Від Марка 4
1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато наро́ду, так що Сам Він до чо́вна на морі ввійшов і сидів, а наро́д увесь був на землі покрай моря.
And again he began to teach by the seaside. And a large crowd was gathered to him, so that he entered into a boat in the sea, and sat down. And the whole crowd was on the land by the sea.
2 І багато навчав Він їх при́тчами, і в науці Своїй їм казав:
And then he taught them many things in parables, and told them in his teaching,
3 „Слухайте, — вийшов сіяч ось, щоб сі́яти.
"Listen. Look, the sower who went out to sow.
4 І як сі́яв, упало зе́рно одне край дороги, — і налетіли пташки́, і його́ повидзьо́бували.
And it happened, as he sowed, some seed fell by the road, and the birds came and devoured it.
5 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, де не мало багато землі, — і негайно зійшло, бо земля неглибока була́;
And others fell on the rocky ground, where it had little soil, and immediately it sprang up, because it had no depth of soil.
6 а як сонце зійшло — то зів'я́ло, і, коріння не мавши, усохло.
And when the sun came up, it was scorched; and because it had no root, it withered away.
7 А інше впало між те́рен, і ви́гнався терен, і його поглуши́в, — і пло́ду воно не дало́.
And others fell among the thorns, and the thorns grew up, and choked it, and it yielded no fruit.
8 Інше ж упало на добрую землю, — і дало плід, що посхо́див і ріс; і видало втри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
And others fell into the good ground, and yielded fruit, growing up and increasing; and brought forth thirty times, and sixty times, and one hundred times."
9 І сказав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
And he said, "Whoever has ears to hear, let him hear."
10 І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма́ про цю при́тчу.
And when he was alone, those who were around him with the twelve asked him about the parables.
11 І Він їм відповів: „Вам да́но пізнати таємни́ці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в при́тчах,
And he said to them, "To you has been given the mystery of the Kingdom of God, but to those who are outside, all things are done in parables,
12 щоб „оком дивились вони — і не бачили, ву́хом слухали — і не зрозуміли, щоб коли вони не наверну́лися, і відпу́щені бу́дуть гріхи їм!“
that 'seeing they may see, and not perceive; and hearing they may hear, and not understand; lest perhaps they should turn and be forgiven.'"
13 І Він їх запитав: „Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!
And he said to them, "Do you not understand this parable? And how will you understand all of the parables?
14 Сіяч сіє слово.
The farmer sows the word.
15 А котрі́ край дороги, де сіється слово, — це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.
And these are the ones by the road where the word is sown; and when they have heard, immediately Satan comes, and takes away the word which has been sown in them.
16 Так само й посіяні на кам'яни́стому ґрунті, — вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його,
And these in a similar way are those who are sown on the rocky places, who, when they have heard the word, immediately receive it with joy.
17 та коріння не мають у собі й непостійні; а зго́дом, як у́тиск або переслі́дування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
And they have no root in themselves, but are short-lived. Then, when oppression or persecution arises because of the word, immediately they stumble.
18 А між терен посіяне, — це ті, що слухають слово,
And others are those who are sown among the thorns; these are the ones who have heard the word,
19 але кло́поти цьогосві́тні й омана багатства та різні бажа́ння ввіходять, та й заглушують слово, — і пло́ду воно не дає. (aiōn g165)
and the cares of the age, and the deceitfulness of riches, and the lusts of other things entering in choke the word, and it becomes unfruitful. (aiōn g165)
20 А посіяне в добрую землю — це ті, що слухають слово й приймають, — і родять утри́дцятеро, у шістдеся́т і в сто раз “.
And those which were sown on the good ground are those who hear the word, and accept it, and bear fruit, some thirty times, some sixty times, and some one hundred times."
21 І сказав Він до них: „Чи світло прино́сять на те, щоб поставити його під посу́дину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на світи́льнику?
And he said to them, "Is the lamp brought to be put under a basket or under a bed? Is it not put on a stand?
22 Бо немає нічого захованого, що не ви́явиться, і немає таємного, що не вийде ная́в.
For there is nothing hidden, except that it should be made known; neither was anything made secret, but that it should come to light.
23 Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
If anyone has ears to hear, let him hear."
24 І сказав Він до них: „Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відмі́ряють вам, і додаду́ть вам.
And he said to them, "Consider carefully what you hear. With whatever measure you measure, it will be measured to you, and more will be given to you.
25 Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має“.
For whoever has, more will be given, and he who does not have, even that which he has will be taken away from him."
26 І сказав Він: „Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насі́ння,
And he said, "The Kingdom of God is like someone who scatters seed on the earth,
27 і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає па́ростки та росте, хоч не знає він, я́к.
and he sleeps and rises night and day, and the seed springs up and grows; he doesn't know how.
28 Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.
The earth bears fruit, first the blade, then the ear, then the full grain in the ear.
29 А коли плід доспіє, зараз він „посилає серпа́, бо настали жнива́“.
But when the fruit is ripe, immediately he puts forth the sickle, because the harvest has come."
30 І сказав Він: „До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі предста́вим його́?
And he said, "To what will we liken the Kingdom of God? Or with what parable will we use for it?
31 Воно — як те зе́рно гірчи́чне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі зе́мні насіння.
It's like a mustard seed, which, when it is sown upon the soil, though it is less than all the seeds that are upon the soil,
32 Як посіяне ж буде, вироста́є, і стає над усі зілля́ більше, і ві́ття пускає велике таке́, що ку́блитись може в тіні його птаство небесне“.
And when it is sown, grows up, and becomes greater than all the garden plants, and puts out large branches, so that the birds of the sky can lodge under its shadow."
33 І такими притчами багатьома́ Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати.
And with many such parables he spoke the word to them, as they were able to hear it.
34 І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.
And he did not speak to them without a parable; but privately to his own disciples he explained everything.
35 І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: „Перепли́ньмо на той бік“.
And on that day, when evening had come, he said to them, "Let us go over to the other side."
36 І, лишивши наро́д, узяли із собою Його, як у чо́вні Він був; і інші човни́ були з Ним.
And leaving the crowd, they took him with them, even as he was, in the boat. And other boats were with him.
37 І зняла́ся ось буря велика, а хвилі вливалися в чо́вен, аж чо́вен водою вже був перепо́внився!
And a big wind storm arose, and the waves beat into the boat, so much that the boat was already filled.
38 А Він спав на кормі́ на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: „Учителю, чи Тобі байдуже́, що ми гинемо?“
And he himself was in the stern, asleep on the cushion, and they woke him up, and told him, "Teacher, do you not care that we are dying?"
39 Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: „Мовчи, перестань!“І стих вітер, — і тиша велика настала.
And he awoke, and rebuked the wind, and said to the sea, "Peace. Be still." And the wind ceased, and there was a great calm.
40 І сказав Він до них: „Чого́ ви такі полохливі? Чому віри не маєте?“
And he said to them, "Why are you so afraid? Do you still have no faith?"
41 А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“
And they were greatly afraid, and said to one another, "Who then is this, that even the wind and the sea obey him?"
