Від Луки 6
1 І сталось, як Він перехо́див лана́ми, у суботу, Його учні зривали коло́сся та їли, розтерши руками.
Ikkinqi «muⱨim xabat küni», u buƣdayliⱪlardin ɵtüp ketiwatatti. Uning muhlisliri baxaⱪlarni üzüwelip, aliⱪinida uwulap yǝwatatatti.
2 А деякі з фарисеїв сказали: „На́що робите те, чого не годи́ться робити в суботу?“
Lekin buni kɵrgǝn bǝzi Pǝrisiylǝr ularƣa: — Silǝr nemixⱪa xabat küni Tǝwratta qǝklǝngǝn ixni ⱪilisilǝr? — deyixti.
3 І промовив Ісус їм у відповідь: „Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголодні́в, також ті, хто був із ним?
Əysa ularƣa jawabǝn: — Silǝr ⱨǝtta Dawut [pǝyƣǝmbǝr] wǝ uning ⱨǝmraⱨlirining aq ⱪalƣanda nemǝ ⱪilƣanliⱪini [muⱪǝddǝs yazmilardin] oⱪumiƣanmusilǝr?
4 Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби́ показні́, яких їсти не можна було́, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?“
Demǝk, u Hudaning ɵyigǝ kirip, [Hudaƣa] atalƣan, [Tǝwratta] kaⱨinlardin baxⱪa ⱨǝrⱪandaⱪ adǝmning yeyexi qǝklǝngǝn «tǝⱪdim nanlar»ni [sorap] elip yegǝn wǝ ⱨǝmraⱨliriƣimu bǝrgǝn — dǝp jawab bǝrdi.
5 І сказав Він до них: „Син Лю́дський — Господь і суботі!“
Ahirida u ularƣa: — Insan’oƣli xabat küniningmu Igisidur, — dedi.
6 І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знахо́дився там чоловік, що прави́ця йому була всохла.
Yǝnǝ bir xabat küni xundaⱪ boldiki, u sinagogⱪa kirip tǝlim beriwatatti. Sinagogta ong ⱪoli yigilǝp kǝtkǝn bir adǝm bar idi.
7 А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоро́вить, щоб знайти проти Нього оска́рження.
Əmdi Tǝwrat ustazliri bilǝn Pǝrisiylǝr uning üstidin ǝrz ⱪilƣudǝk birǝr ixni izdǝp tapayli dǝp, uning xabat künimu kesǝl saⱪaytidiƣan-saⱪaytmaydiƣanliⱪini paylap yürüxǝtti.
8 А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: „Підведися, і стань посере́дині!“Той підвівся — і став.
Biraⱪ Əysa ularning kɵnglidikini bilip, ⱪoli yigilǝp kǝtkǝn adǝmgǝ: — Ornungdin tur, otturiƣa qiⱪⱪin! — dewidi, ⱨeliⱪi adǝm ornidin ⱪopup xu yǝrdǝ turdi.
9 Ісус же промовив до них: „Запитаю Я вас: Що годи́ться в суботу — робити добре, чи робити лихе, душу спасти́, чи згубити?“
Andin Əysa ularƣa: — Silǝrdin sorap baⱪayqu, Tǝwratⱪa uyƣun bolƣini xabat küni yahxiliⱪ ⱪilixmu, yaki yamanliⱪ ⱪilixmu? Janni ⱪutⱪuzuxmu yaki janƣa zamin boluxmu? — dǝp soridi.
10 І, позирну́вши на всіх них, сказав чоловікові: „Простягни свою руку!“Той зробив, — і рука його стала здорова!
Ətrapidikilǝrning ⱨǝmmisigǝ nǝzǝr salƣandin keyin, u ⱨeliⱪi adǝmgǝ: — Ⱪolungni uzat, — dedi. U xundaⱪ ⱪilixi bilǝnla ⱪoli ǝsligǝ kǝltürülüp ikkinqi ⱪoliƣa ohxax boldi.
11 А вони перепо́внились лютістю, і один з о́дним змовля́лись, що́ робити з Ісусом?
Lekin ular ƣǝzǝptin ⱨoxini yoⱪitip, Əysaƣa ⱪandaⱪ taⱪabil turux toƣrisida mǝsliⱨǝtlixixkǝ baxlidi.
12 І сталось, що ча́су того Він вийшов на го́ру молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.
Xu künlǝrdǝ xundaⱪ boldiki, u dua ⱪilixⱪa taƣⱪa qiⱪti wǝ u yǝrdǝ Hudaƣa keqiqǝ dua ⱪildi.
13 А коли настав день, покликав Він у́чнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьо́х, яких і апо́столами Він назвав:
Tang atⱪanda, muhlislirini aldiƣa qaⱪirip, ularning iqidin on ikkiylǝnni tallap, ularni rosul dǝp atidi.
