Від Луки 8
1 І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,
Ensuite Jésus cheminait par les villes et par les villages, prêchant et annonçant la bonne nouvelle du royaume de Dieu. Les Douze étaient avec lui,
2 та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,
ainsi que quelques femmes qui avaient été guéries d'esprits malins et de maladies: Marie, dite de Magdala, de laquelle étaient sortis sept démons;
3 і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
Jeanne, femme de Chusa, intendant d'Hérode, Suzanne et plusieurs autres, qui l'assistaient de leurs biens.
4 І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.
Une grande foule s'étant amassée, et des gens étant venus à lui de diverses villes, Jésus dit en parabole:
5 „Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.
" Le semeur sortit pour répandre sa semence; et pendant qu'il semait, une partie tomba le long du chemin, et elle fut foulée aux pieds, et les oiseaux du ciel la mangèrent.
6 Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.
Une autre partie tomba sur la pierre, et, aussitôt levée, elle sécha, parce qu'elle n'avait pas d'humidité.
7 А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.
Une autre partie tomba parmi les épines, et les épines croissant avec elle l'étouffèrent.
8 Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
Une autre partie tomba dans la bonne terre, et ayant levé, elle donna du fruit au centuple. " Parlant ainsi, il disait à haute voix: " Que celui qui a des oreilles entende bien. "
9 Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“
Ses disciples lui demandèrent ce que signifiait cette parabole:
10 А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
" A vous, leur dit-il, il a été donné de connaître le mystère du royaume de Dieu, tandis qu'aux autres, il est annoncé en paraboles, de sorte qu'en voyant ils ne voient point, et qu'en entendant ils ne comprennent point.
11 Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.
Voici ce que signifie cette parabole: La semence, c'est la parole de Dieu.
12 А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
Ceux qui sont le long du chemin, ce sont ceux qui entendent la parole; mais ensuite le démon vient, et l'enlève de leur cœur, de peur qu'ils ne croient et ne soient sauvés.
13 А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
Ceux en qui on sème sur la pierre, ce sont ceux qui, entendant la parole, la reçoivent avec joie; mais ils n'ont point de racine: ils croient pour un temps, et ils succombent à l'heure de la tentation.
14 А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
Ce qui est tombé sur les épines, représente ceux qui, ayant entendu la parole, se laissent peu à peu étouffer par les soucis, les richesses et les plaisirs de la vie, et ils n'arrivent point à maturité.
15 А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.
Enfin, ce qui est tombé dans la bonne terre, représente ceux qui, ayant entendu la parole avec un cœur bon et excellent, la gardent, et portent du fruit par la constance.
16 А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.
Il n'est personne qui, après avoir allumé une lampe, la couvre d'un vase, ou la mette sous un lit; mais on la met sur un chandelier, afin que ceux qui entrent voient la lumière.
17 Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.
Car il n'y a rien de caché qui ne se découvre, rien de secret qui ne finisse par être connu et ne vienne au grand jour.
18 Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.
Prenez donc garde à la manière dont vous écoutez; car on donnera à celui qui a; et à celui qui n'a pas, on ôtera même ce qu'il croit avoir. "
19 До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.
La mère et les frères de Jésus vinrent le trouver, mais ils ne purent pénétrer jusqu'à lui à cause de la foule.
20 І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.
On vint lui dire: " Votre mère et vos frères sont là dehors, et ils désirent vous voir. "
21 А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“
Il leur répondit: " Ma mère et mes frères sont ceux qui écoutent la parole de Dieu et qui la mettent en pratique. "
22 І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.
Un jour, il arriva que Jésus monta dans une barque avec ses disciples, et leur dit: " Passons de l'autre côté du lac. " Et ils se mirent en mer.
23 А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.
Pendant qu'ils naviguaient, il s'endormit; et un tourbillon de vent s'étant abattu sur le lac, leur barque s'emplissait d'eau, et ils étaient en péril.
24 І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!
S'approchant donc, ils le réveillèrent en disant: " Maître! Maître! nous périssons! " S'étant levé, il réprimanda le vent et les flots agités, et ils s'apaisèrent, et le calme se fit.
25 А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
Puis il leur dit: " Où est votre foi? " Saisis de crainte et d'étonnement, ils se disaient les uns aux autres: " Quel est donc celui-ci, qui commande au vent et à la mer, et ils lui obéissent? "
26 І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.
Ils abordèrent ensuite au pays des Géraséniens, qui est vis-à-vis de la Galilée.
27 І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.
Lorsque Jésus fut descendu à terre, il vint au-devant de lui un homme de la ville, qui était depuis longtemps possédé des démons, il ne portait aucun vêtement et n'avait point d'autre habitation que les sépulcres.
