Від Марка 8
1 Тими днями, коли було зно́ву багато наро́ду, а їсти не мали чого́, покликав Він у́чнів Своїх та й промовив до них:
Lao esa, atahori naeꞌ rema raꞌabꞌue, fo rena Yesus. Ara tungga E fai telu ena, naa de, sira nanaa na basa. Boe ma Yesus noꞌe nala mana tungga nara, de nafadꞌe nae, “Au sue atahori ia ra. Hambu ruma mana nemaꞌ mia dodꞌooꞌ, naa te, ara raꞌabꞌue fai telu ena losa nanaat nara basa ena. Malole lenaꞌ ara afiꞌ baliꞌ no tei rouꞌ. Afiꞌ losa ara masaloe sia dalaꞌ taladꞌan.”
2 „Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знахо́дяться, та їсти не мають чого́.
3 А коли відпущу́ їх голодних до їхніх домівок, то осла́бнуть у дорозі, бо деякі з них поприхо́дили зда́лека“.
4 І відказали Йому Його у́чні: „Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині?
Yesus mana tungga nara rataa oi, “Papa. Mamanaꞌ ia naꞌadꞌoo no kamboꞌ a. De nda bisa hita fee atahori naeꞌ ia ra raa sa!”
5 А Він їх запитав: „Скільки маєте хліба?“Вони ж повідо́мили: „Се́меро“.
Te Yesus natane se, oi “Hei roti ma hira?” Rataa rae, “Papa. Hai mbedꞌa hela akaꞌ roti bueꞌ hitu.”
6 Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши се́меро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали наро́дові,
Basa ma, Yesus denu atahori naa ra endoꞌ reu rae a. Ana haꞌi nala roti bueꞌ hitu naa ra, de noꞌe makasi neu Lamatualain. Ana bibꞌibꞌi roti naa ra, de fee neu mana tungga nara, fo reu babanggi fee neu basa atahori naa ra.
7 І мали вони трохи ри́бок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх.
Sira o hambu uꞌu hira boe. Basa ma Yesus noꞌe makasi seluꞌ neu Lamatualain soaꞌ neu uꞌu naa ra. Basa ma Ana denu seluꞌ mana tungga nara, fo babanggi fee atahori naa ra fali.
8 І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім коші́в назбирали.
Basa se mbeima atahori rifon haa. Ara raa losa raꞌabꞌeta. Basa ma, mana tungga nara reu raduru nanaa sisaꞌ ra, sofe boa monaeꞌ hitu. Basa naa de, Yesus denu se baliꞌ.
9 А їдців було тисяч з чотири!
10 І всів Він негайно до чо́вна з Своїми у́чнями, та й прибув до землі далману́тської.
Ara baliꞌ, boe ma Yesus no mana tungga nara hene risiꞌ ofaꞌ rala, de lao risiꞌ mamanaꞌ esa, nara na Dalmanuta.
11 І вийшли фарисеї, і почали́ сперечатися з Ним, і, Його випробо́вуючи, хотіли від Нього озна́ки із неба.
Yesus se losa Dalmanuta, boe ma atahori bꞌaꞌubꞌe mia partei Farisi rema randaa ro E. Ara raselu bale ro E fo rae raꞌatutudꞌa E. Ara roꞌe E rae, “Papa! Mutudꞌu mana dadꞌi fo dadꞌi tatanda oi Papa memaꞌ hambu koasa mia Lamatualain.”
12 А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
Yesus lea hahae naruꞌ nae, “Mete ma Au rena hei olaꞌ taꞌo naa na, Au fale-rala ngga! Saa de hei moꞌe mana dadꞌi ra? Afiꞌ taꞌo naa! Memaꞌ Au bisa tao mana dadꞌi ra, te Au nda nau utudꞌu hei sa.”
13 І покинув Він їх, усів знову до чо́вна, і на то́й бік відбу́в.
Basa naa boe, Yesus lao hela se de hene baliꞌ ofaꞌ rala neu, no mana tungga nara. Boe ma ara lao risiꞌ dano a seriꞌ.
14 І забули вони взяти хліба, і крім одно́го буханця́, у чо́вні не мали з собою нічого.
Yesus se losa dano a taladꞌan na, dei de mana tungga nara rasanedꞌa oi sira liliꞌ rendi lepa-ngges. Sira rendi akaꞌ roti bueꞌ esa.