14 Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,
Ular: Simon (Əysa uni Petrus dǝpmu atiƣan) wǝ uning inisi Andiriyas; Yaⱪup wǝ Yuⱨanna, Filip wǝ Bartolomay,
15 Матвія й Хому́, Якова Алфі́євого й Си́мона, зва́ного Зило́том,
Matta wǝ Tomas, Alfayning oƣli Yaⱪup wǝ millǝtpǝrwǝr dǝp atalƣan Simon,
16 Юду Якового, й Юду Іскаріо́тського, що й зрадником став.
Yaⱪupning oƣli Yǝⱨuda wǝ keyin uningƣa satⱪunluⱪ ⱪilƣan Yǝⱨuda Ixⱪariyotlar idi.
17 Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також на́товп густий Його у́чнів, і бе́зліч людей з усіє́ї Юдеї та з Єрусалиму, і з примо́рського Тиру й Сидо́ну,
Əysa [rosulliri] bilǝn taƣdin qüxüp, bir tüzlǝngliktǝ turatti. Xu yǝrdǝ nurƣun muhlisliri ⱨǝmdǝ pütkül Yǝⱨudiyǝ ɵlkisidin wǝ Yerusalemdin, Tur wǝ Zidon xǝⱨǝrlirigǝ ⱪaraydiƣan dengiz boyidiki yurtlardin top-top kixilǝr yiƣilixti. Ular uning tǝlimlirini anglax wǝ kesǝllirigǝ xipaliⱪ izdǝx üqün kǝlgǝnidi.
18 що посхо́дилися, щоб послухати Його та вздорови́тися із неду́гів своїх, також ті, хто від ду́хів нечистих стражда́в, — і вони вздоровля́лися.
Napak roⱨlardin azablanƣanlarmu xipaliⱪ tepixti.
19 Увесь же наро́д намагався бода́й доторкну́тись до Ньо́го, бо від Ньо́го вихо́дила сила, і всіх вздоровляла.
Bu top-top adǝmlǝrning ⱨǝmmisi ⱪollirini uningƣa tǝgküzüwelixⱪa intilǝtti; qünki küq-ⱪudrǝt uning wujudidin qiⱪip ularning ⱨǝmmisigǝ xipaliⱪ beriwatatti.
20 А Він, звівши очі на у́чнів Своїх, говорив: „Блаженні убогі, — Царство Боже бо ваше.
Xuning bilǝn u bexini kɵtürüp muhlisliriƣa ⱪarap mundaⱪ dedi: — «Mubarǝk, ǝy yoⱪsullar! Qünki Hudaning padixaⱨliⱪi silǝrningkidur.
21 Блаженні голодні тепер, бо ви нагодо́вані бу́дете. Блаженні засму́чені зараз, бо вті́шитесь ви.
Mubarǝk, ǝy ⱨazir aq ⱪalƣanlar! Qünki silǝr toluⱪ toyunisilǝr. Mubarǝk, ǝy yiƣlawatⱪanlar! Qünki külidiƣan bolisilǝr.
22 Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.
Kixilǝr Insan’oƣlining wǝjidin silǝrdin nǝprǝtlǝnsǝ, silǝrni ɵzliridin qǝtkǝ ⱪaⱪsa, silǝrgǝ tɵⱨmǝt-ⱨaⱪarǝt ⱪilsa, naminglarni rǝzil dǝp ⱪarƣisa, silǝrgǝ mubarǝk!
23 Ра́ді́йте того дня й веселіться, нагоро́да бо ваша велика на небеса́х. Бо так само чинили пророкам батьки́ їхні.
Xu küni xadlinip tǝntǝnǝ ⱪilip sǝkrǝnglar. Qünki mana, ǝrxtǝ bolƣan in’aminglar zordur. Qünki ularning ata-bowiliri [burunⱪi] pǝyƣǝmbǝrlǝrgimu ohxax ixlarni ⱪilƣan.
24 Горе ж вам, багатія́м, бо втіху свою ви вже маєте.
— Lekin ⱨalinglarƣa way, ǝy baylar! Qünki silǝr alliⱪaqan raⱨǝt-paraƣitinglarƣa igǝ boldunglar!
25 Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте го́лоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо бу́дете ви сумувати та плакати.
Ⱨalinglarƣa way, ǝy ⱪarni toyunƣanlar! Qünki silǝr aq ⱪalisilǝr. Ⱨalinglarƣa way, ǝy külüwatⱪanlar! Qünki ⱨaza tutup yiƣlaysilǝr.
26 Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки́ їхні!
Ⱨǝmmǝylǝn silǝrni yahxi degǝndǝ, ⱨalinglarƣa way! Qünki ularning ata-bowilirimu [burunⱪi] sahta pǝyƣǝmbǝrlǝrgǝ xundaⱪ ⱪilƣan».
