< Від Матвія 13 >

1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
অপরঞ্চ তস্মিন্ দিনে যীশুঃ সদ্মনো গৎৱা সরিৎপতে রোধসি সমুপৱিৱেশ|
2 І бе́зліч наро́ду зібралась до Нього, так що Він увійшов був до чо́вна та й сів, а ввесь на́товп стояв понад берегом.
তত্র তৎসন্নিধৌ বহুজনানাং নিৱহোপস্থিতেঃ স তরণিমারুহ্য সমুপাৱিশৎ, তেন মানৱা রোধসি স্থিতৱন্তঃ|
3 І багато навчав Він їх при́тчами, кажучи:
তদানীং স দৃষ্টান্তৈস্তান্ ইত্থং বহুশ উপদিষ্টৱান্| পশ্যত, কশ্চিৎ কৃষীৱলো বীজানি ৱপ্তুং বহির্জগাম,
4 І як сіяв він зе́рна, упали одні край дороги, — і пташки́ налетіли, та їх повидзьо́бували.
তস্য ৱপনকালে কতিপযবীজেষু মার্গপার্শ্ৱে পতিতেষু ৱিহগাস্তানি ভক্ষিতৱন্তঃ|
5 Другі ж упали на ґрунт кам'яни́стий, де не мали багато землі, — і негайно посхо́дили, бо земля неглибо́ка була́;
অপরং কতিপযবীজেষু স্তোকমৃদ্যুক্তপাষাণে পতিতেষু মৃদল্পৎৱাৎ তৎক্ষণাৎ তান্যঙ্কুরিতানি,
6 а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли.
কিন্তু রৱাৱুদিতে দগ্ধানি তেষাং মূলাপ্রৱিষ্টৎৱাৎ শুষ্কতাং গতানি চ|
7 А інші попа́дали в те́рен, — і вигнався терен, і їх поглуши́в.
অপরং কতিপযবীজেষু কণ্টকানাং মধ্যে পতিতেষু কণ্টকান্যেধিৎৱা তানি জগ্রসুঃ|
8 Інші ж упали на добрую землю — і зродили: одне в сто раз, друге в шістдеся́т, а те втри́дцятеро.
অপরঞ্চ কতিপযবীজানি উর্ৱ্ৱরাযাং পতিতানি; তেষাং মধ্যে কানিচিৎ শতগুণানি কানিচিৎ ষষ্টিগুণানি কানিচিৎ ত্রিংশগুংণানি ফলানি ফলিতৱন্তি|
9 Хто має ву́ха, щоб слухати, нехай слухає!“
শ্রোতুং যস্য শ্রুতী আসাতে স শৃণুযাৎ|
10 І учні Його приступили й сказали до Нього: „Чому́ при́тчами Ти промовляєш до них?“
১০অনন্তরং শিষ্যৈরাগত্য সোঽপৃচ্ছ্যত, ভৱতা তেভ্যঃ কুতো দৃষ্টান্তকথা কথ্যতে?
11 А Він відповів і промовив: „Тому́, що вам да́но пізнати таємни́ці Царства Небесного, — їм же не да́но.
১১ততঃ স প্রত্যৱদৎ, স্ৱর্গরাজ্যস্য নিগূঢাং কথাং ৱেদিতুং যুষ্মভ্যং সামর্থ্যমদাযি, কিন্তু তেভ্যো নাদাযি|
12 Бо хто має, то дасться йому́ та дода́сться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що́ він має.
১২যস্মাদ্ যস্যান্তিকে ৱর্দ্ধতে, তস্মাযেৱ দাযিষ্যতে, তস্মাৎ তস্য বাহুল্যং ভৱিষ্যতি, কিন্তু যস্যান্তিকে ন ৱর্দ্ধতে, তস্য যৎ কিঞ্চনাস্তে, তদপি তস্মাদ্ আদাযিষ্যতে|
13 Я тому́ говорю́ до них при́тчами, що вони, ди́влячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.
