Від Марка 16
1 Як минула ж субота, Марія Магдали́на, і Марія Яковова, і Саломі́я накупили па́хощів, щоб піти й намастити Його.
І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його.
2 І на світа́нку дня першого в тижні, як схо́дило сонце, до гро́бу вони прибули́,
І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце.
3 і говорили одна о́дній: „Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?“
І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу?
4 А зиркну́вши, побачили, що камінь відва́лений; був же він дуже великий.
І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже.
5 І, ввійшовши до гро́бу, побачили там юнака́, що право́руч сидів, і був одя́гнений в білу одежу, — і жахнулись вони.
І ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись.
6 А він промовляє до них: „Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'я́того, Ісуса Назаряни́на. Він воскрес, — нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були́.
Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його.
7 Але йдіть, скажіть у́чням Його та Петрові: Він іде в Галілею попе́реду вас, — там Його ви побачите, як Він вам говорив“.
Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам.
8 А як вийшли вони, то побігли від гро́бу, бо їх тре́пет та страх обгорнув. І не сказали ніко́му нічо́го, — бо боялись.
І вийшовши вони хутко, побігли відгребу; бо обняв їх трепет і страх, та й нікому нічого не сказали: боялись бо.
9 (note: The most reliable and earliest manuscripts do not include Mark 16:9-20.) Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марїї Магдали́ні, із якої був вигнав сім демонів.
(note: The most reliable and earliest manuscripts do not include Mark 16:9-20.) Воскреснувши ж уранці первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигнав сім бісів.
10 Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.
Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали.
11 А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли́ тому віри.
А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри.
12 По цьому з'явився Він двом із них у по́статі іншій в дорозі, як ішли вони на село.
Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село.
13 А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.
І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри.
14 Наре́шті, Він з'явився Одинадцятьо́м, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недові́рство їхнє та твердосе́рдя, що вони не йняли́ віри тим, хто воскреслого бачив Його.
Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстркостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри.
15 І казав Він до них: „Ідіть по ці́лому світові, та всьому створінню Єва́нгелію проповідуйте!
І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву.
16 Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде.
Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся.
17 А тих, хто ввірує, супрово́дити будуть озна́ки такі: у Ім'я́ Моє де́монів будуть виго́нити, говоритимуть мовами нови́ми,
Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганятимуть; мовами заговорять новими;
18 братимуть змій; а коли смертоді́йне що вип'ють, — не буде їм шко́дити; кластимуть руки на хворих, — і добре їм буде!“
гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть.
19 Господь же Ісус, по розмові із ними, возні́сся на небо, — і сів по Божій прави́ці.
Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правиці в Бога.
20 І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стве́рджував слово ознаками, що його супрово́дили. Амі́нь.
Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.