27 А вам, хто слухає, Я кажу́: „Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто нена́видить вас.
— Biraⱪ manga ⱪulaⱪ salƣan silǝrgǝ xuni eytip ⱪoyayki, düxmǝnliringlarƣa meⱨir-muⱨǝbbǝt kɵrsitinglar; silǝrgǝ ɵq bolƣanlarƣa yahxiliⱪ ⱪilinglar.
28 Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.
Silǝrni ⱪarƣiƣanlarƣa bǝht tilǝnglar; silǝrgǝ yaman muamilidǝ bolƣanlarƣimu dua ⱪilinglar.
29 Хто вдарить тебе по щоці́, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, — не забороняй і сорочки.
Birsi mǝngzinggǝ ursa, ikkinqi mǝngzingnimu tutup bǝr; birsi qapiningni eliwalimǝn desǝ, kɵnglikingnimu ayimay bǝrgin.
30 І кожному, хто в тебе просить — подай, а від того, хто твоє забирає, — назад не жадай.
Birsi sǝndin birnemǝ tilisǝ, uningƣa bǝrgin. Birsi sening birǝr nǝrsǝngni elip kǝtsǝ, uni ⱪayturup berixni sorima.
31 І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
Baxⱪilarning ɵzünglarƣa ⱪandaⱪ muamilǝ ⱪilixini ümid ⱪilsanglar, silǝrmu ularƣa xundaⱪ muamilǝ ⱪilinglar.
32 А коли любите тих, хто любить вас, — яка вам за те ла́ска? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.
Əgǝr silǝr ɵzünglarni yahxi kɵrgǝnlǝrgila meⱨir-muⱨǝbbǝt kɵrsǝtsǝnglar, undaⱪda silǝrdǝ nemǝ xapaǝt bolsun? Qünki ⱨǝtta gunaⱨkarlarmu ɵzini yahxi kɵrgǝnlǝrgǝ meⱨir-muⱨǝbbǝt kɵrsitidiƣu.
33 І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, — яка вам за те ла́ска? Бо те саме і грішники роблять.
Əgǝr silǝr ɵzünglarƣa yahxiliⱪ ⱪilƣanlarƣila yahxiliⱪ ⱪilsanglar, undaⱪta silǝrdǝ nemǝ xapaǝt bolsun? Qünki ⱨǝtta gunaⱨkarlarmu xundaⱪ ⱪilidiƣu!
34 А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, — яка вам за те ла́ска? Позичають бо й грішники грішникам, щоб оде́ржати стільки ж.
Əgǝr silǝr ⱪǝrzni «qoⱪum ⱪayturup beridu» dǝp oyliƣanlarƣa bǝrsǝnglar, undaⱪta silǝrdǝ nemǝ xapaǝt bolsun? Qünki ⱨǝtta gunaⱨkarlarmu ǝynǝn ⱪayturup alimiz dǝp baxⱪa gunaⱨkarlarƣa ⱪǝrz beridiƣu!
35 Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагоро́да великою буде, і синами Всеви́шнього станете ви, — добрий бо Він до невдячних і злих!
Lekin silǝr bolsanglar, düxmininglarƣimu meⱨir-muⱨǝbbǝt kɵrsitinglar, yahxiliⱪ ⱪilinglar, baxⱪilarƣa ɵtnǝ beringlar wǝ «Ular bizgǝ bernemǝ ⱪayturidu» dǝp oylimanglar. Xu qaƣda, in’aminglar zor bolidu wǝ silǝr Ⱨǝmmidin Aliy Bolƣuqining pǝrzǝntliri bolisilǝr. Qünki u tuzkorlarƣa wǝ rǝzillǝrgimu meⱨribanliⱪ ⱪilidu.
36 Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!
Atanglar meⱨriban bolƣinidǝk silǝrmu meⱨriban bolunglar.
37 Також не судіть, щоб не су́джено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осу́джено; прощайте, то простять і вам.
— Baxⱪilarning üstidin ⱨɵküm ⱪilip yürmǝnglar. Bolmisa, silǝr [Hudaning] ⱨɵkümigǝ uqraysilǝr. Baxⱪilarni gunaⱨⱪa bekitmǝnglar wǝ silǝrmu gunaⱨⱪa bekitilmǝysilǝr. Baxⱪilarni kǝqürünglar wǝ silǝrmu kǝqürüm ⱪilinisilǝr.
38 Давайте — і дадуть вам; мірою доброю, нато́птаною, стру́снутою й перепо́вненою вам у подо́лок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відмі́ряють вам“.
