< Від Луки 23 >

1 І зняли́ся всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
Te, mana maꞌetuꞌ dedꞌeat agama Yahudi ra, nda raꞌena hak fo hukun risa atahori sa. Naa de ara ro Yesus nisiꞌ hofernor manaparenda Roma mana sia Yerusalem, naeni Pilatus. Ara nauꞌ a fo hofernor mana hukun Yesus.
2 І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
De losa hofernor matan ma, ara dui Yesus sala nara rae, “Atahori ia, mana labꞌan mana parenda Roma mana sia Yerusalem. Ana nanori nae, atahori afiꞌ bꞌae bꞌea neu manaparenda Roma. Ana o soꞌu aon nae Eni ia, Kristus, atahori Yahudi ra manen.”
3 І Пила́т запитав Його, кажучи: „Чи Ти Цар Юдейський?“А Він відказав йому в відповідь: „Сам ти кажеш“...
Hofernor rena nala, ma natane mbali E nae, “Tebꞌe, do? Ho ia atahori Yahudi ra manen, do?” Ma Yesus nataa nae, ‘Tebꞌe. Onaꞌ amaꞌ oꞌolan.”
4 І Пилат сказав первосвященикам та до народу: „Я не знахо́джу жо́дної провини в Цій Люди́ні“.
Hofernor paresaꞌ basa, ma ana mete mbali malangga agama ra malangga nara, ro basa atahori mana sia naa ra. Boe ma ana oi, “Taꞌo ia. Au nda hambu Atahori ia salan saa sa boe.”
5 А вони намагались, говорячи: „Він бунтує наро́д, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі“.
Te ara rahereꞌ rae, “Hokoꞌ, ama hofernor. Atahori ia neu nanori sudꞌiꞌ a sia bee-bꞌee, dꞌunggu-mbau rauinggu ra fo ramue-raanggi ro mana parenda. Ana tao nemuet mia propensi Galilea losa kota Yerusalem ia.”
6 А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: „Хіба Він галіле́янин?“
Hofernor rena nala taꞌo naa, ma natane se nae, “Mete ma taꞌo naa, na, Eni ia, atahori Galilea, do?” Boe ma rataa rae, “Tebꞌe, amaꞌ. Eni atahori Galilea!”
7 І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебува́в тими днями.
Hofernor nahine onaꞌ naa, ma denu se ro Yesus nisiꞌ mane Herodes, mana parenda propensi Galilea. Leleꞌ naa, ana sia kota Yerusalem.
8 Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього ча́су бажав Його бачити, — багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
Naa, mane Herodes o rena dudꞌuit naeꞌ soꞌal Yesus dꞌalan, ma ana hii nae nita Yesus eniꞌ a dooꞌ ena. Ana nae sadꞌi doo bee fo nita Yesus natudꞌu manadadꞌiꞌ mana seliꞌ esa do rua. Naa de, leleꞌ ro Yesus neu e, ma ralan namahoꞌo seli.
9 І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
Boe ma natane dalaꞌ mataꞌ-mataꞌ mbali Yesus, te Ana nda nataa saa sa boe.
10 І стояли тут первосвященики й книжники, та завзя́то Його оскаржували.
Herodes feꞌe olaꞌ no Yesus, te malangga agama ra malanggan no meser agama ra rundu seluꞌ salaꞌ mataꞌ-mataꞌ neu Yesus fai.
11 Тоді Ірод із ві́йськом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобі́лу одіж, і відіслав до Пилата Його.
Basa ma mane Herodes no soldꞌadꞌu ra raꞌaꞌeꞌeiꞌ ma raneneut raꞌamuti Yesus. Boe ma ara olu badꞌu meulauꞌ esa neu E onaꞌ maneꞌ ra badꞌun, ma raꞌaꞌeꞌeiꞌ rakandooꞌ a. Basa ma, ara haitua baliꞌ E nisiꞌ hofernor Pilatus.
12 І того дня стали Ірод із Пилатом за при́ятелів між собою, бо давніш ворожне́ча між ними була́.
Feꞌesaꞌan, hofernor naa musu no mane Herodes. Te faiꞌ naa ma esa malole baliꞌ no esa.
13 А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і наро́д,
Basa ma, hofernor Pilatus noꞌe malangga agama Yahudi ra malangga nara, lasi-lasi adat laen ra, ro basa atahori hetar naa, fo rema raꞌabꞌue rena neꞌetun.
14 і промовив до них: „Привели́ ви мені Чоловіка Цього́, як того́, що бунтує наро́д. А ось я перед вами розвідав, — і не знахо́джу в Люди́ні Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржуєте.
