Від Луки 12
1 Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!
AND when (there) had gathered (by) myriads great assemblies, so that they would have trodden upon one another, Jeshu began to say to his disciples, Beware for yourselves before all things of the leaven of the Pharishee, which is hypocrisy.
2 Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.
For nothing is hidden which shall not be revealed, and nothing secreted which shall not be made known.
3 Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.
For all that you say in darknesses in the light shall be heard, and what you whisper in the ear in closets shall be proclaimed on the housetops.
4 Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!
But I say to you, my beloved ones, Fear not them who kill the body, and who afterward can do nothing more;
5 Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся! (Geenna g1067)
but I will show you whom you shall fear; Him who, after he hath killed, hath power to cast into gihana, yes, I say to you, Fear this (one). (Geenna g1067)
6 Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.
Are not five sparrows sold for two asorin; and one of them is not forgotten before Aloha.
7 Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!
But of you, the numbers of the hairs of your head are all numbered. Fear not, therefore; than many sparrows more precious are you.
8 Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.
But I tell you that every one who shall confess me before men, the Son of man will also confess him before the angels of Aloha.
9 Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцураються перед ангола́ми Божими.
But he who denieth me before men, I will deny him before the angels of Aloha.
10 І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.
And every one who shall speak a word against the Son of man, it may be forgiven him; but whoever against the Spirit of Holiness shall blaspheme, it shall not be forgiven him.
11 А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —
And when they bring you into the synagogues, before heads and authorities, be not anxious how you shall express yourselves, or what you shall say;
12 Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“
for the Spirit of Holiness will teach you in that hour what you ought to say.
13 І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.
AND a man from the assembly said to him, Malphona, tell my brother to divide with me the inheritance.
14 А Він відказав йому: „Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“
But Jeshu said to him, Man, who established me over you a judge and a divider?
15 І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.
And he said to his disciples, Beware of all avarice: for life is not in the abundance of riches.
16 I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.
And he spake a parable to them: The ground of a certain rich man produced him much provisions.
17 І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“
And he thought within himself, and said, What shall I do? for I have not where to collect my provisions.
18 І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.
And he said, This will I do: I will destroy my house of stores, and will build and enlarge it; and there will I collect all my provender and my good things:
19 І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
and I will say to my soul, My soul, thou hast many good things laid up for many years: be at ease, eat, drink, and be merry.
20 Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“
But Aloha said to him, Reasonless (man)! this night thy soul they shall require of thee; and then, (the things) which thou hast prepared,
21 Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.
whose shall they be? So is he who layeth up to himself treasures, and towards Aloha is not rich.
22 І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.
And he said to his disciples, Therefore I tell you, Be not anxious for yourselves, what you shall eat; neither for the body, how you shall dress:
23 Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.
for the soul is more precious than food, and the body than raiment.
24 Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!
Consider the ravens, which sow not nor reap, which have no chambers or barns, yet Aloha feeds them. How much, therefore, are you better than the fowls!
25 Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?
And which of you by being anxious could add to his stature one cubit?
26 Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?
But if indeed you are not capable of (that which is) the least, why concerning the rest are you anxious?
27 Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!
Consider the lilies, how they grow, which toil not nor spin; but I tell you that even Shelemun in all his glory was not arrayed like one of these.
28 І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!
But if the herbage, which today is in the field, and to-morrow is cast into the furnace, Aloha thus clothes, how much more you, little in faith!
29 І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.
And seek you not what you shall eat, and what you shall drink; nor let your mind be distracted for these:
30 Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.
for all these the nations of the world seek; but to you also your Father knoweth that these are needful.
31 Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!
But seek the kingdom of Aloha, and these all shall be added to you.
32 Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
FEAR not, little flock; for your Father hath willed to give you the kingdom.
33 Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.
Sell your substance, and give alms: make to you bags which become not old, and a treasure which is not transient, in the heavens, where the thief does not approach, and the moth destroys not.
34 Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!
For where your treasure is, there will be also your heart.
35 Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!
Let your loins be bound, and your lamps be burning,
36 І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.
and be you like men who wait for their lord, when he shall return from the place of festivity, that, when he hath come and knocked, immediately they may open to him.
37 Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.
Blessed those servants who, when their lord shall come, shall be found watching. Amen I tell you, He will gird his loins, and make them recline, and will come over and serve them.
38 І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!
And if in the second or the third watch he shall come and find them thus, blessed will be those servants.
39 Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.
But this know, that if the lord of the house had known in what watch the thief would come, he would have watched, and not have permitted his house to be dug through.
40 Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“
Also you, be you therefore ready: for, in that hour that you think not, cometh the Son of man.
41 Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“
Shemun Kipha said to him, Our Lord, to us speakest thou this parable, or to all men also?
42 А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?
Jeshu said to him, Who then is that steward, faithful and wise, whom his lord hath established over his service, to give the portion in its time?
43 Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!
Blessed that servant whom, when his lord shall come, he shall find so doing.
44 Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.
Assuredly I tell you, He will establish him over all his substance.
45 А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,
But if that servant shall say in his heart, My lord withholdeth to come, and shall begin to beat the servants and the handmaids of his lord, and shall begin to eat and to drink and be drunken;
46 то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!
the lord of that servant will come in a day when he thinketh not, and in an hour which he knoweth not; and shall sunder him, and set him his portion with those who are not faithful.
47 А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.
And that servant who knew the will of his lord, and prepared not himself according to his will, shall be beaten with many
48 Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
But he who knew not, and did that which was worthy of stripes, shall be beaten with few stripes. For every one to whom much is given, much will be required from him; and to whom much is committed, the more will they require at his hand.
49 Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!
FIRE have I come to send forth upon the earth, and I would that it already burned:
50 Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!
and I have a baptism (wherewith) to be baptized, and greatly am I pressed till it be completed.
51 Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!
Suppose you that peace I have come to send forth on the earth? I tell you, not (peace), but divisions.
52 Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.
For from henceforth there will be five in one house, who (will be) divided, three against two, and two against three.
53 Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“
For the father will be divided against his son, and the son against his father; the mother against her daughter, and the daughter against her mother; the mother-in-law against the daughter-in-law and the daughter-in-law against the mother-in-law.
54 Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.
And he said to the assembly, When you see a cloud arisen from the west, immediately you say, The rain cometh; and it is so:
55 А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.
and when bloweth the south, you say, It becomes heat; and it is so.
56 Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?
You hypocrites, the aspect of the sky and of the earth you know to distinguish; but this Time how do you not distinguish?
57 Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?
But why of yourselves judge you not the truth?
58 Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.
When thou art going with thine adversary to the magistrate, while in the way, negotiate, and be freed from him; lest he bring thee to the judge, and the judge deliver thee to the exactor, and the exactor cast thee into the house of the bound;
59 Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“
and Amen I tell thee, Thou wilt not be delivered from thence till thou shalt have given the last shomona.
