Від Луки 13
1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.
Leleꞌ naa, hambu atahori rafadꞌe Yesus oi, hofernor Pilatus nisa atahori Yahudi hira mia Galilea, leleꞌ ara rendi tutunu-hohotuꞌ nisiꞌ Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sia Yerusalem.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?
Rena taꞌo naa, ma Yesus natane se nae, “Tungga hei, na, atahori nenetao nisaꞌ naa ra, sala nara monaeꞌ lena basa atahori Galilea laen ra, do? Naa de ara nenehuku-dokiꞌ, do?
3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Hokoꞌ! Te mete ma hei nda lao hela masodꞌa deꞌulakaꞌ mara sa, fo tungga baliꞌ Lamatuaꞌ hihii-nanaun, na, dei fo hei o mimbilutu onaꞌ se boe.
4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Ma atahori ka sanahulu faluꞌ mana mate nenetendes manara mana ndefaꞌ sia Siloam faiꞌ naa, ara onaꞌ bee? Sala nara monaeꞌ lenaꞌ basa atahori laen mana sia Yerusalem, do?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“
Hokoꞌ! Te mete ma hei nda lao hela hei leleo-lalao mana tao leli mara sa, fo tungga baliꞌ Lamatuaꞌ dꞌala ndoo-tetun, na, dei fo hei o mimbilulutu onaꞌ se boe.”
6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
Basa ma, Yesus fee nekendandaaꞌ esa nae, “Hambu atahori sa sela hau huu mabꞌoaꞌ sa sia osin. Ana akaꞌ nema nadoꞌ e fo nae nahine nabꞌoa ena, do hokoꞌ. Te hau naa, nda feꞌe nabꞌoa sa.
7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“
Basa ma, ana denu mana manea osi a nae, “Too telu ia ena, au uma usufafali sangga hau ia bꞌoan. Te au nda hambu saa sa boe. De ungga hendi e leo, huu hau huuꞌ ia nalaꞌ a mamanaꞌ.’
8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —
Te mana tao osi a nataa nae, ‘Amaꞌ afiꞌ mumunasa. Fee hau huuꞌ ia too esa fai. Hela fo au sasaro ndule e, basa fo mbori pupuk neu e, naa fo ana sengga baliꞌ
9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.
Mete ma too mana nemaꞌ ma hau huuꞌ ia nabꞌoa, na, malole. Te mete ma hokoꞌ, na, ungga hendi e leo.’”
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
Lao esa, nandaa no atahori Yahudi ra fai hule-oꞌen, Yesus neu nanori sia ume hule-oꞌeꞌ.
11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.
Sia naa hambu inaꞌ sa ruku too sanahulu falu ena, huu nitu ra tataon. Ana nda nambariiꞌ nala tetuꞌ sa.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.
Yesus nita inaꞌ naa ma, Ana noꞌe nala e, de olaꞌ nae, “Mama! Ia naa mama hai ena.”
13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!
Boe ma Yesus nggama liman neu inaꞌ a. Aibꞌoiꞌ ma, inaꞌ a nggarasan tetuꞌ neuꞌ ena. Boe ma ana noꞌe makasi, no koa-kio Lamatualain.
14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.
Te malangga ume hule-oꞌeꞌ a namanasa, huu Yesus tao nahaiꞌ atahori nandaa no fai hule-oꞌeꞌ. Boe ma ana nafadꞌe neu atahori hetar naa ra nae, “Sia nggarei sa rala hambu fai nee fo tao ue-osaꞌ. De malole lenaꞌ atahori hedꞌis ra rema sia fai-fai tao ue-osaꞌ ra, fo sangga atahori raꞌahahaiꞌ se. Afiꞌ rema sia fai hule-oꞌeꞌ!”
15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?
Te Yesus nataa e nae, “Hee! Atahori mana dꞌea-ralaꞌ. Sia fai hule-oꞌeꞌ o hei tao ue-osaꞌ boe, to?! Huu hei o mii mboꞌi sapi ma keledei mara fo fee se rinu, to?!
16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
Mama ia, baꞌi Abraham tititi-nonosin, onaꞌ hitaꞌ boe. Nitu ra malanggan paꞌa nala e too sanahulu falu ena. De mete ma Au mboꞌi e nandaa no fai hule-oꞌeꞌ, na, sala do?”
17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!
Rena taꞌo naa, ma Yesus musu nara mae. Te atahori naeꞌ naa ra ramahoꞌo ro Eni ue-tatao meulaun.
18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?
Boe ma Yesus olaꞌ seluꞌ fai nae, “Au uꞌusasamaꞌ Lamatuaꞌ atahori nara onaꞌ saa, e?
19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.
Fefeun sira hidaꞌ a, te dodꞌoo ma ara boe ramaheta. Fefeun ara onaꞌ fini dekeꞌ anadikiꞌ. Atahori sela sia osi. Basa ma ana mori de dadꞌi hau huu ineꞌ, Ma mbuiꞌ ra rema randuna sia dꞌana nara.”
20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?