১৩তে পশ্যন্তোপি ন পশ্যন্তি, শৃণ্ৱন্তোপি ন শৃণ্ৱন্তি, বুধ্যমানা অপি ন বুধ্যন্তে চ, তস্মাৎ তেভ্যো দৃষ্টান্তকথা কথ্যতে|
14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє: „Почуєте слухом, — і не зрозумієте, дивитися бу́дете оком, — і не побачите.
১৪যথা কর্ণৈঃ শ্রোষ্যথ যূযং ৱৈ কিন্তু যূযং ন ভোৎস্যথ| নেত্রৈর্দ্রক্ষ্যথ যূযঞ্চ পরিজ্ঞাতুং ন শক্ষ্যথ| তে মানুষা যথা নৈৱ পরিপশ্যন্তি লোচনৈঃ| কর্ণৈ র্যথা ন শৃণ্ৱন্তি ন বুধ্যন্তে চ মানসৈঃ| ৱ্যাৱর্ত্তিতেষু চিত্তেষু কালে কুত্রাপি তৈর্জনৈঃ| মত্তস্তে মনুজাঃ স্ৱস্থা যথা নৈৱ ভৱন্তি চ| তথা তেষাং মনুষ্যাণাং ক্রিযন্তে স্থূলবুদ্ধযঃ| বধিরীভূতকর্ণাশ্চ জাতাশ্চ মুদ্রিতা দৃশঃ|
15 Затовсті́ло бо серце людей цих, тяжко чують ву́хами вони, і зажму́рили очі свої, щоб коли не побачити очима й не почути ву́хами, і не зрозуміти їм серцем, і не наверну́тись, щоб Я їх уздоро́вив!“
১৫যদেতানি ৱচনানি যিশযিযভৱিষ্যদ্ৱাদিনা প্রোক্তানি তেষু তানি ফলন্তি|
16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і ву́ха ваші, що чують.
১৬কিন্তু যুষ্মাকং নযনানি ধন্যানি, যস্মাৎ তানি ৱীক্ষন্তে; ধন্যাশ্চ যুষ্মাকং শব্দগ্রহাঃ, যস্মাৎ তৈরাকর্ণ্যতে|
17 Бо поправді кажу́ вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що́ бачите ви, — та не бачили, і почути, що́ чуєте ви, — і не чули.
১৭মযা যূযং তথ্যং ৱচামি যুষ্মাভি র্যদ্যদ্ ৱীক্ষ্যতে, তদ্ বহৱো ভৱিষ্যদ্ৱাদিনো ধার্ম্মিকাশ্চ মানৱা দিদৃক্ষন্তোপি দ্রষ্টুং নালভন্ত, পুনশ্চ যূযং যদ্যৎ শৃণুথ, তৎ তে শুশ্রূষমাণা অপি শ্রোতুং নালভন্ত|
18 Послухайте ж притчу про сіяча́.
১৮কৃষীৱলীযদৃষ্টান্তস্যার্থং শৃণুত|
19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і кра́де посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.
১৯মার্গপার্শ্ৱে বীজান্যুপ্তানি তস্যার্থ এষঃ, যদা কশ্চিৎ রাজ্যস্য কথাং নিশম্য ন বুধ্যতে, তদা পাপাত্মাগত্য তদীযমনস উপ্তাং কথাং হরন্ নযতি|
20 А посіяне на кам'яни́стому ґрунті, — це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;
২০অপরং পাষাণস্থলে বীজান্যুপ্তানি তস্যার্থ এষঃ; কশ্চিৎ কথাং শ্রুৎৱৈৱ হর্ষচিত্তেন গৃহ্লাতি,
21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж у́тиск або переслідування настають за слово, то він зараз споку́шується.
