Від Марка 3
1 І Він зно́ву до синагоги ввійшов. І був там один чоловік, який мав суху руку.
And he entered again into the synagogue, and there was a man there who had his hand withered.
2 І, щоб обвинуватити Його, наглядали за Ним, чи Він у суботу того не вздоро́вить.
And They watched him, whether he would heal him on the Sabbath day, that they might accuse him.
3 І говорить Він до чоловіка з сухою рукою: „Стань посере́дині!“
And he said to the man with the withered hand, "Stand up in the middle."
4 А до них промовляє: „У суботу годи́ться робити добре, чи робити лихе, життя зберегти, чи погуби́ти?“Вони ж мовчали.
And he said to them, "Is it lawful on the Sabbath day to do good, or to do harm? To save a life, or to kill?" But they were silent.
5 І спогля́нув Він із гнівом на них, засму́чений закам'яні́лістю їхніх серде́ць, і сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“І той простяг, — і рука йому стала здорова!
And when he had looked around at them with anger, being grieved at the hardening of their hearts, he said to the man, "Stretch out your hand." He stretched it out, and his hand was restored.
6 Фарисеї ж негайно пішли та з іродія́нами раду зробили на Нього, — як Його погубити.
And the Pharisees went out, and immediately conspired with the Herodians against him, how they might destroy him.
7 А Ісус із Своїми у́чнями вийшов над море. І на́товп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї,
And Jesus withdrew to the sea with his disciples, and a large crowd followed from Galilee, and from Judea,
8 і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
and from Jerusalem, and from Idumea, and beyond the Jordan, and those from around Tyre and Sidon. A large crowd, when they heard what great things he did, came to him.
9 І сказав Він до у́чнів Своїх нагото́вити чо́вна Йому, через натовп, щоб до Нього не ти́снулись.
And he told his disciples that a small boat should stay near him because of the crowd, so that they would not press on him.
10 Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
For he had healed many, so that as many as had diseases pressed on him that they might touch him.
11 І ду́хи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: „Ти Син Божий!“
And the unclean spirits, whenever they saw him, fell down before him, and shouted, saying, "You are the Son of God."
12 А Він їм суво́ро наказував, щоб вони Його не виявля́ли.
And he sternly warned them that they should not make him known.
13 І Він вийшов на го́ру, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього.
And he went up into the mountain, and called to himself those whom he wanted, and they went to him.
14 І визначив Дванадцятьо́х, щоб із Ним перебува́ли, і щоб послати на проповідь їх,
And he appointed twelve, that they might be with him, and that he might send them out to preach,
15 і щоб мали вони вла́ду вздоровля́ти неду́ги й виго́нити де́монів.
to have authority to heal sicknesses and to cast out demons.
16 І визначив Він оцих Дванадцятьо́х: Си́мона, і дав йому ймення Петро,
And he appointed the twelve. And to Simon he gave the name Peter;
17 і Якова Зеведе́євого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанерге́с, цебто „сини гро́мові“,
and James the son of Zebedee; and John the brother of James (and he gave them the names Boanerges, which is to say, Sons of Thunder);
18 і Андрія, і Пилипа, і Вартоломі́я, і Матві́я, і Хому́, і Якова Алфі́євого, і Таде́я, і Си́мона Канані́та
and Andrew, and Philip, and Bartholomew, and Matthew, and Thomas, and James the son of Alphaeus, and Thaddaeus, and Simon the Zealot;
19 та Юду Іскаріо́тського, що й видав Його.
and Judas Iscariot, who also betrayed him.
20 І приходять до дому вони. І знову зібралось наро́ду, що вони не могли навіть хліба з'їсти.
And he came into a house, and the crowd came together again, so that they could not so much as eat bread.
21 І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамови́тий.
And when his family heard it, they went out to take charge of him: for they said, "He is out of his mind."
22 А книжники, що поприхо́дили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзеву́ла, і виганяє де́монів силою князя де́монів.
And the scribes who came down from Jerusalem said, "He has Beelzebul," and, "By the prince of the demons he casts out the demons."
23 І, закликавши їх, Він у при́тчах до них промовляв: „Як може сатана́ сатану́ виганяти?
And so he summoned them, and said to them in parables, "How can Satan cast out Satan?
24 І коли царство поділиться супроти себе, — не може всто́яти те царство.
And if a kingdom is divided against itself, that kingdom cannot stand.
25 І коли дім поділиться супроти себе, — не може всто́яти той дім.
And if a house is divided against itself, that house will not be able to stand.
26 І коли б сатана сам на се́бе повстав і поділився, то не зможе всто́яти він, але згине.
And if Satan has risen up against himself, and is divided, he will not be able to stand, but has an end.
27 Ніхто бо не може вде́ртись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує госпо́ду його.
But no one can enter into the house of the strong man to plunder, unless he first binds the strong man; and then he will plunder his house.
28 Поправді кажу́ вам, що про́стяться лю́дським синам усі про́гріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали.
Truly I tell you, all human sins will be forgiven, including their blasphemies with which they may blaspheme;
30 Бож казали вони: „Він духа нечистого має“.
because they said, "He has an unclean spirit."
31 І поприхо́дили мати Його та брати Його, і, о́сторонь ставши, послали до Нього і Його виклика́ли.
And his mother and his brothers came, and standing outside, they sent to him, calling him.
32 А наро́д кругом Нього сидів. І сказали Йому: „Ото мати Твоя, і брати Твої, і се́стри Твої он про Тебе питаються о́сторонь“.
And a crowd was sitting around him, and they told him, "Look, your mother and your brothers are outside looking for you."
33 А Він їм відповів і сказав: „Хто́ Моя мати й брати?“
And he answered them, saying, "Who are my mother and my brothers?"
34 І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: „Ось мати Моя та бра́ття Мої!
And looking around at those who sat around him, he said, "Look, my mother and my brothers.
35 Бо хто Божу волю чинитиме, то́й Мені брат, і сестра, і мати“.
For whoever does the will of God, the same is my brother, and my sister, and mother."
