Від Марка 1
1 Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.
Почин євангелиї Ісуса Христа, Сина Божого,
2 Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.
як написано в пророків: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
3 Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“—
Голос покликуючого в пустинї: Готовте дорогу Господню, простими робіть стежки Його.
4 виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.
Появивсь Йоан, хрестячи в пустинї, й проповідуючи хрещеннє покаяння на прощеннє гріхів.
5 І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.
І виходила до него вся сторона Юдейська й Єрусалимцї, й хрестились від него всї в ріці Йордані, сповідаючи гріхи свої.
6 А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.
Був же Йоан одягнений у верблюжий волос і в пояс шкуряний на поясницї своїй, а їв сарану та дикий мед;
7 І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.
і проповідував, глаголючи: Гряде потужнїщий над мене слїдом за мною; у Него недостоєн я, нахилившись, розвязати ремінь обувя Його.
8 Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.
Я хрестив вас водою, Він же хрестите ме вас Духом сьвятим.
9 І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.
І сталось тими днями: Прийшов Ісус із Назарету Галилейського, й охрестивсь у Йоана в Йордані.
10 І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.
І, зараз вийшовши з води, побачив небеса, що відчинились, і Дух, як голуб, злинув на Него.
11 І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“
І зійшов голос із небес: Ти єси Син мій любий, що я вподобав: ,
12 І зараз повів Його Дух у пустиню.
І зараз Дух випровадив Його в пустиню.
13 І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.
І був там у пустиш днїв сорок, спокушуваний од сатани; й пробував з дикими зьвірми, й ангели служили Йому.
14 А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,
Як же видано Йоана, прийшов Ісус у Галилею, проповідуючи євангелию царства Божого,
15 і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“
і глаголючи: Що сповнив ся час, і наближило ся царство Боже. Покайтесь і віруйте в євангелию.
16 А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.
Ходячи ж понад морем Галилейським, побачив Симона та Андрея, брата його, як вони закидали невід у море; були бо рибалки.
17 I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.
І рече до них Ісус: Ійдїть слїдом за мною, то зроблю, що станетесь ловцями людей.
18 І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.
І, зараз покинувши неводи свої, пійшли слїдом за Ним.
19 А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.
І, відійшовши трохи дальше звідтіля, побачив Якова Зеведеєвого та Йоана, брата його, так само в човні, налагоджуючих неводи.
20 І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.
І зараз покликав Їх; і, покинувши батька свого Зеведея в човні з наймитами, пійшли слїдом за Ним.
21 І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
І приходять у Капернаум; і зараз субітнього дня, увійшовши в школу, навчав.
22 І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.
І дивувались наукою Його, навчав бо їх яко маючий власть, а не як письменники.
23 І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
І був у них у школї чоловік з духом нечистим; і закричав,
24 і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.
кажучи: Остав! що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси погубити нас? Знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
25 Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него.
26 І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.
І стрепенувши його дух нечистий, і закричавши голосом великим, вийшов з него.
27 І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.
І полякались усї так, що питали один в одного, говорячи; Що се таке? що се за Наука така нова? що по власти й духам нечистим повелїває, і слухають Його?
28 І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.
І розійшлась чутка про Него зараз по всій околиці Галилейській.
29 І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.
І зараз, із школи вийшовши, пійшли в господу Симона та Андрея, з Яковом та Йоаном.
30 А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.
Теща ж Симонова лежала в пропасниці, й зараз кажуть Йому про неї.
31 І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.
І приступивши Він, підвів її, взявши за руку її; й покинула її пропасниця зараз; і послугувала вона їм.
32 А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.
Як же настав вечір, після заходу сонця, поприносили до Него всїх недужих і біснуватих.
33 І все місто зібралося перед двери́ма.
І ввесь город зібрав ся до дверей.
34 І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
І сцїлив многих недужих на всякі болестї, і бісів многих вигнав; і не дозволяв говорити бісам, бо вони знали Його.
35 А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.
І вранцї, ще геть за ночи, вставши, вийшов, і пійшов у пусте місце. й там молив ся.
36 А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
І пустились за Ним Симон і ті що з ним.
37 І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.
І, знайшовши Його, кажуть Йому: Що всї шукають Тебе.
38 А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.
І рече до них: Ходімо в близькі містечка, щоб і там проповідував; на те бо прийшов я.
39 І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
І проповідував по шкодах їх скрізь по всїй Галилеї, і виганяв біси.
40 І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“
І приходить до Него прокажений, і благаючи Його, впавши на коліна перед Ним, каже до Него: Коли хочеш, зможеш мене очистити.
41 І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“
Ісус же, змилосердившись, простяг руку, доторкнувсь до него, й рече йому: Хочу; очистись.
42 І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.
І, як Він сказав, зараз зникла з него проказа, й очистив ся.
43 А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,
І, заказавши йому, зараз відослав його,
44 і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
і рече до него: Гледи ж, нікому нічого не кажи, а йди, покажись священникові, і принеси за очищеннє твоє, що повелїв Мойсей на сьвідкуваннє їм.
45 А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.
Він же, вийшовши, почав проповідувати багато, й ширити кругом чутку; так, що Він не міг уже явно ввійти в город, а пробував осторонь у пустих місцях; і приходили до Него звідусюди.
