Від Матвія 20
1 Бо Царство Небесне подібне одно́му госпо́дареві, що вдо́світа вийшов згодити робітників у свій виноградник.
For the kingdom of heaven is like to a man [that is] a householder, who went out early in the morning to hire laborers into his vineyard.
2 Згодившися ж він із робі́тниками по дина́рію за день, послав їх до свого виноградника.
And when he had agreed with the laborers for a penny a day, he sent them into his vineyard.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
And he went out about the third hour, and saw others standing idle in the market-place,
4 та й каже до них: „Ідіть і ви до мого виноградника, і що́ буде належати, дам вам“.
And said to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, I will give you. And they departed.
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
Again he went out about the sixth and ninth hour, and did likewise.
6 А вийшовши коло години одина́дцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: „Чого тут стоїте́ цілий день безробітні?“
And about the eleventh hour he went out, and found others standing idle, and saith to them, Why stand ye here all the day idle?
7 Вони кажуть до нього: „Бо ніхто не найняв нас“. Відказує їм: „Ідіть і ви в виноградник“.
They say to him, Because no man hath hired us. He saith to them, Go ye also into the vineyard; and whatever is right, [that] shall ye receive.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: „Поклич робі́тників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших“.
So when evening was come, the lord of the vineyard saith to his steward, Call the laborers, and give them [their] hire, beginning from the last to the first.
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по дина́рію.
And when they came that [were hired] about the eleventh hour, they received every man a penny.
10 Коли ж прийшли перші, то ду́мали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли́.
But when the first came, they supposed that they should receive more; and they likewise received every man a penny.
11 А взявши, вони почали́ наріка́ти на господаря,
And when they had received [it], they murmured against the master of the house.
12 кажучи: „Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спеко́ту“.
Saying, These last have wrought [but] one hour, and thou hast made them equal to us, who have borne the burden and heat of the day.
13 А він відповів і сказав до одно́го із них: „Не кривджу я, друже, тебе, — хіба не за динарія згодився зо мною?
But he answered one of them, and said, Friend, I do thee no wrong: didst thou not agree with me for a penny?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому́ ось останньому, як і тобі.
Take [that] which [is] thine, and depart: I will give to this last, even as to thee.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“
Is it not lawful for me to do what I will with my own? is thy eye evil because I am good?
16 Отак будуть останні першими, а перші — останніми!“
So the last shall be first, and the first last: for many are called, but few chosen.
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьо́х, і на дорозі їм сповістив:
And Jesus going up to Jerusalem, took the twelve disciples apart in the way, and said to them,
18 „Оце в Єрусалим ми йдемо́, — і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, — і засудять на смерть Його.
Behold, we go up to Jerusalem; and the Son of man will be betrayed to the chief priests, and to the scribes, and they will condemn him to death,
19 І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“
And will deliver him to the Gentiles to mock, and to scourge, and to crucify [him]: and the third day he will rise again.
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
Then came to him the mother of Zebedee's children, with her sons, worshiping [him], and desiring a certain thing of him.
21 А Він їй сказав: „Чого хочеш?“Вона каже Йому́: „Скажи, щоб оби́два сини мої ці сіли в Царстві Твоїм — право́руч один, і ліво́руч від Тебе один“.
And he said to her, What wilt thou: She saith to him, Grant that these my two sons may sit, the one on thy right hand, and the other on the left in thy kingdom.
22 А Ісус відповів і сказав: „Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму (або христи́тися хрищенням, що я ним хрищу́ся )?“„Вони кажуть Йому: „Можемо“.
But Jesus answered and said, Ye know not what ye ask. Are ye able to drink of the cup that I shall drink of, and to be baptized with the baptism that I am baptized with? They say to him, We are able.
23 Він говорить до них: „Ви питимете Мою чашу (і бу́дете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся). А сидіти право́руч Мене та ліво́руч — не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вгото́вано“.
And he saith to them, Ye shall drink indeed of my cup, and be baptized with the baptism that I am baptized with: but to sit on my right hand, and on my left, is not mine to give, but [it shall be given] to them for whom it is prepared by my Father.
24 Як почули це де́сятеро, стали гніватися на обох тих братів.
And when the ten heard [it], they were moved with indignation against the two brethren.
25 А Ісус їх покликав і промовив: „Ви знаєте, що князі наро́дів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
But Jesus called them [to him], and said, Ye know that the princes of the Gentiles exercise dominion over them, and they that are great exercise authority upon them.
26 Не так буде між вами, але́ хто великим із вас хоче бути, — хай буде слугою він вам.
But it shall not be so among you: but whoever will be great among you, let him be your minister;
27 А хто з вас бути першим бажає, — нехай буде він вам за раба.
And whoever will be chief among you, let him be your servant:
28 Так само й Син Лю́дський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
Even as the Son of man came not to be ministered to, but to minister, and to give his life a ransom for many.
29 Як вони ж з Єрихо́ну вихо́дили, за Ним ішов на́товп великий.
And as they departed from Jericho, a great multitude followed him.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
And behold, two blind men sitting by the way-side, when they heard that Jesus passed by, cried out, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
31 Наро́д же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: „Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!“
And the multitude rebuked them, that they should hold their peace: but they cried the more, saying, Have mercy on us, O Lord, [thou] son of David.
32 Ісус же спинився, — покликав їх та й сказав: „Що́ хочете, щоб Я вам зробив?“
And Jesus stood still, and called them, and said, What will ye that I shall do to you?
33 Вони Йому кажуть: „Господи, — нехай нам розкриються очі!“
They say to him, Lord, that our eyes may be opened.
34 І змилосе́рдивсь Ісус, доторкнувся до їхніх оче́й, — і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
So Jesus had compassion [on them], and touched their eyes: and immediately their eyes received sight, and they followed him.