15 А Він їм наказував та говорив: „Стережіться уважливо фарисейської розчи́ни й розчини Іродової!“
Rena se olaꞌ roti, Yesus nae, “Hei musi besa-bꞌesa! Afiꞌ losa mane Herodes a no atahori Farisi ra kokoe-nanasi deꞌulakaꞌ na dai hei. Sira kokoe-nanasi na onaꞌ bibit roti.”
16 Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони.
Rena Ana naꞌo naa, mana tungga nara bingun. Ara ola-olaꞌ rae, “Tou lasiꞌ a olaꞌ saa ia? Mbei ma Ana olaꞌ taꞌo naa, huu hita nda tendi roti sa.”
17 А Ісус, знавши те, промовляє до них: „Чого́ ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверді́лим?
Te Yesus nahine sira dudꞌuꞌa na. De Ana olaꞌ nae, “Saa de hei olaꞌ akaꞌ a roti a! Hei nda mihine Au oꞌola ngga sa, do? Hei uta mara memaꞌ mbakat seli!
18 „Мавши очі — не бачите, і мавши ву́ха — не чуєте?“І не пам'ятаєте,
Hei mita no mata mara, te nda mihine sosoa na sa. Onaꞌ a nda mita sa! Hei rena no hei ndiki mara, te nda mihine saa-saa saꞌ bee. Onaꞌ a hei nda rena mihine sa! Hei liliꞌ hendi
19 коли п'ять хлібів Я ламав на п'ять тисяч, — скільки повних коші́в із кусків ви зібрали?“Вони кажуть до Нього: „Дванадцять“.
roti bueꞌ lima fo Au bibꞌibꞌi se, de nahao atahori rifon lima naa ra sa, do? Leleꞌ naa hei miduru mala roti a lena naa, boa hira?” Rataa rae, “Boa sanahulu rua, Papa.”
20 „А як сім на чотири тисячі, — скільки кошиків повних з кусків ви зібрали?“І відказують: „Сім“.
Yesus natane seluꞌ nae, “Hei feꞌe misinedꞌa faiꞌ naa fo Au bibꞌibꞌi roti bue kahitu ra, de fee atahori rifon haa raa, do? Hei miduru mala lena naa ra, boa hira?” Rataa rae, “Boa manaeꞌ hitu, Papa!”
21 І сказав Він до них: „Ви ще не розумієте?“
Boe ma Yesus nae, “Memaꞌ tebꞌe! Hei mita no mata mara, te saa de hei nda feꞌe mihine Au koasa ngga mia bee nema sa?”
22 І приходять вони в Віфсаї́ду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкну́вся до нього.
Basa ma, Yesus se losa kambo Betsaida. Sa naa atahori ra rendi atahori pokeꞌ sa nisi Yesus. Ara roꞌe Yesus kois naꞌahahaiꞌ atahori pokeꞌ naa.
23 І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І посли́нивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить.
De Yesus toꞌu nala atahori naa lima na ma nendi e nisiꞌ kamboꞌ a deaꞌ. Ana pupu miru neu atahori naa mata na, basa ma nggama matan. Natane nae, “Taꞌo bee? Ho mita ena, do?”
24 І, зиркнувши, сказав той: „Я бачу людей, які ходять, немов би дере́ва“.
Atahori naa botiꞌ mata na, de mete dii-ona. Nataa nae, “Ia! Au ita atahori lao-laoꞌ. Te onaꞌ a hau huu ra laoꞌ!”
25 Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, — і прозрі́в той, і одужав, і вира́зно став бачити все!
Yesus tao seluꞌ lima na neu atahori naa matan. Boe ma atahori naa mete seluꞌ, naa-naa te mata na nita tebꞌe ena. Ia naa eni nita no manggareloꞌ ena.
26 І послав Він додому його й наказав: „До села й не заходь, і ніко́му в селі не розповіда́й!“
Boe ma Yesus denu atahori naa baliꞌ, ma fee nesenedꞌaꞌ neu e, nae “Baliꞌ leo, te muu tungga dalaꞌ laen! Afiꞌ heoꞌ baliꞌ misiꞌ Betsaida.”
27 Потому пішов Ісус й у́чні Його до сіл Кесарі́ї Пилипової, а в дорозі питав Своїх у́чнів, говорячи їм: „За кого Мене люди вважають?“
Basa naa ma, Yesus se lao rereoꞌ kambo-kamboꞌ sia Kaisaria Filipi. Mia dalaꞌ taladꞌan Yesus natane mbali se nae, “Mete ma tungga atahori ra dudꞌui na, ara rae Au ia, seka?”