Ana olaꞌ nae, “Hei mo Yesus nema nisiꞌ au, ma rundu salaꞌ neu E mae, Ana hiiꞌ a dꞌunggu-mbau rauinggu ra fo labꞌan manaparenda Roma. Au paresaꞌ lutuꞌ-leloꞌ sia hei mata mara, te au nda hambu salan saa sa boe.
15 Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуго́вувало б, Він не вчинив.
Mane Herodes o paresaꞌ ena boe, te nda hambu salan sa. Naa de ana haitua baliꞌ E nisiꞌ au. Atahori ia nda ma salaꞌ saa sa boe, de au nda bisa hukun mate E sa.
16 Отже я покараю Його й відпущу́“.
Dadꞌi au ae uꞌetuꞌ taꞌo ia: au denu filo E, basa fo au mboꞌi E.”
17 Бо пови́нен був їм відпустити одно́го на свято.
Rena rala taꞌo naa, ma ara randu randaa rae, “Nda bisa sa! Misa E. Mboꞌiꞌ a Barabas.” [Ara nggasi raꞌo naa, huu tungga too mete ma atahori Yahudi ra tao fefeta Paska, na, hofernor biasa mboꞌi atahori bꞌui esa tungga sira hihii-nanau nara.]
18 А наро́д став кричати й казати: Візьми Цього́, — відпусти ж нам Вара́вву!“
19 А той за повста́ння одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язни́ці.
(Barabas ia, masoꞌ bꞌui huu ana dadꞌi mana kokoe-nanasiꞌ, labꞌan mana parenda Roma sia kota Yerusalem, ma nisa atahori boe.)
20 І зно́ву сказав їм Пилат, хотячи́ відпустити Ісуса.
Te hofernor nae mboꞌi Yesus. Dadꞌi ana natane seluꞌ atahori hetar naa ra nae, “Mete ma au mboꞌi Yesus ia, na taꞌo bee?”
21 Та кричали вони й говорили: „Розіпни, розіпни Його!“
Te basa se nggasi randaa rae, “Hokoꞌ! Mbaku tisa E neu hau ngganggeꞌ a! Mbaku tisa E neu hau ngganggeꞌ a!”
22 Він же втретє промовив до них: „Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуго́вувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу́“.
Te hofernor duꞌa nae naa nda matetuꞌ sa, de natane seluꞌ se lao katelun nae, “Taꞌo bee de au musi mbaku isa E onaꞌ naa? Deꞌulakan saa? Au paresaꞌ lutuꞌ-leloꞌ te nda hambu salaꞌ nandaa no au hukun mate E sa. Dadꞌi hela fo au denu filo E, fo basa na mboꞌi E.”
23 А вони сильним криком свого домага́лися, та вимагали розп'я́сти Його. І взяв го́ру крик їхній та первосвящеників.
Te basa atahori naa ra nggasi rahereꞌ fai, rasuu rae mbaku risa E sia hau ngganggeꞌ. Neu mateꞌen, hofernor nda ai-baa nala se sa,
24 І Пилат присудив, щоб було́, як просили вони:
de naꞌetuꞌ tungga hihii-nanau nara.
25 відпустив їм Вара́вву, поса́дженого за повста́ння та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
Boe ma ana mboꞌi hendi Barabas, mana hiiꞌ a bꞌalabꞌan ma mana tati atahori. Ma Ana fee Yesus neu se, fo ara sudꞌiꞌ a tao E tunggaꞌ hihii-nanau nara.
26 І як Його повели́, то схопи́ли якогось Си́мона із Кіріне́ї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
Basa naa ma, soldꞌadꞌu Roma ra lea rendi Yesus kalua mia Kota Yerusalem. Sia dalaꞌ taladꞌan ara randaa ro atahori kota Kirene esa, naran Simon. Ana feꞌe nema mia kota deaꞌ nema. Ara raꞌasusuuꞌ e nasaa hau ngganggeꞌ a nggati Yesus, boe ma laoꞌ tungga Yesus dꞌean.
27 А за Ним ішов на́товп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
Faiꞌ naa, atahori hetar rema tungga ranilu Yesus. Hambu mama-mama ra o nggae ei-ei E boe.
28 А Ісус обернувся до них та й промовив: „Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, — за собою ридайте й за ді́тьми своїми!
Yesus rena ara nggae, ma Ana mete mbali se, de olaꞌ nae, “We! Mama-mama Yerusalem. Afiꞌ nggae Au. Malole lenaꞌ nggaeꞌ a hei ao mara, mo ana mara.
29 Бо ось дні настають, коли скажуть: „Блаженні неплідні, та утро́би, які не родили, і груди, що не годували“.
Huu mbila-finiesaꞌ sususa monaeꞌ nae nema ena, losa atahori olaꞌ rae, ‘Inaꞌ mana onton seli, naeni inaꞌ nda mana feꞌe bꞌonggi nitaꞌ sa, ma nda feꞌe nasusu nita sa.’
