Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
In those days the multitude being very great, and having nothing to eat, Jesus called his disciples to him, and says to them,
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
I have compassion on the multitude, because they have now been with me three days, and have nothing to eat:
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
And if I send them away fasting to their own houses, they will faint by the way: for divers of them came from far.
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
And his disciples answered him, From where can a man satisfy these men with bread here in the wilderness?
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
And he asked them, How many loaves have you? And they said, Seven.
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
And he commanded the people to sit down on the ground: and he took the seven loaves, and gave thanks, and broke, and gave to his disciples to set before them; and they did set them before the people.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
And they had a few small fishes: and he blessed, and commanded to set them also before them.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
So they did eat, and were filled: and they took up of the broken meat that was left seven baskets.
9 А їдців було тисяч з чотири!
And they that had eaten were about four thousand: and he sent them away.
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
And straightway he entered into a ship with his disciples, and came into the parts of Dalmanutha.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
And the Pharisees came forth, and began to question with him, seeking of him a sign from heaven, tempting him.
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
And he sighed deeply in his spirit, and says, Why does this generation seek after a sign? truly I say to you, There shall no sign be given to this generation.
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
And he left them, and entering into the ship again departed to the other side.
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
Now the disciples had forgotten to take bread, neither had they in the ship with them more than one loaf.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
And he charged them, saying, Take heed, beware of the leaven of the Pharisees, and of the leaven of Herod.
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
And they reasoned among themselves, saying, It is because we have no bread.
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
And when Jesus knew it, he says to them, Why reason you, because you have no bread? perceive you not yet, neither understand? have you your heart yet hardened?
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Having eyes, see you not? and having ears, hear you not? and do you not remember?
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
When I broke the five loaves among five thousand, how many baskets full of fragments took you up? They say to him, Twelve.
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
And when the seven among four thousand, how many baskets full of fragments took you up? And they said, Seven.
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
And he said to them, How is it that you do not understand?
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
And he comes to Bethsaida; and they bring a blind man to him, and sought him to touch him.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
And he took the blind man by the hand, and led him out of the town; and when he had spit on his eyes, and put his hands on him, he asked him if he saw something.
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
And he looked up, and said, I see men as trees, walking.
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
After that he put his hands again on his eyes, and made him look up: and he was restored, and saw every man clearly.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
And he sent him away to his house, saying, Neither go into the town, nor tell it to any in the town.
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
And Jesus went out, and his disciples, into the towns of Caesarea Philippi: and by the way he asked his disciples, saying to them, Whom do men say that I am?
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
And they answered, John the Baptist; but some say, Elias; and others, One of the prophets.
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
And he says to them, But whom say you that I am? And Peter answers and said to him, You are the Christ.
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
And he charged them that they should tell no man of him.
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
And he began to teach them, that the Son of man must suffer many things, and be rejected of the elders, and of the chief priests, and scribes, and be killed, and after three days rise again.
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
And he spoke that saying openly. And Peter took him, and began to rebuke him.
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
But when he had turned about and looked on his disciples, he rebuked Peter, saying, Get you behind me, Satan: for you mind not the things that be of God, but the things that be of men.
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
And when he had called the people to him with his disciples also, he said to them, Whoever will come after me, let him deny himself, and take up his cross, and follow me.
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
For whoever will save his life shall lose it; but whoever shall lose his life for my sake and the gospel’s, the same shall save it.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
For what shall it profit a man, if he shall gain the whole world, and lose his own soul?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
Or what shall a man give in exchange for his soul?
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Whoever therefore shall be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation; of him also shall the Son of man be ashamed, when he comes in the glory of his Father with the holy angels.
