Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
Kutang bo nyori bwikako nubo dutce mwerkang fwarang bwititi, La con ter tokak kererko kange bibei tomange ceu. Kom cire kange canfuwambo nob diglibo (Farisawa) wo co yulkako.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
Diker mani nawo cummome nawo mani a wom tiye, kange mani nawo yurangume, mani a nyomtiye.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
Diker mani wo ka tokti balumbale, wo mani a nuwati nyanglange, Dike kom toki kiyelange, an kwaki dir fiye gwam.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
Farub mib ma yi komti O-n nure tai wuro a twalum bwiyotiye. bwikako nye ci manki diker makar.
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
Mi makumen biweret, wo ka nuwa tai cero tiye, kom nowo tai wuro twalum di an mwerken kom mor kira. “O” man yi kom ti kom nuwa tai co. (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Ke ciki meye berin bilebe nung anini yob? gwam nyo kwama mani a tabti ki wi more ciye.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
Kange yirito dor kumere nyomom kilatum ciyembo. Kom nuwa re tai kom la bilibetin do yorka fiye co wiye.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
Mi yikom ti Nii wo tok fulen miro kabum nobomeri, Bibwe nifire an warkercer kabum nob tomangeb kwama.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
Tak Nii wo koye kabum nobomeri man ko co kabaum nob tomange kwama.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
Nii na tok ker kiyer dor bibwe nii fireri an cutan cinenwi. La niwo tok kwilangka dor yuwa tangbeko wucakeri, mani a cutang cinenti.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
Tano ci bo ki kom kabom bikur waber di, kange kabum nob bulange kange kabum liyabem kom bwende kange dike ka kartiye nawo ka cerum dor kumerotiye; kange diker ka tok tiye.
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
Yuwa tangbe ko wucake an meran kumen dike ka tok ti fiya co.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
Kange mor mwerkanka nin yi co ki Nii merangka yi kemi na tikangum kwalito kange mo.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
We yo yi nii bolange, kange nii do kertiye dor kumer?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
Kom yilam ki cini kari kom yilam nob kucunu kebo dike nii mweri co la dike yurak mor dumece.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
La Yeecu yici kero ki danke ki take ni kange ni carito dutce,
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
Nii wo kwabi neer cer ki, ye ma matiye, wo ma mani ki fiye ma yom carito wo tiye.
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
Ma nyo mom di ma matiye man werum binitin miro na mwirangum na yoken cari mito kang tannung dikro.
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
La na yi dumek mi mike dume mi, mo wi ki diker dutce wo ci yomneneu fubom ca no ma bilantum.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
Di kwama yico nii wo mor kume wo ci ci dume mwetimunen. kulen do mo mweri mo yo dor mwero nineu a yi la na wee?
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
Nyo niwo mwer dor ceronin cwika, tano co man ki cweka kwamamnin
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
Yecu yibibei tomangece, Di nyo ma yi ti ki kome, kom bwende ki dume dike ka ca ti kaka wo ka dukti bwiyeu.
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
dume la cari, bwiyo la kwilen.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Kom to karce nii mani fi fik mani biye bituwe. Ci manki bentini kaka kuni murka carik, dila kwama catikici, kom kon la bilibe yorka?
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
We more kume, ka tii dilanka a yok dor cero nin ten kumeni tiye? tana kom dolbo ko yok dorkumero ninten dikero bi duware. Ye bwi ka kwom dor kumero ti kange tangnim dikereu?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Kom to funti mor kiye kambo ci duyantie. ma ci ma nange, ma ci ma kange diker. Mi yi komti bwen Culeimanu ki bwayilen cero dwal di, du bo kulen do la ciye yerake.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
Tano kwama dii yerako nin kulen yori na nyori, den i, fini an dokken co kira, la a bwi nyi kwama a fweti mani ca dukumen kulentiye, kom nubo ki dwal ka bilenkere.
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
Kom bwende ki dike wo ka catiye kaka wo ka notiye, kom kimang deu.
