Від Матвія 22
1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм при́тчами, кажучи:
耶稣又讲述了一个比喻：
2 „Царство Небесне подібне одно́му царе́ві, що весі́лля справляв був для сина свого́.
“天国好比一个王，为儿子摆设婚筵。
3 І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весі́лля запрошений, — та ті не хотіли прийти.
他派仆人去请受邀之人来参加婚筵。但他们不肯来。
4 Зно́ву послав він інших рабів, наказуючи: „Скажіть запрошеним: Ось я приготува́в обід свій, закололи бики й відгодо́ване, — і все готове. Ідіть на весі́лля!“
他再派另一些仆人去，对他们说：‘告诉那些受邀之人，我已经预备好了筵席，宰杀了公牛和肥畜，一切都预备妥当。来参加婚筵吧！’
5 Та вони злегковажили та порозхо́дились, — той на поле своє, а той на свій торг.
但那些人却不理会这番邀请，掉头走开，有的去耕田，有的去做买卖，
6 А останні, похапавши рабів його́, знущалися, та й повбивали їх.
还有些人抓住王的仆人，凌辱他们，把他们杀了。
7 І розгнівався цар, і послав своє ві́йсько, — і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
王怒火中烧，派兵消灭那些凶手，焚毁他们的城。
8 Тоді каже рабам своїм: „Весі́лля готове, але́ недостойні були́ ті покликані.
然后对仆人说：‘婚筵已经预备好了，只是受邀之人不配来此。
9 Тож підіть на роздорі́жжя, і кого тільки спіткаєте, — кличте їх на весі́лля“.
你们去大路口站着，邀请所有遇见之人来参加婚筵。’
10 І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, — злих і добрих. І весільна кімна́та гістьми́ перепо́внилась.
那些仆人走到街上，把所有遇见之人，无论好坏，都招聚而来，很快婚筵就满座了。
11 Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весі́льну не вбра́ного,
王进来与赴筵之人见面，发现一人没有穿着婚筵的礼服，
12 та й каже йому: „Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної?“Той же мовчав.
于是王就对他说：‘朋友，你没有婚筵礼服，怎能进入这里？’那人无话可说。
13 Тоді́ цар сказав своїм слу́гам: „Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зо́внішньої те́мряви, — буде плач там і скрегіт зубів“.
于是王对侍从说：‘把他的手脚都绑起来，丢到黑暗中，在那里必有哀哭切齿。’
14 Бо багато покли́каних, — та ви́браних мало“.
因为受邀人很多，但很少是他选择之人。”
15 Тоді фарисеї пішли й умовлялись, я́к зловити на слові Його.
法利赛人离开了，聚在一起商量，怎样通过耶稣所说的话来陷害他。
16 І посилають до Нього своїх учнів із іродія́нами, і кажуть: „Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на лю́дське обличчя не дивишся Ти.
他们派了自己的门徒和希律党的门徒一同去问耶稣：“老师，我们知道你为人诚实，你所传授上帝之道皆为真理。你不允许任何人影响你，不在乎头衔或地位。
17 Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для ке́саря, чи ні?“
那么请说说你的看法：纳税给凯撒，可不可以？”
18 А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: „Чого ви, лицеміри, Мене випробо́вуєте?
耶稣看出他们的恶意，就说：“虚伪的人，为什么试探我？
19 Покажіть Мені гріш податко́вий“. І прине́сли динарія Йому.
把纳税的钱币给我看看。”他们拿了一个银币递给耶稣。
20 А Він каже до них: „Чий це образ і напис?“
耶稣问他们：“这上面是谁的头像，谁的名号？”
21 Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
他们回答：“这是凯撒。” 他就对他们说：“凯撒的就应当归于凯撒，上帝的就应当归于上帝。”
22 А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
这话让他们分外震惊，于是就离开他走了。
23 Того дня приступили до Нього саддуке́ї, що твердять, ніби нема воскресіння, і запитали Його,
撒都该人从来不相信复活。那天晚些时候，他们前来问耶稣：
24 та й сказали: „Учителю, Мойсей наказав: „Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову́ його, — і відно́вить насіння для брата свого“.
“老师，摩西说如果一个已婚男人死了，没有儿女，他的弟弟就应该娶他的妻子，为哥哥留后。
25 Було ж у нас сім братів. І перший, одружи́вшись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружи́ну свою братові своєму.
以前我们这里有兄弟七人，老大结了婚，没有孩子就死了，留下妻子给他的弟弟。嫁给老二后，老二死了，嫁给老三，老三死了，
26 Так само і другий, і третій, — аж до сьомого.
直到最后同样的事情又发生在老七身上。
27 А по всіх вмерла й жінка.
最后那女人也死了。
28 Отож, у воскре́сенні котро́му з сімох вона дружи́ною буде? Бо всі мали її“.
那么复活的时候，她会是这七兄弟中哪人的妻子呢？因为他们都娶过她。”
29 Ісус же промовив у відповідь їм: „Помиляєтесь ви, не знавши Писа́ння, ні Божої сили.
耶稣回答：“你们错在不明白圣经，也不知道上帝的能力。
30 Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи́ ті на небі.
复活之后，人们不娶也不嫁，就像天堂的天使一样。
31 А про воскресіння померлих хіба не читали проре́ченого вам від Бога, що каже:
关于逝者复活之事，难道你们没读过上帝所说：
32 „Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих“.
‘我是亚伯拉罕的上帝，以撒的上帝，雅各的上帝’，上帝并非死人之上帝，而是活人之上帝。”
33 А наро́д, чувши це, дивувався науці Його.
民众听了他所说的，对其教义感到很惊异。
34 Фарисеї ж, почувши, що Він у́ста замкнув саддуке́ям, зібралися ра́зом.
听说耶稣让撒都该人无言以对，一群法利赛人便跑来提出更多问题。
35 І спитався один із них, учитель Зако́ну, Його випробо́вуючи й кажучи:
其中有一个研究法律的专家，试探耶稣说：
36 „Учителю, котра́ заповідь найбільша в Зако́ні?“
“老师，律法中哪一条诫命最重要？”
37 Він же промовив йому́: „Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою“.
耶稣回答：“‘你要全心、全性、全意爱你的主，你的上帝。’
38 Це найбільша й найперша заповідь.
这是最重要的受要诫命。
39 А друга одна́кова з нею: „Люби свого ближнього, як само́го себе́“.
第二条与它相似，那就是：‘要爱人如己。’
40 На двох оцих заповідях увесь Зако́н і Пророки стоять“.
全部律法和先知之书，均以这两条诫命为根据。”
41 Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
法利赛人聚在一起之时，耶稣问他们：
42 і сказав: „Що́ ви думаєте про Христа? Чий Він син?“Вони Йому кажуть: „Давидів“.
“你们对基督的看法如何？他是谁的子孙？”他们回答：“大卫的子孙。”
43 Він до них промовляє: „Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
耶稣又问：“但受到感召后的大卫为何称他为主？他说
44 „Промовив Господь Господе́ві моєму: сядь право́руч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм“.
‘主对我主说：你坐在我的右边，待我击败你所有敌人。’
45 Тож, коли Давид зве Його Господом, — як же Він йому син?“
大卫既然称他为主，他怎么又是大卫的子孙呢？”
46 І ніхто не спромігся відпові́сти Йому ані сло́ва... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.
无人能够回答。此后再也没有人敢向他提问。
