню перед людьми́, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі.
But take heed that you do not your righteousness before the people, in order to be seen by them: else you have no reward with your Father who is in the heavens:
2 Отож, коли чиниш ти ми́лостиню, не сурми́ перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
therefore when you may do alms, do not sound a trumpet before you, as the hypocrites do in the synagogues and in the streets, in order that they may be glorified by the people: truly I say unto you, They exhaust their reward.
3 А як ти чиниш ми́лостиню, — хай не знатиме ліва рука твоя, що́ робить прави́ця твоя,
But thou doing alms, let not thy left hand know what thy right hand doeth:
4 щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
in order that thine alms may be in secret: and thy Father who sees in secret will reward thee openly.
5 А як мо́литеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехре́стях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
And when you pray, be not like the hypocrites: because they love to pray standing in the synagogues and in the corners of the streets, in order that they may appear unto the people. Truly I say unto you, They exhaust their reward.
6 А ти, коли мо́лишся, „увійди до своєї комі́рчини, зачини свої двері, і помолися“Отцеві своєму, що в таїні́; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
But when thou mayest pray, enter into thy closet, and having closed thy door, pray to thy Father who is in secret, and thy Father who seeth in secret will reward thee openly.
7 А як молитеся, не прока́зуйте за́йвого, як ті погани, — бо ду́мають, ніби вони бу́дуть ви́слухані за своє велемо́вство.
And praying do not use vain repetitions as the heathen do: for they think they shall be heard in their much speaking.
8 Отож, не вподобля́йтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребу́єте, ще раніше за ваше проха́ння!
Therefore be not like unto them: for your Father knows of what things you have need, before you ask him.
9 Ви ж моліться отак: „Отче наш, що на небі! Нехай святиться Ім'я́ Твоє,
Therefore pray ye after this manner: Our Father who art in the heavens, let thy name be hallowed:
10 нехай при́йде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.
let thy kingdom come: let thy will be done, as in heaven, even so upon earth:
11 Хліба нашого щоденного дай нам сьогодні.
give us this day our daily bread:
12 І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
and forgive us our debts, as we have also forgiven our debtors:
13 I не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є царство, і сила, і слава навіки. Амі́нь “.
lead us not into temptation, but deliver us from the evil one.
14 Бо як лю́дям ви про́стите про́гріхи їхні, то про́стить і вам ваш Небесний Отець.
For if you may not forgive the people their trespasses, your heavenly Father will not forgive you:
15 А коли ви не бу́дете лю́дям прощати, то й Отець ваш не простить вам про́гріхів ваших.
and if you do not forgive the people, your Father will not forgive you your trespasses.
16 А як по́стите, то не будьте сумні́, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що по́стять вони. Поправді кажу́ вам: вони мають уже нагороду свою!
And when you may fast, be not like the hypocrites, of a sad contenance: for they disfigure their faces, in order that they may appear unto the people fasting. Truly I say unto you, They exhaust their reward.
17 А ти, коли по́стиш, намасти́ свою голову, і лице своє вмий,
But thou, fasting, anoint thy head, and wash thy face;
18 щоб ти по́сту свого не виявив лю́дям, а Отцеві своєму, що в таїні́; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.
in order that thou mayest not appear unto the people fasting, but to thy Father who is in secret: and thy Father, who seeth in secret, will reward thee openly.
19 Не складайте ска́рбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злоді́ї підко́пуються й викрадають.
Lay not up for yourselves treasures upon the earth, where moth and rust corrupt, and thieves break through and steal:
20 Складайте ж собі ска́рби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підко́пуються та не кра́дуть.
but lay up for yourselves treasures in heaven, where moth and rust do not corrupt, and thieves do not break through and steal:
21 Бо де скарб твій, — там бу́де й серце твоє!
for where your treasure is, there will be your heart also.
22 Око — то світи́льник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле.
For the light of the body is the eye. If thine eye may be clear, thy whole body will he lighted.
23 А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є те́мрява, — то яка ж то велика та те́мрява!
If thine eye may be bad, thy whole body will be dark. Then if the light which is in you is darkness, the darkness is so great.
24 Ніхто двом панам служити не може, — бо або одно́го знена́видить, а дру́гого буде любити, або буде трима́тись одно́го, а другого зне́хтує. Не можете Богові служити й мамо́ні.
No one is able to serve two masters: for he will hate the one, and love the other; or cleave to the one, and despise the other. You are not able to serve God and mammon.
25 Через те вам кажу́: Не журіться про життя́ своє́ — що́ будете їсти та що́ будете пити, ні про тіло своє, — у що́ зодягне́теся. Чи ж не більше від їжі життя́, а від одягу тіло?
Therefore I say unto you, Be not solicitous for your soul what you may eat, nor for your body what you may put on. Is not your soul more valuable than food, and your body than raiment?
26 Погляньте на птахі́в небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них?
Look unto the fowls of heaven, how they sow not, neither do they reap, nor gather into barns; and your heavenly Father feedeth them. Are you not more excellent than they?
27 Хто ж із вас, коли жу́риться, зможе дода́ти до зро́сту свого бодай ліктя одно́го?
And which one of you being solicitous is able to add one moment to his existence?
28 І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові́ ліле́ї, як зроста́ють вони, — не працюють, ані не пряду́ть.
And why are you solicitous concerning raiment? Know the lilies of the field how they grow; they toil not, neither do they spin.
29 А Я вам кажу́, що й сам Соломо́н у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них.
But I say unto you, that Solomon in all his glory was not arrayed as one of these.
30 І коли польову́ ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог отак зодягає, — скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні!
But if God so clothed the verdure of the field, existing today and tomorrow cast into the oven, how much more you, O ye of little faith?
31 Отож, не журіться, кажучи: Що́ ми будемо їсти, чи: Що́ будемо пити, або: У що́ ми зодя́гнемось?
Therefore be not solicitous, saying, What can we eat? or what can we drink? or with what can we be clothed?
32 Бож усьо́го того́ погани шука́ють; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно.
For after all these things the heathen were seeking; for your heavenly Father knoweth that you need all these things.
33 Шукайте ж найперш Царства Божого й праведности Його́, — а все це́ вам додасться.
But seek first the kingdom, and His righteousness; and all these things shall be added unto you.
34 Отож, не журіться про за́втрашній день, — бо завтра за себе само́ поклопо́четься. Кожний день має до́сить своєї турбо́ти!
Therefore be not solicitous unto the morrow: for the morrow will be solicitous for itself. Sufficient unto the day is the evil thereof.