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
Nyo nubo dor bitinen gwam ci do dike wuroti, take Te kume nyomom kom ti cwi dike buromboti.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
Kom do liyar cero, kullendo wuro ciya yok kumenti.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Kom nuware tai, kom bi beiyo bi duwattinim wori ki bilang tum Te kume a ne kom liyartiye.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Kom miyem dike kom cike kom ne nob fuwabbo. kom ma dor kumero nin bilantin we mani a kayatiye kom yoken di kwama fiye dike cuwo mani a difiye, fiye nob kub mani a dol yaka tiye, nakunkunge mani a kanti.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
Fiye cweka mwe wiye firn nermwero wiye.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Kom mwatumen cwentum kulen kumero ko cakkangum, talkire kume ata cai kang kang.
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
Kom yilam na nuboro wuro nintan teluwe ciye na yilau lo cika, la tano bo kwa yilokori can can do wo ciya kweni ci wobcicnen yiloko.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Bilenker ma yikom ti an cakkangum kulencer na yo ci yiranken la na ceci carito. ki bwici.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
Bwen Teluwe ciya a bo ki kume keno, kaka ki dii ca biyerci ki bati ci ningtan co ti. Nobbibwer cnga buro.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
Ko nyomom na nii luwe nyomom boka nii kwiye kori, mana a dobti ci wercinen luwe, ci doken.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Kom ti ki bati wari kom nyomom filang Bibwe nii a yilautiye.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Bitru yi co ki teluwe nyo mwo yin danke wotiye, kaka nubo gwam ka?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Teluwe to ki nii durko wuni ki cini nii yilen wo Teluwe ce ne co canga ceti kangeceke, na to ci na ne ci carito fiya daten ne?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Nii bibwiyer canga wuro Teluwece a fiiya co na dike ci yoce ca mane.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Bilenke mi yikom ti aneken co lo ceu kang cek.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
Ta no canga wo toki mor nerci ki Teluwe m lakken boka ko, la con ter bukka tang nim cangambo nabarub kange natub, farub nagenebce.
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
Teluwe canga wo an yilau, fiya co nyombo, La torangum co ki mwan ki mwan na mwe co kange nubo manki ciniye.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
Canga wo nyomom mulen Teluwece, di la ka bo bati mabo dike teluwece yoco ca mane diker wo Teluwe cwitiye, a nuwa bibuker kange banjange dutce.
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
La niwo nyombe, la ma dike kebo dong dong, mani a nuwa bi buker kange banjange dutce. Nii wo ci neco dikero ducce a do dikero ducce cinen. Tano ni wo ci neco diker ducce na takako ce, na a do dike ducce kambo ken cinen.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
Ma bou be na dukti kira dor bitiner, man cwi na ki kweri tam di.
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
Mo man wi ki yuka mwenge ko wucake wo ciye mamentiye ciko, la ma cwi mwini mam.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
kom kwa netti, ma bo dor bitiner na boki for neret? ma yi kome o-ong dila yalkanka.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
Tabti nawo an fiya nubo nung mor luwe wiin di ciya tikangum, nubo ta'ar makiye ti kange nubo yob, yob makiye ti kange ta'ar,
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
Bwe kange te ciyan ma kiye kange bwiti ci, bwe an makiye kange Tece, Ne an makiye kange bibwece bobya, bobya kange nece, bifire kange ferce, wi bibwe ce kange ferce.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
Yecu yi nubo mwerummeu, no kom to yuwa mwengek kwenu meri komki mwembo an cwe, nyo a matiye.
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
Tano yuwa ko ceru bangdi komki an ma cillen kambo ken, nyo matiye.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
Nubo bwir, kom yumon fwetanka kabal kalero kange dii kwama, dila lakom nyom bo fwetanka dikeko bwiti nawo nyeu?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
Ye bwi kom nyombo dike a tikankomtiiye?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
Tano mwi yaken ti kubolange kange kobkanka mweri, ken co kom ywellum don nuret kari ya kinen kabum nii bolange. Kari nii bolange neken nen nii wo to fucina tiye mani a nung mwen nyomkankati fucina.
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
Mi yimnen mani mo ceru ti, mon yam kiyemero ci bwangmwen tiyeu.
