Від Луки 13
1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.
Ki kwama curo nubo kangem wi yico ker dor nobo Galiliye wo Bilatu ceikangum bwiyale ceu kange wabi.
2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?
La kiritti yici, “kom kwatiri Galatiyawambo bwiran kere ka?
3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
Nyonin, min yi komti. No kom dobbori gwam kume kom bwiyarangi na ci.
4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
Kakaa nobo kwobcilombo naurube ciloam wo luwe cwemi nyeu yar cinenti dorceer ci bwiyarangume, kom kwatiri ciin la tangnum nobeu urucalimau biranke?
5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“
O-ong, miki. Lano gwam niwo ko dobka ri ciyan bwiya rangum.
6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
Kiritti tok dangke wuro,”Nii kange wi ki tii nyongjong wo ci fiken mor take ce la cin bou na ci ca bituttuiyeri la tiyo man ki cari.
7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“
Dila nii curo yi nii tokako,'to, coro ta'ar naweu, ma do bituttuiti fo nyongjongo nin di mafiyabo tom co ye bwi ba dob coti ten fiye ti koniye?'
8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —
Co nii tokakko ciya toki neye kumeni nyo bi dob na kam nan yoti cinenti kilongwi
9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.
No mabi tuttidi cortini boti yeri tano mabobi tuttiri nan mwatum co.
10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
Bi di kange Kiriti ma mrngkati fiye bi wabe kange bidiye fob ka.
11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.
Di la naweu kangee bou wo dii curo kwob cilombo narub wiki twirak yuwa bwir gwam kange fwinka mani do taka ti.
12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.
Kambo Kiriti to ce cin cuwaco yico cin cukum twirako wo.
13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!
La kiriti yoti kanko dor ce tabbo. buri can cando cin tarken cet co ter bilonge liyar kwamma.
14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.
Di ni kur biwaro manfunerr dige bwiyeu Kiriti nangen bi Fob ka di ni bi wabiro nyi nubo kume ni wi nyo nukku na nangen do ce kom bow na makimen ddi La kebbo ki bidiko fobka.
15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?
Di la teluwe kar cimen ki kom nubo bwir no nyori mi wor tiber kimer mi kange wo ca ki gelbati na fiye ci tekume nemwem bidiye fobka ka?
16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
No nyori wuro bibwe Abrame wo be kelkele no bwamco ki coro kwab culom nanrube, tano nyo mania kwi cati kibi diye fubka ka?
17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!
Kambo co tokki nyo weri nubo ma kwab kangka ti kange coweu cin nuwa kwenduwe. Gwam tare al cin ma fur nener ki dikero kendo wuro ci mane.
18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?
Kiriti toki kiye ba tak liyar kwama ti cike yilo ye ba dang ti cike?
19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.
Wi nyo na nun nying cin wuro ni kange wabi takece Landim nyo gili gili la bilibe tini manag cor tini kani ce nen.
20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?
Yila con tokko liyar kwararo ba tok kiye?
21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.
Wi nyo ca fuwam di la kange nawiye mwe kange mim murduwe bidigle tar na fumco.
22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.
Kiriti ker kan cinar lor kange bwar lor, wi nuro wo yakenti Ucalima ci mernag cinneti.
23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“А Він відказав їм:
La cin yi co teluwa nubo biro ciya fiya dob kakko bi dob nyo ka? La cin yici.
24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!
Ki ma dige dateneu. ki do nure bwa ki do nure bwabwa leli nyori mi nyi kom, nudo ducce ci cwi doka ti di la ci fiyabo doka.
25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“
No niluwe kwri kwenum nungum yilokko la kan tiken kale kom kwa kwabang nyi lokkoti teluwa, teluwe do nyo nyi do mour di cin ciya cotaki mi nyomkombo keno kom cirou feri.
26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.
Di la ka tok komki nyim ca nyin no for kabum mwem. di la mun merang nyinen dor nure nyim bo nin.
27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“
La can ciya ci tokki.
28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.
Ciyan ci wiye kange kuka nunne ki bidiye kom to muca, kange Isaku kange Yakubu gwam nob dugume firer liyar kwama kumeu ciyan merken kom kale.
29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!
Ci ya bo twat mee, bang, kole ci ya ca tokam cari iyar kwama.
30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“
Ki nyim comm wuro nob kaba nyim lam nubo cuwa bwire nubo cuwa bwireu co nubo yilam kaba.
31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.
Di kutabo kangem faricawa cin bou ciki Musa, kubom fo dike bwiyeu Hiridus cwi twalka mwekti.
32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
Kirititi tokki com ya Bicura kom ki to min co kom ninga nubo fiya fulo ki di ki kume take cwiti a murangu bibeiyo na wuro bicate ki murang de bi bei loce mwor tangum cem la kom ciyabo.
33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
To ci miran lomwe la mi, yikomti mani ka to yeti tano diye ki tokke luma drek tam nyo ki den kwamar.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
Bwentano a manyiri yam mimbo ya kenti duwen, fini cike daten bo ciya twalum teluwe kutom kange Ursalima.
35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“
Kom to lo kumeu cin cwutanwi No kom tok kumki luma ki no kan bibwe nii wo bilang kwama yeu.