30 Тоді стануть казати гора́м: „Поспадайте на нас“, а узгі́р'ям: „Покрийте нас!“
Leleꞌ sususa monaeꞌ losa, atahori ra doidꞌoso rala seli, losa ara roꞌe rae, ‘Malole lenaꞌ, leteꞌ ra ndefaꞌ fo tuni rala nggita leo!’ Ara o olaꞌ rae, ‘No doidꞌoso onaꞌ ia, malole lenaꞌ mbukuꞌ ra tatana rala nggita leo!’
31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що́ буде сухому?“
Naa, mete ma atahori bisa tao raꞌasususaꞌ onaꞌ ia neu atahori nda mana tao salaꞌ sa, saa fai neu atahori deꞌulakaꞌ?”
32 І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Leleꞌ soldꞌadꞌu ra rendi Yesus, ara o lea rendi atahori deꞌulakaꞌ rua, fo rae hukun risa se ro Yesus.
33 А коли прибули́ на те місце, що звуть „Черепо́вище“, розп'яли́ тут Його та злочинників, — одно́го право́руч, а одного ліво́руч.
Ara losa mamanaꞌ esa, naran ‘Langga ruiꞌ’. Boe ma ara mbaku Yesus no atahori deꞌulakaꞌ karuaꞌ ra esa-esaꞌ neu hau ngganggen. Basa ma ara sela raririiꞌ hau ngganggeꞌ naa ra. Ara mbaku atahori deꞌulakaꞌ esa sia Yesus bobꞌoa onan, ma esa sia bobꞌoa diin.
34 Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
[Leleꞌ naa, Yesus hule-oꞌe nae, “Amaꞌ! Fe ambon neu atahori ia ra sala nara, te ara nda rahine saa fo ara taoꞌ ia sa.”] Basa ma, soldꞌadꞌu ra lea lot fo rae rahine seka mana hambu Yesus bꞌadu narun.
35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старши́ни, говорячи: „Він інших спасав, — нехай Сам Себе ви́зволить, коли Він Христос, Божий Обра́нець!“
Atahori hetar rema ranilu sia mamanaꞌ naa. Atahori Yahudi ra malangga nara raneneut Yesus rae, “Ana fee masodꞌaꞌ neu atahori laen ra, te nda bisa tao nasodꞌa nala Aon sa. Mete ma tebꞌeꞌ-tebꞌeꞌ Eni, Kristus, fo Lamatualain pili memaꞌ, na, hela neu fo Ana onda mia hau ngganggeꞌ naa leo.
36 І вояки́ глузували з Нього: приступаючи, о́цет Йому подавали,
Soldꞌadꞌu naa ra o raneneut E boe. Ara fati E anggor maꞌeiꞌ,
37 і казали: „Коли Цар Ти Юдейський, — спаси Себе Сам!“
ma nggasi raꞌaꞌeꞌeiꞌ rae, “Mete ma ho ia tebꞌe-tebꞌeꞌ atahori Yahudi ra manen, na, tao musodꞌa aom leo!”
38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: „Це — Цар Юдейський“.
Ara suraꞌ sia papaꞌ sa oi, “Ia atahori Yahudi ra manen.” Basa ma ara mbaku papaꞌ naa sia Yesus langgan ataꞌ, fo rafadꞌe saa de sira hukun E.
39 А один із розп'я́тих злочинників став зневажати Його й говорити: „Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!“
Atahori deꞌulaka sa fo mana nenembakuꞌ sia Yesus bobꞌoan o naneneut nae, “Tebꞌe ho Kristus, do? Mete ma taꞌo naa, na, tao musodꞌa basa nggita leo!”
40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: „Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Te atahori deꞌulakaꞌ esa ka ai e nae, “Weh! Ho ia, nda mumutau Lamatualain sa, do? Ho nenehukun mate onaꞌ E boe.
41 Але ми справедливо засу́джені, і належну заплату за вчинки свої беремо́, — Цей же жодного зла не вчинив“.
Ruꞌa nggita nenehukun nandaa no tatao-nonoꞌi deꞌulaka tara, Te Atahori ia nda tao deꞌulakaꞌ saa sa boe.”
42 І сказав до Ісуса: „Спогада́й мене, Господи, коли при́йдеш у Царство Своє!“
Boe ma ana olaꞌ seluꞌ nae, “Yesus, e! Mete ma Amaꞌ losa nusaꞌ namo ma, na, musunedꞌa au, e.”
43 І промовив до нього Ісус: „Попра́вді кажу́ тобі: ти бу́деш зо Мною сьогодні в раю́!“
Yesus nataa nae, “Au helu-fuli! Faiꞌ ia boe o, ho masoꞌ mo Au isiꞌ sorga rala uu.”