Basa de Yesus olaꞌ fai nae, “Au uꞌusasamaꞌ Lamatuaꞌ atahori nara no saa fai, e?
21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.
Ana onaꞌ bibꞌit roti fo inaꞌ ra sambor no tarigu saku rua, fo tao roti naeꞌ. Boe ma tarigu hene monaen seli, huu bibꞌit mbei anak naa. Lamatuaꞌ atahori nara pangaru nara boe namanae onaꞌ naa boe.
22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.
Basa naa ma, Yesus se lao risiꞌ kota Yerusalem. Ana tuli tungga-tungga dalaꞌ, sia kota ma kamboꞌ fo nanori atahori ra.
23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“А Він відказав їм:
Mia mamanaꞌ sa, hambu atahori sa natane E nae, “Ama Meser! Mbei ma akaꞌ atahori hidꞌaꞌ a hambu masodꞌaꞌ, do?”
24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!
Ana nataa nae, “Sorga lelesun anadꞌikiꞌ anaꞌ a. De mihehere ei mara fo rala mii tungga naa. Huu hambu atahori hetar rae sobꞌa rala reu, te nda rala sa.
25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“
Mete ma tenu umeꞌ a nggoe lelesu a, dei fo mimbiriiꞌ siaꞌ a dꞌeaꞌ fo dedꞌeu lelesu a, ma mimeli moꞌe tulu-faliꞌ, mae ‘Papa! Soi lelesu a dꞌei!’ Te dei fo Ana nataa nae, ‘Hei seka, ra? Au nda uhine nggi sa!’
26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.
Boe ma hei mae, ‘Taꞌo bee de papa nda muhine hai sa? Hai mana endoꞌ mia-minu mo papa. Ma papa biasa munori hai sia okofoꞌ ra boe.’
27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“
Dei fo nataa nae, ‘Au ufadꞌe faaꞌ ra, Au nda uhine hei sa! Hei ia ra, atahori mana taoꞌ a deꞌulakaꞌ ra. Dꞌinggoꞌ hela ia!”
28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.
Basa dei fo, leleꞌ Lamatualain naꞌetu basa atahori dedꞌeat nara, hei nggae eiei ma henggu nisi mara. Huu hei mita baꞌi Abraham, baꞌi Isak, baꞌi Yakob ro Lamatualin mana ola-ola nara basa se endoꞌ masoꞌ risiꞌ sorga ena. Te hei neneoi hendiꞌ siaꞌ a dꞌeaꞌ.
29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!
Dei fo atahori rema mia ndule raefafoꞌ suun, mia rulu losa muri, mia dꞌii losa ona, fo endoꞌ raa raꞌabꞌue sia Lamatualain ume manen.
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“
Misinedꞌa malolole basa ia ra: mete ma Lamatuaꞌ naꞌetuꞌ basa atahori ra dedꞌea nara, hambu atahori fo maꞌahulun atahori rae neꞌo eni atahori anak, te ana hambu hadꞌa-hormat monaeꞌ. Boe ma hambu atahori fo maꞌahulun atahori rae, eni atahori monaeꞌ, tao-tao te Lamatuaꞌ nae eni atahori anak.”
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.
Leleꞌ naa, hambu atahori Farisi hira rema randaa ro Yesus, de rafadꞌe rae, “Malole lenaꞌ, Ama Meser muꞌudꞌodꞌooꞌ misiꞌ mamanaꞌ laen, huu mane Herodes nae tao nisa Amaꞌ.”
32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
Boe ma Yesus nataa nae, “Hee! Tou lasiꞌ naa onaꞌ busa fui e! Mii mifadꞌe e mae, ‘Au oi nitu ra ma uꞌuhahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ ra faiꞌ ia ma mbila. Fini esaꞌ fo Au ue-tatao ngga basa.’ Onaꞌ mae taꞌo bee o, Au feꞌe ae ue-tao seluꞌ mbei fai sia lalao ngga isiꞌ Yerusalem, Huu atahori Yerusalem naa ra, mana hiiꞌ a tao risa Lamatualain mana ola-ola nara.
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
Aduu, atahori Yerusalem ra, e! Hei ia ra akaꞌ misa Lamatualain mana ola-ola nara, ma honda-mbia misa dedꞌenuꞌ fo mana rae rema ratudꞌu dalaꞌ fee nggi. Lao hetar, Au ae uꞌubꞌue ma unea nggi fo mbambi ala nggi mia deꞌulakaꞌ ra, ona manu ine nasalaꞌe nala ana nara sia lidꞌan rala. Te huu hei nda nau sa.
35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“
Ia naa, Lamatuaꞌ nda tao afiꞌ neu ume hule-oꞌem sa ena. De mbila do finiesaꞌ te rouꞌ ena. Dei fo hei nda afiꞌ mita Au sa ena, losa mitaa mae, ‘Lamatualain fee papala-babꞌanggiꞌ neu atahori mana nendi Lamatuaꞌ naran, huu Lamatuaꞌ denu E ena!’”