২১কিন্তু তস্য মনসি মূলাপ্রৱিষ্টৎৱাৎ স কিঞ্চিৎকালমাত্রং স্থিরস্তিষ্ঠতি; পশ্চাত তৎকথাকারণাৎ কোপি ক্লেস্তাডনা ৱা চেৎ জাযতে, তর্হি স তৎক্ষণাদ্ ৱিঘ্নমেতি|
22 А між те́рен посіяне, — це той, хто слухає слово, але кло́поти віку цього́ та омана багатства заглу́шують слово, — і воно зостається без пло́ду. (aiōn g165)
২২অপরং কণ্টকানাং মধ্যে বীজান্যুপ্তানি তদর্থ এষঃ; কেনচিৎ কথাযাং শ্রুতাযাং সাংসারিকচিন্তাভি র্ভ্রান্তিভিশ্চ সা গ্রস্যতে, তেন সা মা ৱিফলা ভৱতি| (aiōn g165)
23 А посіяне в добрій землі, — це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він прино́сить, і дає один у сто раз, другий у шістдеся́т, а той утри́дцятеро“.
২৩অপরম্ উর্ৱ্ৱরাযাং বীজান্যুপ্তানি তদর্থ এষঃ; যে তাং কথাং শ্রুৎৱা ৱুধ্যন্তে, তে ফলিতাঃ সন্তঃ কেচিৎ শতগুণানি কেচিত ষষ্টিগুণানি কেচিচ্চ ত্রিংশদ্গুণানি ফলানি জনযন্তি|
24 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.
২৪অনন্তরং সোপরামেকাং দৃষ্টান্তকথামুপস্থাপ্য তেভ্যঃ কথযামাস; স্ৱর্গীযরাজ্যং তাদৃশেন কেনচিদ্ গৃহস্থেনোপমীযতে, যেন স্ৱীযক্ষেত্রে প্রশস্তবীজান্যৌপ্যন্ত|
25 А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.
২৫কিন্তু ক্ষণদাযাং সকললোকেষু সুপ্তেষু তস্য রিপুরাগত্য তেষাং গোধূমবীজানাং মধ্যে ৱন্যযৱমবীজান্যুপ্ত্ৱা ৱৱ্রাজ|
26 А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
২৬ততো যদা বীজেভ্যোঽঙ্করা জাযমানাঃ কণিশানি ঘৃতৱন্তঃ; তদা ৱন্যযৱসান্যপি দৃশ্যমানান্যভৱন্|
27 І прийшли господаре́ві раби, та й кажуть йому: „Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?“
২৭ততো গৃহস্থস্য দাসেযা আগম্য তস্মৈ কথযাঞ্চক্রুঃ, হে মহেচ্ছ, ভৱতা কিং ক্ষেত্রে ভদ্রবীজানি নৌপ্যন্ত? তথাৎৱে ৱন্যযৱসানি কৃত আযন্?
28 А він їм відказав: „Чоловік супроти́вник нако́їв оце“. А раби відказали йому́: „Отож, — чи не хочеш, щоб пішли ми і його повипо́лювали?“
২৮তদানীং তেন তে প্রতিগদিতাঃ, কেনচিৎ রিপুণা কর্ম্মদমকারি| দাসেযাঃ কথযামাসুঃ, ৱযং গৎৱা তান্যুৎপায্য ক্ষিপামো ভৱতঃ কীদৃশীচ্ছা জাযতে?
29 Але він відказав: „Ні, — щоб, випо́люючи той кукіль, ви не вирвали ра́зом із ним і пшеницю.
২৯তেনাৱাদি, নহি, শঙ্কেঽহং ৱন্যযৱসোৎপাটনকালে যুষ্মাভিস্তৈঃ সাকং গোধূমা অপ্যুৎপাটিষ্যন্তে|
30 Залиші́ть, — хай ра́зом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива́ накажу́ я женця́м: Зберіть перше кукі́ль і його пов'яжіть у снопки́, щоб їх попали́ти; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї“.