28 Вони ж відповіли́ Йому, кажучи: „За Івана Христителя, другі — за Іллю́, а інші — за одно́го з пророків“.
Rataa E rae, “Atahori ruma rae, ‘Yohanis Mana Sarani.’ Ruma rae, ‘Baꞌi Elia’, Lamatualain mana dui-bꞌengga na mia fai dalahulu naa. Ruma rae, Papa ia, esa mia Lamatualain mana dui-bꞌengga laen nara.”
29 І Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро Йому в відповідь каже: „Ти — Христос!“
Boe ma Yesus natane seluꞌ nae, “Te hei mae Au ia, seka?” Petrus nataa nae, “Papa ia, Kristus, atahori fo Lamatualain dudu basa mia dalahulu naa neu.”
30 І Він заборонив їм, щоб ніко́му про Нього вони не казали!
Te Yesus naꞌanggee se nae, “Hei afiꞌ mifadꞌe atahori esa boe!”
31 І почав їх навчати, що Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і Він буде вбитий, — але третього дня Він воскресне.
Basa ma Yesus nafadꞌe mana tungga nara, nae “Au ia, tebꞌe-tebꞌeꞌ Atahori Matetuꞌ a. Dei fo Au doidꞌosoꞌ naeꞌ, huu lasi adat, malangga agama, ro meser agama ra basa se nda simbo Au sa. Ara risa Au, te finiesa na boe ma, Au usodꞌa baliꞌ.”
32 І те слово казав Він відкрито. А Петро узяв на́бік Його, і Йому́ став перечити.
Yesus nafadꞌe relo-relo taꞌo naa, te Petrus nore nala E nisiꞌ suuꞌ, de ai nae, “Papa afiꞌ olaꞌ taꞌo naa! Au nda hela fee se lima nara dai Papa sa.”
33 А Він обернувся й поглянув на у́чнів Своїх, та й Петру докори́в і сказав: „Відступись, сатано, від Мене, бо ду́маєш ти не про Боже, а про лю́дське!“
Te Petrus olaꞌ taꞌo naa, nda tungga Lamatualain hihii na sa. Yesus heoꞌ dea na mete mana tungga laen nara. Ana ai Petrus nae, “He! Naa, malangga nitu ra dedꞌea na! Dinggoꞌ naa! Ho dudꞌuꞌa akaꞌ a atahori hihii na, te nda Lamatualain hihii na sa!”
34 І Він покликав народ із Своїми у́чнями, та й промовив до них: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста та й за Мною йде!
Basa ma Yesus noꞌe atahori laen ra, fo rema raꞌabꞌue ro mana tungga nara. Basa ma nanori se nae, “Se nae tungga Au, eni musi naꞌatataaꞌ nakandoo tungga fai! Eni musi liliꞌ hendi hihii-nanau na, fo tungga akaꞌ Lamatualain hihii na. Mae atahori rae tao risa eni o, eni musi tungga nakandoo, onaꞌ a atahori lemba hau nggangge na fo neu mate.
35 Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто згубить душу свою ради Мене та Єва́нгелії, той її збереже.
Atahori mana nae dꞌuaꞌ a eni masodꞌa na, eni masodꞌa na mopo e! Te atahori mana sadꞌia mate, huu tungga Au no dui-bꞌengga Lamatualain Hara-lii Malole na, eni hambu masodꞌaꞌ nakandoo no Lamatualain.
36 Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але душу свою занапа́стить?
Rena! Mae ho hambu basa raefafoꞌ a isi na, te Lamatualain nda simbo nggo sa na, ho hambu saa?
37 Або що́ назамі́н дасть люди́на за душу свою?
Mae ho lemba mendi raefafoꞌ a isi na boe o, nda bisa nggati ao samana ma sa!
38 Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися в роді цім перелю́бнім та грішнім, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Свого Отця з ангола́ми святими“.
Musunedꞌa e! Atahori sia raefafoꞌ aleꞌ ia deꞌulaka na mataꞌ-mataꞌ. Ara nda hii tungga Lamatualain sa. De see mae tungga Au, ma mae toꞌu Au nanori ngga, Au o mae utaa eni sia Lamatualain mata na. Te Au, tebꞌe-tebꞌeꞌ Atahoriꞌ Matetuꞌ ia, dei fo Au baliꞌ mia sorga uma. Lamatualain ate nara mia sorga rema ro Au. Hai onda mia sorga mo Amaꞌ koasa monae na, dei fo atahori ra rahine rae Au ia, seka.