44 Наближалася шоста година, — і те́мрява стала по ці́лій землі аж до години дев'ятої.
Leleꞌ naa, reorendu ena. Te relo a nda naronda sa, de maꞌahatu kibꞌu-kibꞌuꞌ babꞌata nala mamanaꞌ naa, losa liiꞌ telu bobꞌon. Sia Ume Hule-Oꞌe Huuꞌ a hambu teme loa-naru monaeꞌ nenelondaꞌ bambi Lamatualain Kama Meumare Manaselin. Aiboiꞌ ma, teme loa-naruꞌ monaeꞌ a sii neu rua.
45 І сонце затьми́лось, і в храмі завіса роздерлась надво́є.
46 І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: „Отче, у руки Твої віддаю Свого духа!“І це прорікши, Він духа віддав.
Mia mamanaꞌ naran ‘Langga Ruiꞌ’ naa, Yesus nggasi nahereꞌ nae, “Amaꞌ! Ia na Au fee samana ngga neu Nggo.” Ana olaꞌ basa naꞌo naa, ma etu hahaen boe.
47 Коли ж сотник побачив, що́ сталось, він Бога просла́вив, говорячи: „Дійсно праведний був Чоловік Цей!“
Hambu soldꞌadꞌu Roma esa nambariiꞌ deka Yesus hau ngganggen. Leleꞌ ana nita Yesus mamaten, ma ana koa-kio Lamatualain nae, “Waa! Atahori ia tebꞌe-tebꞌeꞌ rala ndoos, o!”
48 І ввесь на́товп, який зійшовсь на видо́вище це, як побачив, що́ сталось, — бив у гру́ди себе та вертався.
Leleꞌ atahori hetar mana raꞌabꞌue sia naa rita Yesus mamaten ma, fale rala nara, ma baliꞌ no rala sususaꞌ.
49 Усі ж знайо́мі Його й ті жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це.
Te Yesus atahori nara rambariiꞌ lalanik siaꞌ a dodꞌooꞌ mete Yesus mamaten. Mama-mama mana tungga E mia Galilea losa Yerusalem o sia naa boe.
50 І ось муж, на ім'я́ йому Йо́сип, що був радником синедріону, люди́на шановна і праведна, —
Leleꞌ Yesus mate ena ma, hambu atahori esa sangga dalaꞌ fo nae naꞌondaꞌ Yesus ao-sisin mia hau ngganggeꞌ fo neu naꞌoi E no malolole. Atahori naa naran Yusuf, mia kota Arimatea. Yusuf ralan ndoos, ma ana tao dꞌala maloleꞌ naeꞌ. Ana nea-nea fo Lamatualain natudꞌu Eni toꞌu parendan. Eni o esa mia mana endoꞌ neꞌetuꞌ dedꞌea agama Yahudi, te ana nda naꞌaheiꞌ tungga neꞌetuꞌ fo hukun mate Yesus sa.
51 не пристав він до ради та чину їх, — із Аримате́ї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства, —
52 цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
Huu ana nae naꞌondaꞌ Yesus ao-sisin mia hau ngganggeꞌ a, de neu nisiꞌ hofernor Pilatus fo noꞌe nae lolelau aosisiꞌ naa.
53 І Йо́сип, знявши Його, обгорнув у полотно, і покла́в Його в гро́бі, що в скелі був ви́січений, і що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
Ana hambu isin ma, neu naꞌondaꞌ. Basa ma ana mboti ao-sisiꞌ naa no teme meulauꞌ. Boe ma ana nendi ao-sisiꞌ naa neu mbedaꞌ sia fatu ndolaꞌ esa, fo atahori feꞌe paa basa ena. Mamana rates naa, esa nda feꞌe pake sa boe.
54 День той був Приготува́ння, і наставала субота.
Yesus mamaten, nandaa no hari lima. Leleꞌ Yusuf se raꞌoi basa ma, bobꞌoꞌ ena. Mete ma relo a mopo ena, na, atahori Yahudi fai hule-oꞌen nae losa ena.
55 А жінки́, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідо́м, і вони бачили гро́ба, і як покладене тіло Його.
Mama-mama mana rema ro Yesus mia Galilea, ara tungga ro Yusuf rae rahine ana tao ao-sisin sia rates bee.
56 Повернувшись, вони наготува́ли па́хощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.
Ara mete malolole rala rates naa, boe ma mama naa ra baliꞌ fo sadꞌia bꞌunaꞌ rambe ma mina maꞌameniꞌ. Leleꞌ relo a mopo ma, ara raloeꞌ tao ues, tungga atahori Yahudi ra fai hule-oꞌe nara atoran na. Ara rahani fai hule-oꞌeꞌ a seli, dei fo rae reu ngganggari rambe neu Yesus ao-sisin.

< Від Луки 23 >