৩০অতঃ শ্স্যকর্ত্তনকালং যাৱদ্ উভযান্যপি সহ ৱর্দ্ধন্তাং, পশ্চাৎ কর্ত্তনকালে কর্ত্তকান্ ৱক্ষ্যামি, যূযমাদৌ ৱন্যযৱসানি সংগৃহ্য দাহযিতুং ৱীটিকা বদ্ৱ্ৱা স্থাপযত; কিন্তু সর্ৱ্ৱে গোধূমা যুষ্মাভি র্ভাণ্ডাগারং নীৎৱা স্থাপ্যন্তাম্|
31 Іншу притчу подав Він їм, кажучи: „Царство Небесне подібне до зе́рна гірчи́чного, що взяв чоловік і посіяв на полі своїм.
৩১অনন্তরং সোপরামেকাং দৃষ্টান্তকথামুত্থাপ্য তেভ্যঃ কথিতৱান্ কশ্চিন্মনুজঃ সর্ষপবীজমেকং নীৎৱা স্ৱক্ষেত্র উৱাপ|
32 Воно найдрібніше з усьо́го насіння, але́, коли ви́росте, більше воно за зілля, і стає деревом, так що птаство небесне злітається, і ку́блиться в ві́ттях його“.
৩২সর্ষপবীজং সর্ৱ্ৱস্মাদ্ বীজাৎ ক্ষুদ্রমপি সদঙ্কুরিতং সর্ৱ্ৱস্মাৎ শাকাৎ বৃহদ্ ভৱতি; স তাদৃশস্তরু র্ভৱতি, যস্য শাখাসু নভসঃ খগা আগত্য নিৱসন্তি; স্ৱর্গীযরাজ্যং তাদৃশস্য সর্ষপৈকস্য সমম্|
33 Іншу притчу Він їм розпові́в: „Царство Небесне подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірі муки, аж поки все вки́сне“.
৩৩পুনরপি স উপমাকথামেকাং তেভ্যঃ কথযাঞ্চকার; কাচন যোষিৎ যৎ কিণ্ৱমাদায দ্রোণত্রযমিতগোধূমচূর্ণানাং মধ্যে সর্ৱ্ৱেষাং মিশ্রীভৱনপর্য্যন্তং সমাচ্ছাদ্য নিধত্তৱতী, তৎকিণ্ৱমিৱ স্ৱর্গরাজ্যং|
34 Це все в при́тчах Ісус говорив до людей, і без при́тчі нічо́го Він їм не казав,
৩৪ইত্থং যীশু র্মনুজনিৱহানাং সন্নিধাৱুপমাকথাভিরেতান্যাখ্যানানি কথিতৱান্ উপমাং ৱিনা তেভ্যঃ কিমপি কথাং নাকথযৎ|
35 щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: „Відкрию у при́тчах уста́ Свої, розповім таємни́ці від по́чину світу!“
৩৫এতেন দৃষ্টান্তীযেন ৱাক্যেন ৱ্যাদায ৱদনং নিজং| অহং প্রকাশযিষ্যামি গুপ্তৱাক্যং পুরাভৱং| যদেতদ্ৱচনং ভৱিষ্যদ্ৱাদিনা প্রোক্তমাসীৎ, তৎ সিদ্ধমভৱৎ|
36 Тоді відпустив Він наро́д і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: „Поясни́ нам при́тчу про кукі́ль польови́й“.