Beringlar wǝ silǝrgimu berilidu — ⱨǝtta qong ɵlqigüqkǝ liⱪ qingdap, silkip toldurulup üstidin texip qüxkidǝk dǝrijidǝ ⱪoynunglarƣa tɵküp berilidu. Silǝr baxⱪilarƣa ⱪandaⱪ ɵlqǝm bilǝn ɵlqǝp bǝrsǝnglar, silǝrgimu xundaⱪ ɵlqǝm bilǝn ɵlqǝp berilidu.
39 Розповів також при́казку їм: „Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не оби́два в яму впаду́ть?
Andin u ularƣa tǝmsil eytip mundaⱪ dedi: — Ⱪariƣu ⱪariƣuni yetilǝp mangalamdu? Undaⱪ ⱪilsa, ⱨǝr ikkisi orǝkkǝ qüxüp kǝtmǝmdu?
40 Учень не більший за вчителя; але, удоскона́лившись, кожен буде, як учитель його.
Muhlis ustazidin üstün turmaydu; lekin takamullaxturulƣini ustaziƣa ohxax bolidu.
41 Чого́ ж в оці брата свого ти за́скалку бачиш, коло́ди ж у вла́сному оці не чуєш?
Əmdi nemǝ üqün buradiringning kɵzidiki ⱪilni kɵrüp, ɵz kɵzüngdiki limni bayⱪiyalmaysǝn?!
42 Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я за́скалку вийму із ока твого́, сам колоди, що в оці твоїм, не вбача́ючи? Лицеміре, — вийми перше колоду із вла́сного ока, а потім побачиш, як вийняти за́скалку з ока брата твого́!
Sǝn ⱪandaⱪmu ɵz kɵzüngdǝ turƣan limni kɵrmǝy turup buradiringƣa: «Ⱪeni, kɵzüngdiki ⱪilni eliwetǝy!» deyǝlǝysǝn?! Əy sahtipǝz! Awwal ɵzüngning kɵzidiki limni eliwǝt, andin eniⱪ kɵrüp, buradiringning kɵzidiki ⱪilni eliwetǝlǝysǝn.
43 Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.
Qünki ⱨeqⱪandaⱪ yahxi dǝrǝh yaman mewǝ bǝrmǝydu, ⱨeqⱪandaⱪ yaman dǝrǝhmu yahxi mewǝ bǝrmǝydu.
44 Кожне ж дерево з пло́ду свого́ пізнає́ться. Не збирають бо фіґ із терни́ни, винограду ж на гло́ду не рвуть.
Ⱨǝrⱪandaⱪ dǝrǝhni bǝrgǝn mewisidin pǝrⱪ ǝtkili bolidu. Qünki tikǝndin ǝnjürni üzgili bolmas, yantaⱪtin üzüm üzgili bolmas.
45 Добра люди́на із доброї скарбни́ці серця добре вино́сить, а лиха із лихої вино́сить лихе. Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́ його!
Yahxi adǝm ⱪǝlbidiki yahxiliⱪ hǝzinisidin yahxiliⱪ qiⱪiridu; rǝzil adǝm ⱪǝlbidiki rǝzillik hǝzinisidin rǝzillikni qiⱪiridu. Qünki ⱪǝlb nemigǝ toldurulƣan bolsa, eƣizdin xu qiⱪidu.
46 Що звете́ ви Мене: „Господи, Господи“, та не робите того, що Я говорю́?
— Silǝr nemixⱪa meni «Rǝb! Rǝb!» dǝysilǝr-yu, biraⱪ silǝrgǝ eytⱪanlirimƣa ǝmǝl ⱪilmaysilǝr?
47 Скажу́ вам, до ко́го подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:
Əmisǝ, mening aldimƣa kelip, sɵzlirimni anglap ǝmǝl ⱪilƣan ⱨǝrkimning kimgǝ ohxiƣanliⱪini silǝrgǝ kɵrsitip berǝy.
48 Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він гли́боко ви́копав, і основу на камінь поклав. Коли ж зли́ва настала, вода кинулася на той дім, — та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!
U huddi qongⱪur kolap, ulini ⱪoram taxning üstigǝ selip ɵy salƣan kixigǝ ohxaydu. Kǝlkün kǝlgǝndǝ, su eⱪimi u ɵyning üstigǝ zǝrb bilǝn urulƣini bilǝn, uni midir-sidir ⱪilalmidi, qünki u puhta selinƣan.
49 А хто слухає та не виконує, той подібний тому́ чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І напе́рла на нього ріка, — і зараз упав він, і велика була́ того дому руїна!“
Lekin sɵzlirimni anglap turup, ǝmǝl ⱪilmaydiƣan kixi bolsa, ⱪuruⱪ yǝrning üstigǝ ulsiz ɵy salƣan kixigǝ ohxaydu. [Kǝlkün] eⱪimi xu ɵyning üstigǝ uruluxi bilǝn u ɵrülüp kǝtti; uning ɵrülüxi intayin dǝⱨxǝtlik boldi!