28 А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
Aussitôt qu'il eut aperçu Jésus, il poussa des cris et vint se prosterner à ses pieds, disant à haute voix: " Qu'avez-vous à faire avec moi, Jésus, Fils de Dieu, Très-Haut? De grâce, ne me tourmentez point. "
29 Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.
En effet, Jésus commandait à l'esprit impur de sortir de cet homme. Bien des fois en effet l'esprit s'en était emparé, et quoiqu'on le gardât lié de chaînes et de fers aux pieds, il rompait ses liens, et le démon le chassait dans les lieux déserts.
30 А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.
Jésus lui demanda: " Quel est ton nom? " Il lui dit: " Je m'appelle Légion "; car beaucoup de démons étaient entrés en lui.
Et ces démons priaient Jésus de ne pas leur commander d'aller dans l'abîme. (Abyssos g12)
32 Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
Or, il y avait là un nombreux troupeau de porcs qui paissaient sur la montagne; ils le prièrent de leur permettre d'y entrer, et il le leur permit.
33 А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.
Sortant donc de cet homme ils entrèrent dans les pourceaux; et le troupeau, prenant sa course, se précipita par les pentes escarpées dans le lac, et s'y noya.
34 Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.
A cette vue, les gardiens s'enfuirent, et en portèrent la nouvelle dans la ville et dans la campagne.
35 І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.
Les habitants sortirent pour voir ce qui était arrivé: ils vinrent à Jésus, et trouvèrent l'homme de qui les démons étaient sortis, assis à ses pieds, vêtu et sain d'esprit; et ils furent remplis de frayeur.
36 Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.
Ceux qui en avaient été témoins leur racontèrent aussi comment le démoniaque avait été délivré.
37 І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.
Alors tous les habitants du pays des Géraséniens le prièrent de s'éloigner d'eux, parce qu'ils étaient saisis d'une grande crainte. Jésus monta donc dans la barque pour s'en retourner.
38 А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
Or, l'homme de qui les démons étaient sortis le priait de l'admettre à sa suite; mais Jésus le renvoya en disant:
39 „Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
" Retourne dans ta maison, et raconte tout ce que Dieu a fait pour toi. " Et il s'en alla et publia par toute la ville, ce que Jésus avait fait pour lui.
40 А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.
Jésus, à son retour, fut accueilli par le peuple, car tous l'attendaient.
41 Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
Et voilà qu'un homme appelé Jaïre, lequel était chef de la synagogue, vint se jeter aux pieds de Jésus, le priant d'entrer dans sa maison,
42 Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.
parce qu'il avait une fille unique, d'environ douze ans, qui se mourait. Comme Jésus y allait, et qu'il était pressé par la foule,
43 А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
une femme affligée d'un flux de sang depuis douze ans, et qui avait dépensé tout son bien en médecins, sans qu'aucun eût pu la guérir,
44 підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.
s'approcha de lui par derrière et toucha la houppe de son manteau. A l'instant son flux de sang s'arrêta.
45 А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.
Et Jésus dit: " Qui m'a touché? " Tous s'en défendant, Pierre et ceux qui étaient avec lui dirent: " Maître, la foule vous entoure et vous presse, et vous demandez: Qui m'a touché? "
46 Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.
Mais Jésus dit: " Quelqu'un m'a touché, car j'ai senti qu'une force était sortie de moi. "
47 А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
Se voyant découverte, la femme vint toute tremblante se jeter à ses pieds, et raconta devant tout le peuple pourquoi elle l'avait touché, et comment elle avait été guérie à l'instant.
48 Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“
Et Jésus lui dit: " Ma fille, ta foi t'a sauvée; va en paix. "
49 Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
Comme il parlait encore, quelqu'un de chez le chef de la synagogue vint lui dire: " Ta fille est morte, ne fatigue pas le Maître. "
50 Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.
Jésus ayant entendu cette parole, répondit au père: " Ne crains pas; crois seulement, et elle sera sauvée. "
51 Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.
Arrivé à la maison, il ne laissa personne entrer avec lui, si ce n'est Pierre, Jacques et Jean, avec le père et la mère de l'enfant.
52 А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“
Or tous pleuraient et se lamentaient sur elle, et Jésus dit: " Ne pleurez point; elle n'est pas morte, mais elle dort. "
53 І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
Et ils se moquaient de lui, sachant bien qu'elle était morte.
54 А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: „Дівчатко, вставай!“
Mais lui, la prenant par la main, dit à haute voix: " Enfant, lève-toi "
55 І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.
Et son esprit revint en elle, et elle se leva à l'instant; et Jésus ordonna de lui donner à manger.
56 І здивувались батьки її. А Він наказав їм ніко́му не розповідати, що́ сталось.
Ses parents furent dans le ravissement, mais il leur recommanda de ne dire à personne ce qui était arrivé.