৩৬সর্ৱ্ৱান্ মনুজান্ ৱিসৃজ্য যীশৌ গৃহং প্রৱিষ্টে তচ্ছিষ্যা আগত্য যীশৱে কথিতৱন্তঃ, ক্ষেত্রস্য ৱন্যযৱসীযদৃষ্টান্তকথাম্ ভৱান অস্মান্ স্পষ্টীকৃত্য ৱদতু|
37 А Він відповів і промовив до них: „Хто добре насіння посіяв був, — це Син Лю́дський,
৩৭ততঃ স প্রত্যুৱাচ, যেন ভদ্রবীজান্যুপ্যন্তে স মনুজপুত্রঃ,
38 а поле — це світ, добре ж насіння — це сини Царства, а кукі́ль — сини лукавого;
৩৮ক্ষেত্রং জগৎ, ভদ্রবীজানী রাজ্যস্য সন্তানাঃ,
39 а ворог, що всіяв його — це диявол, жнива́ — кінець віку, а женці — анголи́. (aiōn g165)
৩৯ৱন্যযৱসানি পাপাত্মনঃ সন্তানাঃ| যেন রিপুণা তান্যুপ্তানি স শযতানঃ, কর্ত্তনসমযশ্চ জগতঃ শেষঃ, কর্ত্তকাঃ স্ৱর্গীযদূতাঃ| (aiōn g165)
40 І як збирають кукі́ль, і як па́лять в огні, так буде й напри́кінці віку цього́. (aiōn g165)
৪০যথা ৱন্যযৱসানি সংগৃহ্য দাহ্যন্তে, তথা জগতঃ শেষে ভৱিষ্যতি; (aiōn g165)
41 Пошле Лю́дський Син Своїх анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззако́ння,
৪১অর্থাৎ মনুজসুতঃ স্ৱাংযদূতান্ প্রেষযিষ্যতি, তেন তে চ তস্য রাজ্যাৎ সর্ৱ্ৱান্ ৱিঘ্নকারিণোঽধার্ম্মিকলোকাংশ্চ সংগৃহ্য
42 і їх повкида́ють до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
৪২যত্র রোদনং দন্তঘর্ষণঞ্চ ভৱতি, তত্রাগ্নিকুণ্ডে নিক্ষেপ্স্যন্তি|
43 Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має ву́ха, нехай слухає!
৪৩তদানীং ধার্ম্মিকলোকাঃ স্ৱেষাং পিতূ রাজ্যে ভাস্করইৱ তেজস্ৱিনো ভৱিষ্যন্তি| শ্রোতুং যস্য শ্রুতী আসাতে, ম শৃণুযাৎ|
44 Царство Небесне подібне ще до захо́ваного в полі ска́рбу, що люди́на, знайшовши, ховає його, і з радости з того йде, та й усе, що має, продає та купує те поле.
৪৪অপরঞ্চ ক্ষেত্রমধ্যে নিধিং পশ্যন্ যো গোপযতি, ততঃ পরং সানন্দো গৎৱা স্ৱীযসর্ৱ্ৱস্ৱং ৱিক্রীয ত্তক্ষেত্রং ক্রীণাতি, স ইৱ স্ৱর্গরাজ্যং|
45 Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошу́кує пе́рел до́брих,
৪৫অন্যঞ্চ যো ৱণিক্ উত্তমাং মুক্তাং গৱেষযন্
46 а як зна́йде одну дорогоцінну перли́ну, то йде, і все продає, що має, і купує її.
৪৬মহার্ঘাং মুক্তাং ৱিলোক্য নিজসর্ৱ্ৱস্ৱং ৱিক্রীয তাং ক্রীণাতি, স ইৱ স্ৱর্গরাজ্যং|
47 Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
৪৭পুনশ্চ সমুদ্রো নিক্ষিপ্তঃ সর্ৱ্ৱপ্রকারমীনসংগ্রাহ্যানাযইৱ স্ৱর্গরাজ্যং|
48 Коли він напо́вниться, тягнуть на берег його, і, сівши, вибирають до по́суду добре, непо́тріб же геть викидають.
