Від Матвія 23
1 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
Then Jesus spoke to the multitude, and to his disciples,
2 і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Saying, The scribes and the Pharisees sit in Moses's seat.
3 Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
All therefore, whatever they bid you observe, [that] observe and do: but do not ye according to their works: for they say, and do not.
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
For they bind heavy burdens, and grievous to be borne, and lay [them] on men's shoulders; but they [themselves] will not move them with one of their fingers.
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
But all their works they do to be seen by men: they make broad their phylacteries, and enlarge the borders of their garments,
6 І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
And love the uppermost rooms at feasts, and the chief seats in the synagogues,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
And greetings in the markets, and to be called by men, Rabbi, Rabbi.
8 А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
But be not ye called Rabbi: for one is your Master, [even] Christ; and all ye are brethren.
9 І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
And call no [man] your father upon the earth: for one is your Father who is in heaven.
10 І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
Neither be ye called masters: for one is your master, [even] Christ.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
But he that is greatest among you, shall be your servant.
12 Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
And whoever shall exalt himself, shall be abased; and he that shall humble himself, shall be exalted.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
But woe to you, scribes and Pharisees! hypocrites! for ye shut up the kingdom of heaven against men: for ye neither go in [yourselves], neither suffer ye them that are entering, to go in.
14 (Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye devour widows' houses, and for a pretense make long prayer: therefore ye shall receive the greater damnation.
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye compass sea and land to make one proselyte, and when he is made, ye make him two-fold more the child of hell than yourselves. (Geenna g1067)
16 Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
Woe to you, [ye] blind guides, who say, Whoever shall swear by the temple, it is nothing; but whoever shall swear by the gold of the temple, he is a debtor.
17 Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
[Ye] fools, and blind: for which is greater, the gold, or the temple that sanctifieth the gold?
18 І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
And whoever shall swear by the altar, it is nothing; but whoever sweareth by the gift that is upon it, he is guilty.
19 Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
[Ye] fools, and blind: for which [is] greater, the gift, or the altar that sanctifieth the gift?
20 Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
Whoever therefore shall swear by the altar, sweareth by it, and by all things upon it.
21 І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
And whoever shall swear by the temple, sweareth by it, and by him that dwelleth in it.
22 І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
And he that shall swear by heaven, sweareth by the throne of God, and by him that sitteth upon it.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye pay tithe of mint, and anise, and cummin, and have omitted the weightier [matters] of the law, judgment, mercy, and faith: these ye ought to have done, and not to leave the others undone.
24 Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
[Ye] blind guides, who strain out a gnat, and swallow a camel.
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye make clean the outside of the cup and of the platter, but within they are full of extortion and excess.
26 Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
[Thou] blind Pharisee, cleanse first that [which is] within the cup and platter, that the outside of them may be clean also.
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! for ye are like whitened sepulchers, which indeed appear beautiful outward, but are within full of dead [men's] bones, and of all uncleanness.
28 Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
Thus ye also outwardly appear righteous to men, but within ye are full of hypocrisy and iniquity.
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
Woe to you, scribes and Pharisees, hypocrites! because ye build the tombs of the prophets, and garnish the sepulchers of the righteous,
30 та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
And say, If we had been in the days of our fathers, we would not have been partakers with them in the blood of the prophets.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Wherefore ye are witnesses to yourselves, that ye are the children of them who killed the prophets.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
Fill ye up then the measure of your fathers.
[Ye] serpents, [ye] generation of vipers, how can ye escape the damnation of hell? (Geenna g1067)
34 І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Wherefore behold, I send to you prophets, and wise men, and scribes; and [some] of them ye will kill and crucify, and [some] of them ye will scourge in your synagogues, and persecute [them] from city to city:
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
That upon you may come all the righteous blood shed upon the earth, from the blood of righteous Abel, to the blood of Zacharias son of Barachias, whom ye slew between the temple and the altar.
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Verily I say to you, all these things shall come upon this generation.
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
O Jerusalem, Jerusalem, [thou] that killest the prophets, and stonest them who are sent to thee, how often would I have gathered thy children, even as a hen gathereth her chickens under [her] wings, and ye would not!
38 Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
Behold, your house is left to you desolate.
39 Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
For I say to you, Ye shall not see me henceforth, till ye shall say, Blessed [is] he that cometh in the name of the Lord.