৪৮তস্মিন্ আনাযে পূর্ণে জনা যথা রোধস্যুত্তোল্য সমুপৱিশ্য প্রশস্তমীনান্ সংগ্রহ্য ভাজনেষু নিদধতে, কুৎসিতান্ নিক্ষিপন্তি;
49 Так буде й напри́кінці віку: анголи́ повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, (aiōn g165)
৪৯তথৈৱ জগতঃ শেষে ভৱিষ্যতি, ফলতঃ স্ৱর্গীযদূতা আগত্য পুণ্যৱজ্জনানাং মধ্যাৎ পাপিনঃ পৃথক্ কৃৎৱা ৱহ্নিকুণ্ডে নিক্ষেপ্স্যন্তি, (aiōn g165)
50 і їх повкидають до пе́чі огне́нної, — буде там плач і скре́гіт зубів!
৫০তত্র রোদনং দন্তৈ র্দন্তঘর্ষণঞ্চ ভৱিষ্যতঃ|
51 Чи ви зрозуміли це все?“— „Так!“відказали Йому.
৫১যীশুনা তে পৃষ্টা যুষ্মাভিঃ কিমেতান্যাখ্যানান্যবুধ্যন্ত? তদা তে প্রত্যৱদন্, সত্যং প্রভো|
52 І Він їм сказав: „Тому́ кожен книжник, що навче́ний про Царство Небесне, подібний до того госпо́даря, що з скарбниці своєї виносить нове́ та старе“.
৫২তদানীং স কথিতৱান্, নিজভাণ্ডাগারাৎ নৱীনপুরাতনানি ৱস্তূনি নির্গমযতি যো গৃহস্থঃ স ইৱ স্ৱর্গরাজ্যমধি শিক্ষিতাঃ স্ৱর্ৱ উপদেষ্টারঃ|
53 І сталось, як скінчи́в Ісус притчі оці, Він зві́дти пішов.
৫৩অনন্তরং যীশুরেতাঃ সর্ৱ্ৱা দৃষ্টান্তকথাঃ সমাপ্য তস্মাৎ স্থানাৎ প্রতস্থে| অপরং স্ৱদেশমাগত্য জনান্ ভজনভৱন উপদিষ্টৱান্;
54 І прийшов Він до Своєї ба́тьківщини, і навчав їх у їхнїй синаго́зі, так що стали вони дивуватися й питати: „Звідки в Нього ця мудрість та си́ли чудоді́йні?
৫৪তে ৱিস্মযং গৎৱা কথিতৱন্ত এতস্যৈতাদৃশং জ্ঞানম্ আশ্চর্য্যং কর্ম্ম চ কস্মাদ্ অজাযত?
55 Чи ж Він не син те́слі? Чи ж мати Його не Марією зветься, а брати Його — Яків, і Йо́сип, і Симон та Юда?
৫৫কিমযং সূত্রধারস্য পুত্রো নহি? এতস্য মাতু র্নাম চ কিং মরিযম্ নহি? যাকুব্-যূষফ্-শিমোন্-যিহূদাশ্চ কিমেতস্য ভ্রাতরো নহি?
56 І чи ж се́стри Його не всі з нами? Звідки ж Йому́ все оте?“
৫৬এতস্য ভগিন্যশ্চ কিমস্মাকং মধ্যে ন সন্তি? তর্হি কস্মাদযমেতানি লব্ধৱান্? ইত্থং স তেষাং ৱিঘ্নরূপো বভূৱ;
57 І вони спокуша́лися Ним. А Ісус їм сказав: „Пророка нема без пошани, — хіба тільки в вітчи́зні своїй та в домі своїм!“
৫৭ততো যীশুনা নিগদিতং স্ৱদেশীযজনানাং মধ্যং ৱিনা ভৱিষ্যদ্ৱাদী কুত্রাপ্যন্যত্র নাসম্মান্যো ভৱতী|
58 І Він не вчинив тут чуд багатьо́х через їхню невіру.
৫৮তেষামৱিশ্ৱাসহেতোঃ স তত্র স্থানে বহ্ৱাশ্চর্য্যকর্ম্মাণি ন কৃতৱান্|

< Від Матвія 13 >